Справа №2-3779-1/06
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Безименної Н.В.
при секретарі - Палійчуку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку конкретного користування квартирою,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом про встановлення порядку конкретного користування квартирою АДРЕСА_1, згідно з яким просили виділити у користування позивачів кімнати площею 15, 1 кв.м та 14,9 кв.м, а відповідачу - кімнату площею 14,7 кв.м.
Свої позовні вимоги мотивували тим, що вони та відповідач є співвласниками даної квартири в рівних частках. Вказана квартира приватизована та складається з трьох кімнат, двох суміжних та однієї ізольованої.
Після розірвання шлюбу відповідач вчиняє сварки, приводить до квартири сторонніх осіб, в зв"язку з чим виникають суперечки щодо користування житлом та оплати .
Позивачі та представник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги та просили про їх задоволення, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач та його представник і в судовому засіданні проти позову по суті не заперечували, однак не були згодні з всіма обставинами, викладеними в позові, а саме, що відповідач вчиняє сварки. Вважали, що саме позивачка ОСОБА_1 вчиняє сварки та бійки, забороняє приходити до квартири знайомим та друзям відповідача, викликає міліцію. Відповідач підтвердив, у них з позивачками склався певний порядок користування квартирою, і він дійсно займає окрему кімнату, площею 14,7 кв.м..
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Квартира АДРЕСА_1 була приватизована розпорядженням Органу приватизації Жовтневої райдержадміністрації НОМЕР_1 від 12.08.1996 р., на підставі якого було видане свідоцтво про право власності на житло ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях.(а.с. 10). Відповідно до довідки Ф-3 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1(а.с. 6) Дана квартира відповідно до технічного паспорту (а.с. 8,9) складається з трьох кімнат , площею 14,7 кв.м- (окремої) та площею 15,1 кв.м. та 14,9 кв.м (з суміжними ходами), кузні - 7,6 кв.м, ванної -2 кв.м, санвузлу-1 кв.м., коридору 4,7 кв.м., загальною площею 60 кв.м..
Позивачка ОСОБА_1 користується двома кімнатами 15,1 та 14,9 кв.м, а відповідач окремою кімнатою площею, 14,7 кв.м.
9.06.2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 7).
Після розірвання шлюбу сторони не можуть дійти згоди щодо користування квартирою, здійснення оплати, часто відбуваються сварки Наявність в родині конфліктної ситуації підтверджується зверненнями до правоохоронних органів, медичних установ (а.с. 21-29).
Згідно ст.ст. 358, 361 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власник приватизованого житла має право розпорядитись квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Відповідно до п.14 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року №20 квартира, що є спільною сумісною чи спільною частковою власністю підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити ізольовані жилі та Інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи відносини, які склалися між співвласниками, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов про встановлення порядку користування квартирою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,60, 88,213-215,223,292 ЦПК України, на підставі ст.ст. 355,356, 358, 359, 361 ЦК України та ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», постановою Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року №20, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити порядок конкретного користування квартирою АДРЕСА_1 та виділити у користування ОСОБА_1та ОСОБА_2 кімнати площею 15,1 кв.м та 14, 9 кв.м., а відповідачу ОСОБА_3 кімнату площею 14, 7 кв.м
Приміщення кухні - 7, 6 кв.м., ванної - 2 кв.м., санвузлу - 1 кв.м, коридору - 4, 7 кв.м залишити в загальному користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: