Справа № 2а-8660/09/0470 Категорія статобліку- 2.11.17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхно І.В.
при секретарі - Чупіній О.В.
за участю представника позивача - Маненка О.Г.
представника відповідача - Коваленка В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг»
до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
про скасування податкових вимог, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з позовними вимогами про скасування податкових вимог Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р. та зобов’язання утриматись від заходів стягнення податкового боргу.
26.10.2009р. представником позивача були уточнені позовні вимоги та викладені ним у наступній редакції: визнати не чинними та скасувати першу податкову вимогу № 1/256 від 18.05.2009р. та другу податкову вимогу № 2/294 від 19.06.2009р., якими визначено товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» суму податкового боргу у розмірі 3620,56 грн. Уточнення позовних вимог були прийняті судом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 19 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було виставлено податкові вимоги № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р., адже зазначені вимоги були виставлені позивачу у зв’язку з не сплатою штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, стягнення яких не є податковими відносинами і до них не можуть застосовуватись положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування. Крім того, представником позивача в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідачем не правомірно висунута саме «вимога», оскільки порушення податкового законодавства не було, а були застосовані штрафні санкції за порушення у сфері валютного законодавства, а за своєю природою штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства є адміністративно-господарськими санкціями, а не податковим боргом.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на те, що внаслідок порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» були застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені. Внаслідок не своєчасної та не повної сплати позивачем всієї суми штрафних санкцій Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області стосовно позивача були винесені податкові вимоги № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р. При цьому вищезазначені податкові вимоги були винесені за формою, яка є типовою та затвердженою Наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р. на підставі наявного боргу згідно картки особового рахунку платника - товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» (код ЄДРПОУ - 31585570) зареєстроване як юридична особа рішенням Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 17.08.2001р. (№ запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 203 120 0000 000423), місцезнаходження юридичної особи: вул. Харківська, б. 38, м. Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 520001. Даний факт підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 397366) (а.с. 5).
Позивач перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області за № 2811 від 10.10.2001р. (а.с. 33).
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.
17.12.2007р. посадовою особою Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на підставі вимог абз. «6» п. 5 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990р. та направлення № 001131 від 12.12.2007р. згідно повідомлення ТОВ КБ «Земельний Капітал» № 19/924 від 01.11.2007р. щодо порушення валютного законодавства, була проведена позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» з питань дотримання вимог валютного законодавства України по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007р. за період з 27.07.2007р. по 04.12.2007р., за результатами якої було складено акт № 262/220/31585570 від 17.12.2007р. В ході перевірки було виявлено порушення положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження імпортного товару від нерезидента по імпортному договору № 11 від 17.07.2007р. укладеного з підприємством корпорація «SHEN ZHEN ZHEN PENG XIANG» за період з 26.10.2007р. по 04.12.2007р. (а.с. 33 - 37). Примірник зазначеного ату перевірки було отримано для ознайомлення уповноваженою особою позивача 17.12.2007р. (а.с. 36).
Відповідальність за порушення резидентами термінів розрахунків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», встановлена ст. 4 зазначеного Закону і передбачає стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Право державних податкових інспекцій за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», закріплено ч. 5 вищезазначеної статті.
У відповідності до п. 6.5. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» (№ 110 від 17.03.2001р.) у разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами. Штрафні санкції, визначені підпунктами 6.2, 6.5, застосовуються органами державної податкової служби на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складання та надсилання (вручення) яких здійснюється у порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями).
На підставі акту перевірки № 262/220/31585570 від 17.12.2007р. Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було прийнято рішення № 0000462344 від 26.12.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12274 грн. 27 коп. (а.с. 38).
Пунктами 7.1, 7.2. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» (№ 253 від 21.06.2001р.) податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С"). Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій. Якщо податковий орган застосував штрафні санкції відповідно до декількох законодавчих актів, якими податковим органам надано право їх застосовувати, то складається відповідна кількість рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Якщо згідно із законодавством передбачено декілька термінів сплати розрахованих сум штрафних (фінансових) санкцій, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій".
Пунктом 7.7. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» (№ 253 від 21.06.2001р. встановлено, що надсилання (вручення) податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб'єктам господарювання здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 4.5 - 4.8 розділу 4.
В свою чергу пунктами 4.6., 4.7. вищезазначеного Наказу визначено, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.
Рішення № 0000462344 від 26.12.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було вручено уповноваженій особі позивача 03.01.2008р., що підтверджується її підписом на корінці рішення (а.с. 38). Обумовлене рішення оскаржується позивачем в частині виключення з періоду нарахування пені періоду процесу розмитнення вантажу в кількості 22 календарних днів на суму 6750,85 грн. Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2009р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача та зазначене рішення залишено в силі (а.с. 49-53). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. апеляційну скаргу на вищевказану постанову було залишено без задоволення (а.с. 54-57). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2009р. було відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2009р. та
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р., проте виконання зазначених рішень судів не було зупинено (а.с. 58).
Позивачем 08.01.2008р. та 22.04.2008р. було сплачено до Державного бюджету України частково штрафну санкцію у вигляді пені у сумах, відповідно, 5523,42 грн. та 3130,29 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку за 08.01.2008р. та 22.04.2008р. (а.с. 81 - 82).
Внаслідок часткової сплати штрафної санкції у вигляді пені у позивача виникла недоїмка у сумі 3620,56 грн. (12274,27 грн. - 5523,42 грн. - 3130,29 грн.), що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 31.08.2009р. (а.с. 47).
Пунктом 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. закріплено визначення поняття «податковий борг», відповідно до якої податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
В свою чергу п. 2.2 розділу 2 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків» № 266 від 03.07.2001р. міститься визначення поняття «податкове зобов'язання», а саме: це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів*, штрафних (фінансових) санкцій, у т. ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені Законом або іншими законами України.
Таким чином, внаслідок часткової не сплати штрафної санкції у вигляді пені у позивача виникло податкове зобов’язання у сумі 3620,56 грн.
Відносини, які виникають у сфері погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами України регулюється, зокрема, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. Відповідно до преамбули, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пп. 6.2.1 ст. 6 вищезазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п. 3.1. р. 3 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків» № 266 від 03.07.2001р. (далі – Наказ) податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки.
Підпунктом «а» п. 4.1. р. 4 Наказу закріплено, що податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року N 174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 травня 1999 року за N 304/3597.
Пунктом 4.2. р. 4 Наказу передбачений перелік відомостей, які повинна містити податкова вимога, серед яких, зокрема, загальна суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки його непогашення. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Таким чином, у податкових вимогах № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р., сформованих та виставлених Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області містить всі необхідні, передбачені чинним законодавством реквізити (а.с. 6 - 7).
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р., зокрема п. 6.2.3. ст. 6 визначено, що податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
Відповідачем було виконано зазначені норми законодавства і винесено першу податкову вимогу 18.05.2009р., винесено другу податкову вимогу 19.06.2009р.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні відповідачем було доведено, що податкові вимоги № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р., сформовані та виставлені Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому, приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових вимог - відмовити.
На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви – апеляційна скарга на постанову суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання – після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови складений 04.11.2009 року.
Суддя І. В. Юхно