ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2009 року                                                                                     №597/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:                                        Улицького В.З.

суддів:                                                             Багрія В.М., Обрізко І.М.

при секретарі судового засідання:               Золотому Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України м. Івано-Франківську про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, стягнення недонарахованої з січня 2005 року по 31.12.2007 року пенсії в сумі 69 689, 77 грн., зобов’язання в подальшому виплачувати державну та додаткову пенсію згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-                              

встановила:

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України м. Івано-Франківську про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, стягнення недонарахованої з січня 2005 року по 31.12.2007 року пенсії в сумі 69 689, 77 грн., зобов’язання в подальшому виплачувати державну та додаткову пенсію згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що вона має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її віднесена до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також згідно з рішенням МСЕК їй встановлено третю групу інвалідності за захворювання, що пов’язане з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС, протягом 2005-2007 років відповідач щомісячно недоплачував їй пенсію, посилаючись на те, що ч. 3 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, встановлюється для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цим Законом і не може застосовуватися для пенсій призначених за іншими законами.

12 травня 2008 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з заявою щодо перерахунку її пенсії відповідно до чинного законодавства за 2005-2007 роки і отримала безпідставну відмову, що і стало причиною звернення до суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року позов задоволено частково визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, а також стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 не донараховану суму пенсії з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року в розмірі 72 159, 78 грн..

Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Зокрема на те, що положення ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок від Чорнобильської катастрофи». Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» пенсії призначені відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок від Чорнобильської катастрофи» обчислюється із розрахункової величини 19 грн. 91 коп.. Простить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія судді приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і встановлено третю групу інвалідності в зв’язку із захворюванням пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач застосував положення постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» №1 від 03.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач має права на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Згідно з положеннями частини 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню не підлягають постанови Кабінету Міністрів України, позаяк такі істотно звужують обсяг встановлених законом прав, відтак застосуванню підлягає ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, а саме , щодо стягнення з УПФУ в м. Івано-Франківську суму  на користь ОСОБА_1 в розмірі 72159, 78грн., оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 64 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» обов’язок  по здійсненню функцій щодо призначення  (перерахунок), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсії та надання соціальних пільг покладено на дирекцію Пенсійного фонду та її територіальні органи і визначення розмірів конкретної заборгованості перед позивачем є неможливим без проведення УПФУ в м. Луцьку відповідного перерахунку його пенсії на підставі даних відповідної пенсійної справи, тому колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення визначеної самим позивачем суми заборгованості задоволенню не підлягає.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а постанову змінити .

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України,  колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задоволити частково.

Змінити постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року у справі №2а-4362/08/0970 та викласти резолютивну частину в такій редакції.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком,

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму державної та додаткової пенсії за період за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 рік у відповідності до статей 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

В. Улицький

В. Багрій

І. Обрізко

Головуючий:

Судді: