АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4689/09 Головуючий у 1-й інстанції: Смолка І.О.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондара В.О.
суддів: СпасВ.О.
Крилової О.В.
при секретарі Белименко С.В.
за участю заявника ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2006 року
по справі за заявою ОСОБА_3 про оголошення померлою ОСОБА_6,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою до про оголошення ОСОБА_6 померлою, в якій було зазначено, що її мати ОСОБА_6, 1925 року народження, 12 червня 2002 року пішла із дому в невідомому напрямку і зникла. Просила суд оголосити ОСОБА_6 померлою з ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2006 року заяву задоволено. Визнано ОСОБА_6 померлою ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_5, який не брав участі в справі і вважає, що рішенням суду вирішено питання про його права та обов’язки, так як порушення судом першої інстанції вимог матеріального і процесуального права, зокрема, в частині вказування дати смерті ОСОБА_6, призвело до подальшого визнання укладеної ним за довіреністю цивільно-правової угоди недійсною, саме через ту обставину, що суд безпідставно визначив дату смерті особи.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що заява подана в порядку окремого провадження, розглянута судом першої інстанції з численними порушеннями норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 235, 247 – 249 ЦПК України, а також з порушенням норм матеріального права, а саме, ст. ст. 46, 47 ЦК України.
Суд не виконав вимоги ст. 235 ЦПК України і не звернув уваги, що в справі про оголошення особи померлою, за наслідками розгляду якої органом РАЦС має бути вчинено відповідний актовий запис, не залучив цей орган до участі в справі в якості заінтересованої особи.
Суд не здійснив ніяких заходів з підготовки справи до розгляду, обов’язковість яких визначена ст. 248 ЦПК України, яка вказує: суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, а також суд одночасно вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.
В порушення вимог ст. 249 ЦПК України суд розглянув справу, не допитавши свідків, не дав оцінки тій обставині, що доказів на підтвердження доводів заяви про оголошення особи померлою заявниця фактично не надала.
Рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 212 – 215 ЦПК України, за змістом яких висновки рішення суду мають ґрунтуватися на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, мотиви взяття до уваги або відхилення яких повинні бути відображені в мотивувальній частині рішення суду.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення заяви 16 лютого 2006р., оголосив особу померлою з 12 червня 2002р., що є прямим порушенням вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України, яка визначає, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Ніяких доказів, які б свідчили про наявність обставин, передбачених даною нормою матеріального права та давали підставу для встановлення дня вірогідної смерті в справі немає.
Перелічені порушення норм процесуального та матеріального права призвели до ухвалення помилкового рішення суду та такого, яке не є законним і обґрунтованим в сенсі вимог ст. 213 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення суду: законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наслідком постановлення незаконного рішення виявилося вирішення питання про права та обов’язки апелянта, як особи, яка не брала участі в справі, що є безумовною підставою для скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, проте вважає, що задоволенню вона підлягає частково, оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, не дають можливості ухвалити нове рішення в стадії апеляційного розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2006 року по цій справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :