Справа № 2-4628
2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009р. Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді Ніколової І.С.,
при секретарі – Бєлінськой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 28 липня 2009р. звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що наказом №10 від 30 жовтня 2008р. був прийнятий на роботу головним бухгалтером ТОВ „Товари народного вжитку” за сумісництвом, а наказом №163 від 30 грудня 2008р. звільнений з цієї посади за власним бажанням.
Однак відповідач, всупереч ст.116 КЗпП України, не провів з позивачем остаточний розрахунок з виплати нарахованої за період з жовтня по грудень 2008р. з врахуванням компенсаційних виплат заробітної плати, через що позивач просив стягнути з відповідача 602грн 49коп невиплаченої при звільненні 30 грудня 2008р. заробітної плати, 54грн 22коп компенсації за затримку виплати заробітної плати; середній заробіток за весь період затримки остаточного розрахунку (з січня 2009р. по листопад 2009р.) в сумі 2849грн 90коп.
В судовому засіданні позивач свої вимоги змінив через сплату 12 листопада 2009р. відповідачем заборгованості по заробітній платі, остаточно просить суд стягнути з відповідача компенсацію за час її затримки в сумі 60грн 24коп станом на листопад 2009р., а також середній заробіток за весь період затримки остаточного розрахунку зазначеною сумою.
Представник відповідача позов визнав частково, на суму 60грн 24коп компенсації за несвоєчасну виплату зарплати.
Щодо стягнення середнього заробітку за затримку остаточного заробітку зазначив, що позивачем, якого звільнили 30 грудня 2008р., пропущений тримісячний строк звернення до суду з цими вимогами, поновити який він не просить, та в задоволенні цих вимог слід відмовити через пропуск строку позовної давності.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідач - ТОВ „Товари народного вжитку” - є юридичною особою, куди наказом №10 від 30 жовтня 2008р. позивач був прийнятий на роботу головним бухгалтером за сумісництвом, а наказом №163 від 30 грудня 2008р. звільнений з цієї посади за власним бажанням, згідно копії його трудової книжки (а.с.18-22).
Згідно довідки відповідача, заборгованість по зарплаті перед позивачем складала: за жовтень 2008р. – 32грн 50коп, листопад 2008р. – 299грн 08коп, грудень 2008р. – 270грн 91коп, виплачена 12 листопада 2009р, чого сторони не заперечують.
Відповідно, компенсація за її несвоєчасну виплату станом на листопад 2009р. складе 60грн 24коп.
Згідно ст.2 закону України „Про оплату праці”, заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової, компенсаційних виплат.
Згідно ст.1 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000р., підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати (на один і більше календарний місяць), у томі числі з вини власника або уповноваженого ним органу.
Під доходами ст.3 зазначеного Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення тощо).
Суму компенсації представник відповідача визнає як недоплачену, не заперечує проти її стягнення з підприємства. Відповідно, цю частину позову слід задовольнити.
За позовом залишилося вирішити вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь період затримки остаточного розрахунку (з січня 2009р. по листопад 2009р.) в сумі 2849грн 90коп.
Представник відповідача зауважує, що тримісячний строк звернення до суду з вимогами по стягнення середнього заробітку за період з 01 грудня 2009 по 01 листопада 2009р., встановлений ст.233 КЗпП України, позивачем, який звернувся до суду 28 липня 2009р. пропущений без поважних причин, тому у задоволенні цієї частини позову слід відмовити за пропуском строку позовної давності.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що тримісячний строк для звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку ним не пропущений, оскільки відповідач розрахувався з ним 12 листопада 2009р., та вираховувати тримісячний строк слід після цього розрахунку.
Суд, оцінюючи доводи сторін, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо в районний, районний в місті або міськрайонний суд в тримісячний строк з дня, коли він довідався або повинен був довідатися про порушення свого права, а з справ про звільнення – в місячний термін з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно ст.234 КЗпП України, у випадку пропуску з поважних причин строків, встановлених ст.233 КЗпП України, районний, районний в місті або міськрайонний суд може поновити ці строки.
Позивач в судовому засіданні клопотання про поновлення пропущеного строку не заявив, мотивуючи тим, що фактично його не пропустив, оскільки остаточно з ним розрахувалися лише в листопаді 2009р.
Представник відповідача, навпаки, наполягає на відмові у позові за пропуском строку позовної давності.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач дізнався безпосередньо після звільнення, а звернувся з позовом до суду тільки в липні 2009р., клопотань про його поновлення не заявив, в судовому засіданні пояснив, що метою цього позову є наказати підприємство через неприязні відносини, що склались між ним та керівництвом ТОВ „Товари народного вжитку”, слід відмовити позивачу у задоволенні цієї частини позову.
Відповідно, позивачу до сплати належить 60грн 24коп компенсації станом на листопад 2009р. за затримку заробітної плати за жовтень, листопад та грудень 2008р.
Таким чином, позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача зазначену суму, а також судові витрати по справі пропорційно сумі задоволених позовних вимог – 51грн судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст.44,116,117 КЗпП України, Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000р., п.20 Постановою Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” №13 від 24 грудня 1999р., Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995р. „Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати”, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку – задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” , розташованого за адресою: м.Мелітополь, Каховське шосе,27 код ОКПО 25482098, на користь ОСОБА_1, мешкає: м.Мелітополь, ОСОБА_2АДРЕСА_1, 60 гривень 24 копійки компенсації станом на листопад 2009р.; та судові витрати по справі - судовий збір в сумі 51 гривня копійка на користь держави /отримувач – місцевий бюджет м. Мелітополя р/р 31412537700013 ЕДПРОУ 34676932 банк ГУ ДКУ в Запорізькій області МФО 813015/, витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30 гривень на користь ТУ ДСА у Запорізькій області /р/р 31217259700013 код 22050000 ЕДПРОУ 34676932 банк 34676932 банк ГУ ДКУ в Запорізькій області МФО 813015/.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: