УХВАЛА

ИМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Шестакової Н.В. суддів: Берзіньш B.C. Белинчук Т.Г. при секретарі   Ганієвій Е.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства Алупкінського управління житлового господарства про відсутність підстав для виготовлення акту користування

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 05 червня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

 Рішенням Ялтинського міського суду   АРК від 05 червня 2008 року   позивачам відмовлено  в  задоволенні  позову        до  Комунального  підприємства  Алупкінського управління  житлового  господарства  про  відсутність  підстав  для  виготовлення  акту користування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на те, що суд першої інстанції не виконав вказівки суду апеляційної інстанції в ухвалі від 11 грудня 2007 року щодо розгляду справи у межах позовних вимог, а саме, чи були підстави для складання повторного акту конкретного користування будівлею літ. «В»; суд першої інстанції неправильно фактично не розглядав заявлені позовні вимоги, і вийшов за межі позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткову обгрунтованість апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зміст акту конкретного користування спірною будівлею був предметом судового розгляду неодноразово, встановлено право на цю будівлю за сім»єю ОСОБА_5, тому позов необгрунтований за відсутністю доказів.

Висновки суду не відповідають вимогам процесуального права.

За матеріалами справи сарай літ.»В» за актом конкретного користування від 13.12.1992 року віднесено до квартири позивачів (а.с.8), за актом конкретного користування від 13.01.1993 року до квартири НОМЕР_1, де мешкає сім»я ОСОБА_5 (а.с.9).

Зазначені обставини свідчать про те, що розгляд зазначеного позову щодо наявності підстав для виготовлення акту користування від 13.01.1993 року пов'язаний з інтересами власників квартири АДРЕСА_1, які не залучені до справи.

Крім того, у вступній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач просив зобов'язати відповідача надати суду акт конкретного користування, складений ОСОБА_4, у випадку ненадання вказаного акту визнати його неіснуючим. За змістом мотивувальної частини рішення обговорювалися саме ці питання.

Між тим, позивач уточнював свої вимоги (а.с.19) і просив встановити необґрунтованість виготовлення акту УЖГ м. Алупка від 13.01.1993 року, посилаючись на те, що цей акт було складено помилково за виною робітника УЖГ.

Справа № 22-ц-6081 /2008р.     Головуючий по 1 інстанції Шумов В.В.

Доповідач Шестакова Н.В.

У засіданні суду апеляційної інстанції апелянт пояснив, що він також оскаржує дії відповідної посадової особи, яка склала спірний акт конкретного користування від 13.01.1993 року. Суд першої інстанції фактично розглянув первісно заявлені позовні вимоги, тому  позовні вимоги на а.с.19 залишилися нерозглянутими.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, і якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.п.4, 5 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду   АРК від 05 червня 2008 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.