Судове рішення #7325
9/95



УКРАЇНА                                                                                                                                                                                         ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЧЕРНІГІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

14000,м. Чернігів,просп.Миру,20,тел. 7-99-18


РІШЕННЯ

Іменем  України

13 червня 2006 р.                                                              справа № 9/95


Позивач:           Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство „Гарант”

(вул. Леніна 99, с. Білики, Козелецький район, 10944)


Відповідач:            Регіональне відділення Фонду  державного майна України по Чернігівській області (м. Чернігів, пр. Миру 43, 14000)


Предмет спору: про визнання права власності.

                           Суддя  С.М.Івченко

    Представники  сторін:

Позивача: Семерня Я.І. довіреність № 15 від 13.06.2006 уп. представник ,Афанасьєва О.Ф. довіреність № 15 від 13.06.2006р.-  уп. представник

           Відповідача: Тіторенко М.М. довіреність № 8/6/2380 від 09.06.2006 головний спеціаліст відділу

           контрольно - ревізійної та юридичної роботи

Позивач  подав  позов про визнання права власності на об’єкти нерухомості, а саме : ангарний склад, загальною  площею 690,5 кв.м., склад РМГ-40 площею 492,4 кв.м., склад РМГ 40 площею 501,1 кв.м., склад РМГ –40 площею 492,5 кв.м. та пилораму площею 67,2 кв.м.

Відповідачем у письмовому відзиві не заперечує права власності позивача на зазначене ним у позові майно.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

У володінні та користуванні позивача знаходиться майно : ангарний склад, загальна  площа 690,5 кв.м., склад РМГ-40 площею 492,4 кв.м., склад РМГ 40 площею 501,1 кв.м., склад РМГ –40 площею 492,5 кв.м. та пилораму площею 67,2 кв.м., яке було одержано ним за актом приймання –передачі від 22 травня 2000 року від радгоспу „Білики”. Згідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №31 від 25.05.00р. позивач сплатив радгоспу „Білики” 14000 грн. в рахунок оплати  вартості об’єктів нерухомості.

Зазначений платіж позивачем було здійснено, а акт приймання –передачі складено радгоспом „Білики” та позивачем на підставі договору купівлі –продажу №023-2000 від 22.05.2000р., укладеного ними на товарній біржі „Всеукраїнська біржа нерухомості”.

Зазначений договір від 22.05.00р., рішенням господарського суду Чернігівської області по справі №10/92 від 27.10.2004р. було визнано недійсним. При вирішення вказаної справи судом не було застосовано наслідків недійсної угоди, а у задоволенні позовної вимоги щодо повернення предмету купівлі –продажу за цим договором на користь держави судом було відмовлено.

Вироком місцевого суду Козелецького району від 26.04.2004р. встановлено, що діями посадових осіб-керівників підприємств продавця та покупця по договору  купівлі –продажу №023-2000 від 22.05.2000р. було перевищено повноваження, чим завдано матеріальної шкоди на суму 15225,15 грн.

19.08.2005р. засудженим за вироком  від  26.04.04р. Козелецького районного суду Семернею Я.І. сплачено по квитанції №1537 на користь держави 15225,15 грн.

Факт компенсації вартості майна відповідач підтвердив листом №8/6/224 від 21.01.2006р., копія якого надана суду.

За  даними   органів   технічної   інвентаризації  зазначене   позивачем  у  позові  майно  зареєстровано  за  ним  ,  про  що  свідчить  реєстраційне    посвідчення   від  26  травня  2000року Ніжинського  МБТІ  та   довідка Ніжинського  МБТІ  від 19.05.06р.  № 105.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України  право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Згідно до  ст. 202 цього  ж  кодексу  правочином  є  дія  особи, спрямована  на  набуття, зміну або  припинення  цивільних  прав  та  обов’язків.

Враховуючи, що  вчиняючи  дії  по  передачі-прийняттю майна,  оплаті  його  вартості  сторони  цих  відносин мали  намір   вчинити  реальну  передачу  права  володіння, користування, розпорядження  майном  позивачеві  по  цій  справі,  тому у  відповідності   до встановленої ст..  204 Цивільного  кодексу України    презумпції   правомірності  правочину, такий  правочин  є  правомірним,  а    позовні  вимоги   підлягають  задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладенню на позивача у розмірі фактично понесених ним  витрат на їх сплату.

Керуючись ст.ст. 202,204,328 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд

                                               

                                                          ВИРІШИВ:


1. Позов задовольнити повністю.  

2. Визнати за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством „Гарант” (вул. Леніна 99, с. Білики, Козелецький район, 10944) право власності на ангарний склад, загальною  площею 690,5 кв. м., склад РМГ-40 площею 492,4 кв.м., склад РМГ 40 площею 501,1 кв.м., склад РМГ –40 площею 492,5 кв.м. та пилораму площею 67,2 кв.м.,  розташовані  у  с. Білики  Козелецького  району  по  вул.  Леніна, 82.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                    С.М.Івченко


 

   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація