АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 5574 Головуючий у 1 інстанції:
2009 р. Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Ломейка В.О.
Суддів : Прокопенка О.Л.
Полякова О.З..
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача та розірвання договору, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним пунктів додаткового договору ,-
ВСТАНОВИЛА:
21 вересня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача та розірвання договору .
В позовній заяві зазначав, що 2 6 березня 2008 року між ним та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № СМ-SМЕ 200/128/2008, який складається з двох частин, що нероздільно пов'язані між собою. З метою забезпечення виконання ним зобов'язань за Кредитним договором, між ОСОБА_5 та Банком було укладено Договір іпотеки № РМ-SМЕ200/128/2008, за яким було передано в іпотеку об'єкт нерухомого майна.
Згідно пункту 2 частини № 1 Кредитного договору Банк прийняв на себе зобов'язання надавати позичальнику кредит траншами на загальну суму 545 461, 31 доларів США, при цьому, 2-й та наступні транші видаються на споживчі цілі, 3-й і наступні транші видаються в розмірі не менш ніж 10 000 доларів США. Перший та другий транші кредиту були надані йому Банком. Хоча позивач виконував належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором по сплаті Банку відсотків за користування кредитом та погашенню основного боргу у відповідності до Графіку повернення кредиту, 10 грудня 2008 року він звернувся до Банку з заявкою про надання чергового траншу кредиту у розмірі 100 000 доларів США, проте листом йому було відмовлено посилаючись на поточну ринкову ситуацію.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилався на те, що укладаючи кредитний догов ір він розраховував отримати від ЗАТ «ОТП Банк» не лише перший транш кредиту, а всю суму кредиту у відповідності до кредитного договору.
Просив суд визнати недійсним Додатковий договір № 1 від 13.02.2009 року, до Кредитного договору № СМ-SМЕ200/128/2008 від 26 березня 2008 року, що був укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк». Розірвати кредитний договір № СМ-SМЕ200/128/2008 від 26 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк». Визнати недійсним нотаріально посвідчений договір іпотеки № РМ-SМЕ200/128/2008, укладеного 28 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк».
08 жовтня 2009 року ОСОБА_6, як третя особа яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним пунктів додаткового договору.
В позові зазначала, що вона є дружиною позивача за первісним позовом. Між ОСОБА_5 та ПАБ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № СМ-SМЕ 200/128/2008 від 26.03.2008 року, який є договором стосовно цінного майна. Між тими же сторонами було укладено Додатковий договір №1 від 13.02.2009 року до кредитного договору на який вона не надавала згоди ні в письмовій, ні в усній формі.
Просила суд визнати недійсним пункти (підпункти) 2.1.3 – 2.1.12.3 Додаткового договору №1 від 13.02.2009 року до Кредитного договору № СМ-SМЕ 200/128/2008 від 26.03.2008 року укладеного між ОСОБА_5 та ПАБ «ОТП Банк».
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсним п.п. 2.1.3 Додаткового договору №1 від 13.02.2009 року до Кредитного договору № СМ-SМЕ 200/128/2008 від 26.03.2008 року укладеного між ОСОБА_5 та ПАБ «ОТП Банк». Розірвано кредитний договір № СМ-SМЕ 200/128/2008 від 26.03.2008 року укладеного між ОСОБА_5 та ПАБ «ОТП Банк».
Позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним п. 2.1.3 – 2.1.12.3 Додаткового договору №1 від 13.02.2009 року до Кредитного договору № СМ-SМЕ 200/128/2008 від 26.03.2008 року, що був укладений між ОСОБА_5 та ПАБ «ОТП Банк» .
Не погоджуючись з рішенням суду Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати та ухвалити нове рішення.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції встановлено і про це свідчать матеріали справи, що 26.03.2008 року між позивачем та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір, який складається з двох частин нероздільно пов’язаних між собою.
В частині №1 другому пункті кредитного договору зазначено, що загальна сума кредиту складає 545461,31 доларів США і надаватись він має трьома Траншами. Другий та наступні Транші видаються на споживчі цілі.
Оскільки Банк безпідставно відмовився надати позивачу 2-й Транш кредиту, позивач був змушений звернутись до суду з позовом про захист прав споживача.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» дія цього Закону поширюється на випадки укладення кредитних договорів.
Вказане правило випливає і з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» в якому зазначено, що Закон не визначає певних меж своєї дії і до відносин, які ним регулюються, належать зокрема і ті, що виникають із договорів про надання фінансово – кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, таке інше).
Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що оскільки Банк відмовив позивачу в наданні чергового Траншу кредиту, фактично припинивши його кредитування, то зі сторони Банку було допущене істотне порушення кредитного договору, що є підставою для його розірвання за правилами ст. 651 ч. 2 ЦК України.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є подружжями, шлюб зареєстровано в установленому законом порядку.
13.02.2009 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №СМ –SME 200 /128/ 2008. Згоди на укладання цього договору ОСОБА_6, як дружина, не надавала.
Згідно ст. 65 ч. 3 СК України для укладання одним з подружжя договорів стосовно цінного майна, згода другого подружжя має бути подана письмово.
Відповідно ст. 65 ч. 2 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі побутового.
Оскільки додатковим договором істотно змінюється та доповнюється кредитний договір про які не було відомо ОСОБА_6, вона звернулась до суду з позовом про визнання недійсними пунктів додаткового договору з якими не згодна і які порушують її права як дружини.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити.
.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: