САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 2-1830/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2008 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Демура Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -
В С Т А Н О В И В:
21 липня 2008 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що з відповідачем вона перебуває у шлюбі з 15.11.2003 року, зареєстрованим у Самарському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №479, від шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на утриманні позивачки. Позивач не працює, оскілки доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач є батьком вказаної дитини, працює, але не надає матеріальної допомоги на утримання її та дитини.
У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтвердила та показала, що з відповідачем вони уклали шлюб 15.11.2003 року, від шлюбу вони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебуває її утриманні. 13 серпня 2008 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Зараз вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач надає недостатню допомогу на утримання її та дитини. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку на утримання дитини та у розмірі 1/4 частини його заробітку на її утримання.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, та пояснив, що він не заперечує платити аліменти на утримання дитини та колишньої дружини однак не в такому розмірі, як просить позивач.
Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 15.11.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу 1-КИ №195297, виданого Відділом РАЦС Самарського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис №479 (а.с. 3).
Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 1-КИ 102710 від 13.08.2008 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с. 10).
Відповідач працює та має реальну можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та колишньої дружини.
Позивач здорова, з урахуванням утримання дитини матеріально забезпечена недостатньо, оскільки не працює у зв’язку з доглядом за дитиною.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
В силу ст. 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один з подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу.
За рішенням суду кошти на утримання подружжя (аліменти) присуджуються у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Тому суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини у розмірі ј частини всіх видів його заробітку на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку на утримання позивача.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за 1 місяць.
Також суд вважає, що витрати пов'язані з розглядом справи необхідно покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 79, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частини всіх видів його заробітку, починаючи з 21 липня 2008 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку, починаючи з 21 липня 2008 року та до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя О.П.Румянцев