ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-1518/10/0408
Провадження № б/н
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"26" червня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого Грищенко Н.М.
при секретарі ЖелдакО.В.
за участю представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування моральної шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 звернувся 08.4.2010 р. до суду с позовом до Відкритого Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування моральної шкоди , та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області. В судовому засіданні позовні вимоги були змінені.
В обгрунтуванні своїх позовних вимог, позивач зсилається на те, що в період з 1975 р. пропрацював - підземним крипільщиком, заступником начальника дільниці, гірничим майстром, заступником начальника дільниці, начальником дільниці, гірничим майстром Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»), В 2006 р. звільнений в зв’язку з виходом на пенсію.
Згідно Рішення ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт першої другої ст... емфізема легень).
ОСОБА_5 розслідування професійного захворювання № 13 від 1 1.07.2006 р., встановлено, що причиною профзахворювання є: робота в умовах запиленості робочої зони.
що перевищувала гранично допустимий рівень. В пункті 19 ОСОБА_5 зазначено, що винною в отриманні професійного захворювання позивачем, є адміністрація ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», яка порушила вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України.
При первинному освідченні від 21.08.2006 р. йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково. При наступному переогляді встановлено 40% втрати професійної працездатності та признано інвалідом 3 групи. Він вважає, що саме з вини підприємства відповідача, він втратив значний відсоток професійної працездатності, являється інвалідом. По причині вищезазначеного переносить фізичні страждання, а звідси і моральні переживання, які проявляються в наступному: його турбує постійний
приступоподібний кашель; часто хворіє на простудні захворювання; відчуває важкість в грудях; турбує гіпертонія, в результаті чого виникає слабкість та запаморочення.
Він систематично проходить лікування в 8 - й міській лікарні міста ОСОБА_1, але покращення в стані здоров’я не відмічає.
Причинену моральну шкоду позивач оцінює в сумі 173000 гривень та просить стягнути цю суму з відповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 не був присутній, про час та місце розгляду справи сповіщений належно, що підтверджено матеріалами справи. Про причини неявки суд не сповіщено.
Представник позивача в судовому засіданні заявила клопотання, в якому просить суд, залишити позовні вимоги без розгляду, в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 173000 грн. з Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, позовні вимоги до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» підтримує у повному обсязі, просить стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 173000 грн.
При цьому представник зіслалася на обставини вказані в позовній заяві, просить при винесені рішення врахувати, що з вини підприємства - відповідача, позивачу заподіяна шкода здоров’ю, він втратив 40 відсотків професійної працездатності безстроково, являється інвалідом 3 групи, постійно звертається за допомогою лікарів, що підтверджується виписними епікризами. Також вказала, що наслідки професійного захворювання змінили рівень життєвої діяльності позивача. Позивач змушений прикладати багато зусиль для організації свого життя та постійного підтримання працездатності.
Пояснила, що позивач знав про шкідливі умови праці, проте не знав і не повинен був знати про перевищення гранично - допустимих концентрацій шкідливих факторів, саме через допущення яких він захворів, в результаті чого переносить моральні та фізичні страждання через отримане профзахворювання.
Представник позивача просить суд поновити позивачеві пропущений строк звернення його з позовною заявою до суду, а також просить стягнути на його користь 173000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» позов не визнала та суду пояснила, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів, які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань, погіршення його здібностей, не надано доказів про перенесення позивачем моральних страждань та переживань, позивач не обгрунтував розмір моральних страждань та переживань.
Передбачене ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем не застосовується до осіб, що підлягають обов’язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України ., Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”. Саме такою особою і є позивач.
ОСОБА_5 до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконання трудових обов’язків, встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на медико-соціальні експертні комісії. Такого висновку позивач суду не представив. З матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач зазнав стресу, депресії чи інших негативних виявів свого стану в результаті професійного захворювання.
Також позивач не падав доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких вона зазнала, характеру немайнових втрат, а також - про зміну образу і якості життя в зв'язку з професійними захворюваннями. Тобто проф. захворювання не призвели до таких тяжких наслідків, які повністю змінюють життя постраждалого та тягнуть за собою значні немайнові втрати.
Згідно ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові перекладено із роботодавця на страховика. Вони сплачують певну суму страхових внесків і не несуть матеріальних затрат у разі нещасного випадку, тому що ці відносини регулюються нормами соціального забезпечення Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Крім того, вони вважають, що позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду з вказаним позовом. Таким чином. ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_4 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін в життєвих стосунках.
Згідно запису в трудовій книжці позивача, встановлено, з 30.09.1975 р. по 1982 р. ОСОБА_4 пропрацював підземним кріпільщиком, заступником начальника дільниці, гірничим майстром на шахті «Гвардійська», з 1992 р. по 1996 р. заступником начальника дільниці, з 1999 р. начальником дільниці, гірничим майстром Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат». Від 17.12.2006 р. позивач був звільнений в зв'язку з виходом на пенсію. ( копія трудової книжки а.с. 5-10).
Згідно Рішення ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт першої другої ст... емфізема легень).
Комісією в складі представників: санітарно-епідеміологічної станції Тернівського району, Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань..., відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», клініки Українського НДІ промислової медицини. 8 ї міської лікарні, проведено розслідування та складено ОСОБА_5 розслідування професійного захворювання № 13 від 11.07.2006 р. Згідно пункту 17
Акту... причиною професійного захворювання явилась робота позивача в умовах запиленості робочої зони, що перевищувала гранично допустимий рівень. В пункті 19 ОСОБА_5
з
встановлено, що винними в професійному захворюванні є адміністрація ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», саме порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України. ( а.с. 14-15).
ОСОБА_5 Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці Тернівського району № 2/2 - 435 від 30.06.2005 р. вбачається, що на робочому місці позивача були перевищення гранично допустимих норм праці, а саме: пил з вмістом вільного кремнію діоксиду кристалічного 6,8 мг/мЗ при гранично допустимій нормі 2,0 мг/мЗ. (а.с. 12-13).
При первинному освідченні МСЕК від 21.08.2006 р. позивачеві ОСОБА_4 було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково. 06.02.2008 р. встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково та признано інвалідом 3 групи. ОСОБА_5 висновку МСЕК протипоказано: пил; несприятливий мікроклімат; переохолодження. (а.с. 17-19).
Згідно наданих суду виписних епікризів, позивач в результаті отримання професійного захворювання, неодноразово (12 разів) на протязі 2005 - 2009 р. р. знаходився на лікуванні в 8 й міській лікарні та в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини міста ОСОБА_1, де тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні та проходив амбулаторно лікування. ОСОБА_5 медичних документів лікарями рекомендовано: спостереження лікаря (терапевта); медикаментозне лікування; оздоровлення в санаторії - профілакторії в теплу пору року. ( а.с. 20-31).
Постановою Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування... № 3591 Н від 12.09.2006 р. позивачеві виплачено одноразову допомогу в розмірі 19840 грн. та провадяться щомісячні страхові виплати в розмірі 680 грн. 26 коп. ( а.с. 32).
Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винним в отриманні позивачем профзахворювання є підприємство - відповідач. В результаті позивач втратив працездатність в розмірі 40% безстроково, являється інвалідом 3 групи, постійно проходить стаціонарно лікування, переносить фізичний біль та моральні переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками профзахворювання порушено звичайний для ОСОБА_4 спосіб життя. Він вимушений витрачати додаткові сили для організації свого житія, а при таких обставинах переносить моральні страждання та переживання.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, що позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов’язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники пилу як одного із шкідливих факторів, що став причиною профзахворювання позивача, перевищували гранично - допустимі концентрації, і причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання, і які не оспорило підприємство-відповідач.
Доводи відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про те, що він не є належним відповідачем по справі, а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, і слід керуватися Законом України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли в жовтні 2006 року, тобто в період, коли згідно до вимог ст..77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» дію зазначеного Закону призупинено.
Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Ст. 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».
Ст. 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Ст. 237-1 Кодексу законів про працю України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законніх прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв.язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно вимог ст. 268 ЦК України позови про відшкодуванню шкоди здоров,ю заподіяному при виконанні трудових обов,язків не мають срока позовної давності.
Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд виходить із суми, яку визначив позивач, тобто - 173000 грн. Також, суд враховує характер та об'єм фізичних, душевних, психічних страждань позивача від одержаного профзахворювання, а також тривалість лікування, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін життєвих зв'язків, а саме 40% втрати професійної працездатності безстроково, групу інвалідності, вказані зміни потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, також вину підприємства в отриманні позивачем професійного захворювання.
Зважаючи на вищевикладене, а також ступінь втрати професійної працездатності позивача 40% безстроково, інвалідність 3 групи, стан її здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в житті, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяні моральні страждання позивачеві ОСОБА_6В. слід призначити у розмірі 30000 грн.. що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивача у справі звільнено від державного мита.
Керуючись ст.4.12.ІЗ Закону України “Про охорону праці", ст. 237-1 КЗпП України, рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1 -рп/2004, № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р.. Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.),., ст. 10. 11,27,60. 213-215 ЦПК України,
ВИ Р І Ш І В:
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
(тягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий сбір в сумі 8 грн. 50 коп.
Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 15 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протя 10 днів з дня проголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної сили.
Суддя: Н. М. Грищенко