Судове рішення #7317474

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 22-1504                                                Головуючий у 1 інстанції     2008  р.                                        Лихосенко М.О.          

                                                                                     Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2008 року                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:   Бондара В.О.    

        Суддів :              Прокопенка О.Л.

                                                   Маловічко С.В.

При секретарі:   Бабенко Т.І.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  апеляційними скаргами ТОВ „Корпорація-Сфера” та ОСОБА_4  на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2007 року по справі за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі Шевченківського безбалансового відділення філії „Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”” (далі-Банк) до ОСОБА_4, ОСОБА_5. ПП „НДСК_ПЛЮС”, ТОВ „Будівельно-проектне бюро-Сфера 2000”, ТОВ „Корпорація-Сфкра” м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічному позову ОСОБА_4 до Банку про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИЛА:

    11 липня 2006 року Банк. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

    В подальшому позивач уточнив позовну заяву, зазначивши відповідачами також ОСОБА_5, ПП „НДСК_ПЛЮС”, ТОВ „Будівельно проектне бюро-Сфера 2000”, ТОВ „Корпорація Сфера”.

В позові зазначав, що 19 грудня 2005 року в результаті проведення раптової ревізії у касі філії банку була виявлена нестача коштів у сумі 1334156 грн. За даним фактом у відношенні начальника касових операцій філії ОСОБА_4 та керівника філії ОСОБА_5 була порушена кримінальна справа. В хода розслідування кримінальної справи обидві визнали присвоєння коштів у зазначеній сумі. 29 грудня 2005 року ОСОБА_4 з метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди та пом’якшення покарання, звернулась до керівництва філії з проханням надати їй кредит в сумі 665500 грн для погашення нестачі в касі. 29 грудня 2005 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 452-2, за умовами якого відповідачці було надано кредит в сумі 665500 грн. зі строком погашення 27 грудня 2006 року. За користування кредитом встановлена процентна ставка в розмірі 12 % річних. Майновими поручителями ОСОБА_4 виступили юридичні особи: ПП „НДСК_Плюс”, ТОВ „Будівельно-проектне бюро Сфера 2000”, ТОВ „Корпорація-Сфера”, а також фізична особа ОСОБА_5 В забезпечення даного кредитного договору були укладені договори забезпечення, а саме: договір застави товарів в обороті № 445-3 від 29 грудня 2005 року між банком та ТОВ „Будівельно-проектне бюро-Сфера 2000” на суму 578635,49 грн., договір застави товарів в обороті № 444-3 від 29 грудня 2005 року між банком та ПП „НДСК-Плюс” на суму 783202 грн., договір поруки № 186-10 від 29 грудня 2005 року між банком, ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_5 Додатково в забезпечення зазначеного кредитного договору між Банком та ТОВ „Корпорація-Сфера” 02 лютого 2006 року був укладений договір застави товарів в обороті № 2-3 на суму 138163 грн. Гроші отримані ОСОБА_4 були зараховані в рахунок погашення нестачі.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути на користь Банку солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором № 452-2 від 29 грудня 2005 року в сумі 681271,44 грн. шляхом звернення стягнення на майно, передане в заставу банку згідно договорів застави товарів в обороті, та судові витрати.

03 жовтня 2006 року ОСОБА_4 звернулася з зустрічним позовом до Банку про визнання договору недійсним.

В позові зазначала, що договір кредиту № 452-2 від 29 грудня 2005 року був укладений нею на вкрай невигідних умовах. під тиском з боку адміністрації, в період важких обставин, оскільки відносно неї була порушена кримінальна справа. Для уникнення кримінальної відповідальності вона уклала зазначений договір кредиту і отримані гроші 30 грудня 2005 року були внесені в рахунок погашення виявленої нестачі. Вважає, що її волевиявлення при укладанні договору кредиту не було вільним.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати недійсним кредитний договір № 452-2 від 29 грудня 2005 року та стягнути з відповідача сплачену суму судових витрат.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2007 року в позові ОСОБА_4 до Банку про визнання кредитного договору № 452-2 від 29 грудня 2005 року відмовлено.

Стягнуто на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором № 452-2 від 29 грудня 2005 року в розмірі 681271,44 грн., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн. солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а з ПП „НДСК_Плюс”, ТОВ „Будівельно-проектне бюро-Сфера 2000”, ТОВ „Корпорація-Сфера” м. Запоріжжя шляхом звернення стягнення на майно, передане в заставу банку згідно договорів застави товарів в обороті № 444-3 від 29 грудня 2005 року, №  445-3 від 29 грудня 2005 року, № 2-3 від 02 лютого 2006 року в межах суми, отриманої від реалізації заставленого майна.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ „Корпорація-Сфера” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_4 також подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити її вимоги та відмовити у задоволенні позову Банку.

             Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги

Керуючись ст.ст.  ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційні скарги Акціонерно комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі Шевченківського без балансового відділення філії „Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” та ОСОБА_4

          Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2007 року по цій справі

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація