ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2009 р.Справа № 16/148-09-4041
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.12.2009 року:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю; ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: Безсмертний М.В.; за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2009 р.
по справі № 16/148-09-4041
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4
до Приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний”
про стягнення 46 139,18 грн.
У судовому засіданні 22.12.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі –ФОП ОСОБА_4, позивач) звернувся з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний” (надалі ПП „ТЦ Старокінний”) неправомірно отриманих за договором № 833 від 01.10.2005 року орендних платежів у розмірі 41 139,18 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. Правовим обґрунтуванням своїх вимог позивач визначає ст. ст. 1167, 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2009 року по справі № 16/148-09-4041 (суддя Желєзна С.П.) в позові відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд вказав про безпідставність і недоведеність заявлених позовних вимог в частині стягнення 41139,18 грн., що зумовлює також відмову в задоволенні вимог про стягнення втрат від інфляції, відсотків річних та моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення від 05.10.2009 року в зв’язку з порушенням норм процесуального права та задовольнити позовні вимоги. Порушенням норми процесуального права скаржник вважає незадоволення його клопотання про відкладення розгляду справи та невизнання повноважень представника позивача.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, 01.10.2005 року між ПП „Торгівельний центр „Старокінний” та ПП ОСОБА_4 було укладено договір № 833, відповідно до умов п.1.1. якого ПП „Торгівельний центр „Старокінний” були прийняті на себе зобов’язання у порядку та на умовах цього договору надавати ПП ОСОБА_4 за плату послуги по комплексному обслуговуванню об’єкта користування, а позивачем були прийняті на себе зобов’язання своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату наданих за договором послуг. Об’єктом користування сторонами за договором було визначено павільйон, площею 12,65 кв.м., розташований на території ринку. Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що в межах комплексного обслуговування об’єкта відповідачем здійснюються дії по прибиранню території ринку, підтриманню дорожнього покриття в нормальному стані, забезпеченню зовнішнього освітлення та загального водопостачання, вивозу сміття, проведенню поточного ремонту інженерних мереж та місць загального користування, благоустрою ринка та прилеглої території, організації та забезпечення охорони території ринку, проведення заходів щодо дезінфекції, дезінсекції, дератизації території ринка та інше.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що за надані послуги ПП ОСОБА_4 здійснює оплату у розмірі 834,90 грн., у тому числі ПДВ 139,15 грн. в місяць. До цієї оплати не входять плата за користування земельною ділянкою, спожитих послуг по водо та електропостачанню, які позивач повинен сплачувати додатково на підставі виставлених відповідачем рахунків, розрахованих за показниками лічильників та водомірів.
З позовної заяви ФОП ОСОБА_4 вбачається, що вимогу про стягнення з відповідача 41139,18 грн. позивач обґрунтовує встановленими постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 року по справі № 4/107-08-2833 фактами щодо правової природи договору № 833 від 01.10.2005 року, який не є договором оренди, а тому позивач вважає, що сплачені ним грошові кошти за цим договором є платою за оренду павільйону, які безпідставно отримані відповідачем і підлягають стягненню з останнього на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Позивач також стверджує, що ніяких послуг за договором № 833 від 01.10.2005 року відповідачем не надавалось, наявна між сторонами конфліктна ситуація вплинула на стан здоровья позивача, тому він вважає за необхідне стягнути з ПП „Старокінний” спричинену моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 року по справі № 4/107-08-2833, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду справи за позовом ПП „ТЦ Старокінний” до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про звільнення приміщення та стягнення 3693,80 грн. встановлено, що укладений договір № 833 від 01.10.2005 року є договором про надання послуг (ст. 901 Цивільного кодексу України), відповідно до якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, посилаючись на вказану постанову Одеського апеляційного господарського суд, наполягає, що заявлені до стягнення 41139,18 грн. є безпідставно отриманими відповідачем орендними платежами за договором № 833 від 01.10.2005 року з нарахованими на них втратами від інфляції та відсотками річними та стверджує про помилкове перерахування відповідачу орендних платежів за цим договором.
Втім, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безпідставності та недоведеності позивачем заявлених вимог про повернення помилково сплачених орендних платежів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження заявленої вимоги.
З доданих позивачем до позовної заяви копій чеків (а.с. 16) та розрахунку заборгованості (а.с. 20) не вбачається, що заявлена до стягнення сума є саме орендними платежами, які безпідставно отримані відповідачем.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що позивачем не доведено наявності будь-якого грошового зобов’язання відповідача перед позивачем, місцевий господарський суд також правомірно відмовив позивачу у стягненні нарахованих втрат від інфляції та відсотків річних.
Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини, місцевий господарський суд правильно вказав на відсутність законних підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги, які містять в собі тільки посилання на порушення судом норм процесуального права, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи з підстави нез’явлення в судове засідання позивача та необхідності витребування у нього доказів (а.с. 26, 38), однак останній в судові засідання, будучи належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, не з’являвся, витребувані докази суду не надав, тим самим не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому процесі особисто або через повноважного представника.
На підставі вищевикладеного, підстави для зміни або скасування оскарженого рішення від 05.10.2009 р. –відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2009 року по справі № 16/148-09-4041–залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк