АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4976/09 Головуючий у 1-й інстанції: Беклеміщев О.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондара В.О.
суддів: СпасВ.О.
Крилової О.В.
при секретарі Белименко С.В.
за участю осіб, які подали апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника адвоката ОСОБА_5
позивача ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7, представника 3-ї особи Калмикова М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4
на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2005 року
у справі за позовом ОСОБА_6 до Запорізької міської ради, Запорізького міського управління земельних ресурсів, орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, третя особа: Дистанція колії Запоріжжя-1 державного підприємства «Придніпровська залізниця», про визнання права власності на гараж,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2004 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до Запорізької міської ради, Запорізького міського управління земельних ресурсів, орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, третя особа: Дистанція колії Запоріжжя-1 державного підприємства «Придніпровська залізниця», про визнання права власності на гараж, в якій було зазначено, що 29 листопада 1996 року Запорізькому відділенню ДП «Придніпровська залізниця» під будівництво житлового будинку було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,4253 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 64-А (державний акт на право постійного користування землею). Будівництво цього будинку було завершено в грудні 1997 року. Акт державного приймання в експлуатацію № 39 був затверджений розпорядженням Запорізького міського голови №838 р від 16.12.1997 року.
Позивач зазначає, що з письмового дозволу дистанції колії Запоріжжя-1 ДП «Придніпровська залізниця» (лист №85 від 04.09.2001 р.), та згідно затвердженого генерального плану 8078-0-ОС та розбивочного плану 8078-0-ГП ним за власні кошти біля будинків АДРЕСА_1 був збудований гараж на земельній ділянці розміром 6х5,5 кв.м (0,0035 га), позначений на плані №5.
Далі позивач посилається на ті обставини, що після звернення до Запорізького міського управління земельних ресурсів з заявою про відведення земельної ділянки під гаражем в своє особисте користування йому було повідомлено про необхідність подати до управління технічний паспорт на гараж та реєстраційне посвідчення БТІ. 09.11.2001 року він оформив технічний паспорт. 29.11.2001 року Державним управлінням екології та природних ресурсів Запорізької області був наданий висновок про можливість відведення зазначеної земельної ділянки. 03.12.2001 року аналогічний дозвіл надали органи державної санітарної служби. Усі перелічені документи ним надано Запорізькому міському управлінню земельних ресурсів, але земельну ділянку йому відведено не було.
На підставі викладеного ОСОБА_6 просив суд зобов’язати Запорізьку міську раду та Запорізьке міське управління земельних ресурсів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0035 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме безоплатно передати позивачу цю земельну ділянку в постійне користування, а також зобов’язати ОП «ЗМБТІ» видати на його ім’я технічний паспорт на гараж із внесенням в нього відмітки про право постійного користування земельною ділянкою.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2005 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на гараж АДРЕСА_1.
У своїй апеляційній скарзі особи, які не брали участь в справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції у зв’язку з вирішенням питання про їх права та обов’язки осіб, порушення норм матеріального та процесуального права просили скасувати його та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі, справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням визнано право власності на гараж, який знаходиться біля будинку АДРЕСА_1, який, згідно наданого апелянтами технічного паспорту на будинок, де їм належить на праві власності приватизована квартира (а.с. 67-80) може відноситися до службових приміщень будинку. Гараж, за їх твердженням використовується ними з часу надання їм квартири в цьому будинку і окремо приватизації не підлягає.
Про ту обставину, що рішенням суду, яке переглядається апеляційним судом, вирішено питання про права та обов’язки апелянтів, які не брали участі в розгляді справи, свідчить копія позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_9 у справі, що розглядається в іншому провадженні, та в якій ОСОБА_6. посилаючись на право власності на гараж на підставі вказаного рішення суду, зазначає, що ОСОБА_9 незаконно користувався його гаражем та спричинив шкоду (а.с. 84-87).
В цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.
Крім цього, гараж, на який Жовтневим районним судом м. Запоріжжя визнано право власності знаходиться на території Комунарського району м. Запоріжжя, а тому вищевказаний суд, розглянувши справу щодо спірного нерухомого майна, порушив правило виключної підсудності, закріплене у ч. 1 ст. 114 ЦПК України, якою визначено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вбачає наявність таких, передбачених процесуальним законом обставин, які є обов’язковою підставою для скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, діючи у відповідності з п. 20 роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №12 „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку”, яким сказано: у разі якщо рішення суду скасовано на підставі пункту шостого частини першої статті 311 ЦПК, апеляційний суд направляє справу на новий розгляд до суду, якому вона підсудна, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду одночасно передає справу на розгляд Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2005 року по цій справі скасувати та передати справу на новий розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :