Справа № 2-3805/06
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Літвіної Н.М.
при секретарі Поліщук І.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-тя особа Колективне підприємство виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з позовом про вселення в житлову кімнату в квартирі АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що 1.02.2006 року між ними та Колективним підприємством виробничо-будівельною фірмою "МЖКбуд" було укладено договір найму кімнати № 1 загальною площею 16,90 кв. м., яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1.
Позивачі зазначили, що 40/100 квартири АДРЕСА_1 належить Колективному підприємству виробничо-будівельній фірмі "МЖКбуд" на праві власності, а у іншій частині квартири НОМЕР_1 проживають відповідачі.
Позивачі стверджують, що відповідачі чинять їм перешкоди у користуванні даним приміщенням, а тому просять суд стягнути завдану їм моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та матеріальну шкоду, яка полягає в тому, що відповідно до умов вищезазначеного договору найму ними було сплачено 3-ій особі Колективному підприємству виробничо-будівельній фірмі «МЖКбуд» орендну плату в розмірі 1 560,00 грн. та відповідні комунальні платежі у сумі 422,67 грн., а всього завдана матеріальна шкода становить 1 982,67 грн.
Враховуючи викладене вище, просять задовольнити позов.
В судовому засіданні позивачі підтримали позов та уточнили його, просять суд вселити їх в квартиру АДРЕСА_1, інші позовні вимоги залишили без змін.
Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та пояснили, що вони як співвласники квартири АДРЕСА_1 не бажають, щоб позивачі проживали у зазначеній квартирі, в зв'язку з тим, що вони є тільки орендарями, а не власниками.
Відповідачі зазначили, що не будуть заперечувати проти проживання зазначених осіб в спірній квартирі, якщо 3-тя особа передасть зазначене приміщення у власність позивачів.
Звертають увагу суду на той факт, що туалет, ванна кімната та кухня знаходяться в місцях загального користування, а тому вони не бажають, щоб їх квартира перетворилася на гуртожиток, оскільки 3-тя особа може через деякий час укласти відповідний договір оренди не з позивачами, а з іншими особами.
Представник 3-ої особи Колективного підприємства виробничо-будівельної фірми «МЖКбуд» позов підтримав. Пояснив суду, що набувши права власності на 40/100 квартири АДРЕСА_1 на законних підставах, КП ВБФ "МЖКбуд" має право володіти, користуватись та розпоряджатись належною власністю без погодження власників інших жилих приміщень зазначеної квартири, а тому вважає, що є всі передбачені законом підстави для задоволення даного позову.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 3-ій особі Колективному підприємству виробничо-будівельній фірмі «МЖКбуд» на праві приватної власності належить 40/100 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 40,70 кв.м., житловою площею 29,30 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 20 липня 2005 p., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів під НОМЕР_2, та у Київському міському БТІ під НОМЕР_3.
(а.с. 57-59) Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 17.02.2006 року, виданого відділом приватизації державного житла Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації 60\100 квартири АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в рівних частках.
(а.с. 80)
Відповідно до договору від 1.02.2006 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Колективним підприємством виробничо-будівельною фірмою "МЖКбуд" укладено договір найму кімнати № 1 загальною площею 16,90 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. Даний договір укладений строком до 31 грудня 2007 року.
(а.с. 5)
З 11.03.2004 р. позивачі перебувають з КП ВБФ "МЖКбуд" у трудових відносинах, працюючи за трудовими договорами малярами-штукатурами 3-го розряду.
(а.с. 15-21)
У зв'язку з відсутністю власного житла у м. Києві, 3-тя особа вирішила житлові проблеми позивачів шляхом надання у найм (оренду) приміщення у квартирі АДРЕСА_1, яке належить КП ВБФ "МЖКбуд" на праві власності.
Встановлено, що в квітні 2006 року позивачі звернулись до КП ВБФ "МЖКбуд" з заявою про те, що відповідачі перешкоджають їм користуватись найманим приміщенням.
Відповідачам був направлений лист вимога НОМЕР_4 від 13 квітня 2006 р. про усунення перешкод у користуванні житлом, однак відповіді на цей лист КП ВБФ "МЖКбуд" не отримало. Факт чинення перешкод позивачам у користуванні спірної квартирою підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Також в судовому засіданні встановлено, що 7.06.2006 року позивачі прибули до квартири НОМЕР_1 з метою отримати ключі від вхідних дверей квартири і вирішити інші спірні питання. Однак, відповідачі відмовились впустити позивачів до квартири та відмовились видати ключі, даний факт не заперечували в судовому засіданні відповідачі.
Вищенаведене приводить суд до висновку про те, що між сторонами склалися неприязні стосунки, внаслідок чого позивачі не мають можливості проживати в спірній квартирі.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до ст. 382 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати своє помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 48 Закону України "Про власність" передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення не були поєднанні з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Згідно ст. 317, 319 ЦК та ст.2 Закону України „Про власність" власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи інших осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
З викладеного вбачається, що 3-тя особа Колективне підприємство виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» як власник, розпоряджаючись своїм майном на власний розсуд уклала відповідний договір оренди з позивачами.
Враховуючи викладене вище та норми чинного законодавства, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу про вселення позивачів в квартиру АДРЕСА_1.
Згідно ст.386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судовому засіданні встановлено, що діями відповідачів, які чинять перешкоди позивачам у проживанні в спірній квартирі, позивачам завдана матеріальна шкода, яка полягає в тому, що відповідно до умов вищезазначеного договору найму позивачами було сплачено 3-ій особі Колективному підприємству виробничо-будівельній фірмі «МЖКбуд» орендну плату у розмірі 1 560,00 грн., а також відповідні комунальні платежі у сумі 422,67 грн., а всього завдана матеріальна шкода становить 1 982,67 грн.
Даний факт підтверджується довідкою 3-ої особи Колективного підприємства виробничо-будівельної фірми «МЖКбуд» та відповідними рахунками на сплату комунальних послуг.
(а.с. 7-12)
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також іншх негативних наслідків.
Згідно п. З Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03,1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю Інших осіб.
Судом встановлено, що звичайний ритм життя позивачів порушений, оскільки відповідачі не впускають останніх в спірну квартиру. За таких обставин позивачі не можуть вести звичайний спосіб життя, вимушені проживати в чужих людей, не маючи іншого житла.
Суд частково погоджується з доводами позивачів про заподіяння їм моральної шкоди та визначає розмір моральної шкоди в сумі 500 гривень.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до вимог закону.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 317, 319, 321, 356, 382, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 5, 48 Закону України "Про власність", ст.ст. 10,11, 57, 60, 88, 154, 169, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-тя особа Колективне підприємство виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення задовольнити частково.
Зобов»язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 1 982,67 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 68 грн. державного мита, 30 грн. за інформаційно-технічні послуги, а всього 2 580,67 грн.
Рішення може бути оскаржено на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.
Суддя