ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2382/10/0408

Провадження № б/н

П О С Т А Н О В А

іменем України

"08" грудня 2010 р.                                                                        

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі Головуючого судді        Міхеєвої В.Ю.,

При секретарі        Мельниченко К.В.

За участю представника позивача        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсій та зобов’язання їх перерахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вперше звернувся до суду 20.08.2010 року у порядку цивільного судочинства з позовною заявою до відповідача та просив стягнути з Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на його користь як інваліда другої групи першої категорії, постраждалого від Чорнобильської катастрофи, не донараховану державну пенсію з 01.09.2009 року по 01.08.2010 року у розмірі 25729.13 грн.; не донараховану додаткову пенсію з 01.09.2009 року по 01.08.2010 року у розмірі 3679,7 грн.: компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 10000 грн.; судові витрати та 1ТЗ; зобов'язати відповідача щомісячно сплачувати на користь позивача з 01.08.2010 року державну пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (восьми мінімальних прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб) та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком (75% мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб), до періоду їх перерахунку або припинення виплати у встановленому законом порядку.

В подальшому, у зв’язку із відновленням з 09.09.2010 року згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010 року № 19-рп/2010 дії положення Кодексу адміністративного судочинства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» та віднесення розгляду справ, пов'язаних із соціальними виплатами до юрисдикції адміністративних судів, позивачем 16.11.2010 року подано адміністративний позов, у якому він просить визнати протиправними дії відповідача по відмові йому у перерахунку з вересня 2009 року державної та додаткової пенсії як постраждалому від Чорнобильської катастрофи інваліду другої групи першої категорії; зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати на його користь із врахуванням сплаченої державної та додаткової пенсії не донараховану з 01.09.2009 року у відповідності зі ст.ст. 50.54.67 Закону України «Про статус та сопіштьний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державну пенсію у розмірі восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткову пенсію у розмірі 75% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб як інваліду другої групи першої категорії, постраждалого від Чорнобильської катастрофи (а.с.41-46).

За заявою представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, ухвалою суду від 08.12.2010 року частину позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди залишено без розгляду.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що у зв’язку з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при медичному огляді 30.01.1997 року МСЕК встановила йому другу групу інвалідності 1 категорії безстроково.

На його звернення до відповідача у липні 2010 року щодо проведення перерахунку його пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він отримав відповідь, що виплата пенсії проводиться у відповідності до чинного законодавства, чим фактично йому було відмовлено у перерахунку пенсії. Такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку з вересня 2009 року державної та додаткової пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи інваліду другої групи першої категорії вважає неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, вимоги, викладені у адміністративному позові, підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що відповідач розрахунок пенсій позивачу проводить без урахування вимог ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено, що в усіх випадках розмір основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок : Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2-й групі інвалідності І мінімальних пенсій за віком, розмір додаткової пенсії повинен складати 75% мінімальне: пенсії за віком. Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, ні нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Також ст.17 ЗУ «Про держави, соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року основні державк; соціальні гарантії встановлюються законами і не можуть бути нижчими від прожитковог: мінімуму. До основних соціальних гарантій включено мінімальний розмір заробітної платг та мінімальний розмір пенсії за віком, які визначаються виключно законами України.

Вважає необгрунтованим мотив відповідача щодо не застосування ч.І ст. 2і ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» при визначенні розмір;- основної пенсії та щомісячної додаткової пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок : Чорнобильською катастрофою, а також посилання відповідача на постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654. так як вони суперечать п.4 постанови КМУ «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настал» внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідог Чорнобильської катастрофи» № 523 від 30.05.1997 року.

Представник відповідача в судове засідання викликався, не з’явився, про час місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення позов, які приєднані до матеріалів справи (а.с.31-35).

У своїх письмових запереченнях відповідач в особі начальника Управлін ОСОБА_4 посилається на Постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питан соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530, як в порядок обчислення пенсії. Тому вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачеві інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні. П цьому, з посиланням на ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування», зазначив, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статте застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом, застосування цього розміру для визначення надбавок і підвищень до пенсії законом не передбачено.

Хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № рп/2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення р пунктів закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення з. до деяких законодавчих актів України», в тому числі положення п.28 розділу II та втрат чинність, однак рішення про відновлення дії законодавчих актів, визш неконституційними, у редакції, чинній до внесення змін, прийнято не було, ріше

Конституційного суду автоматично не відновлюють редакцію нормативно-правових актів, що діяла до внесення в них змін. Таким чином, на думку відповідача, порядок обчислення пенсій та підвищень до них. залишився неврегульованим та Постанови КМУ № 530 та № 654 - єдині нормативно-правові акти, що регулюють дане питання, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням №005550, виданим Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (а.с.6).

Згідно довідки МСЕК № 058746 йому з 30.01.1997 року та безстроково встановлено 2-гу групу інвалідності по профзахворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.6 на звороті).

ОСОБА_3 перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу і отримує пенсію по інвалідності від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Статтею 49 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 54 цього ж Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 названого Закону інвалідам 2-ї групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що відповідач при здійсненні розрахунку пенсії позивачеві, виходячи із розмірів основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по 2-й групі інвалідності - 1090 гри., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам 2-ї групи у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008року № 654, діяв всупереч ч.І ст. 46 Конституції України якою гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом та ст.ст. 50,54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому суд виходить з наступного.

Згідно із ч.З ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, провадиться відповідно до правил та загальних підстав Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Між тим. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до зазначеного Закону були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2008 року у всіх випадках пенсії для інвалідів 2-ї, групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія становила інвалідам 2-ї групи 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак 22.05.2008 року Конституційним Судом України було винесено рішення, яким вищезазначені зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були визнані неконституційними, оскільки відповідно до ст. 22 Конституції України при прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином з 01.01.2004 року до 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року у зв'язку з набранням чинності рішенням Конституційного Суду України спірні відносини регулюються відповідно до ст.ст. 50. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими у позивача існує право на обчислення та виплату пенсії за вказані періоди у встановленому Законом розмірі.

Проте, відповідач при нарахуванні пенсії керується постановами КМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, в яких були визначені мінімальні розміри пенсій.

З огляду на положення Конституції України суд не приймає до уваги обгрунтування відповідача його позиції посиланням на норми иідзаконних нормативних актів, а саме - визначених цими постановами Кабінету Міністрів розмірів пенсії, виходячи з того, що питання розміру пенсій вирішені Законом України, а тому, враховуючи загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення пенсії застосуванню підлягає закон, а не постанова.

Відповідно до п.6 ч.І ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Основного Закону України встановлює, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, в т.ч. зменшувати розміри компенсацій, встановлених цим законом.

Крім того, відповідно до ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Також в резолютивній частині Рішення від 22.05.2008 року М10- рп/2008 зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), визнаю неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, за конституційними нормами та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивача застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують зміст і обсяг існуючих прав позивача, що є порушенням положень ст. 22 Конституції України.

Виходячи з цього, суд вважає дії відповідача по нарахуванню пенсії в розмірі, встановленому постановами КМУ, неправомірними.

Зі змісту ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Отже, при нарахуванні пенсії, визначеної ст.ст. 50. 54 Закону, відповідач повинен керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, відповідно до ч. З ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1.2.3.4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить про те. що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком також встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У відповідності до положень ст. 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум» (№ 966-ХІУ від 15.07.1999 року), який дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Зі змісту ст.ст. 1,2 вказаного закону випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України, та грунтується, зокрема, на ч. З ст. 46 Конституції України, у відповідності до якої, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає правильним застосування для визначення розміру щомісячної пенсії розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної пенсії, що, на думку суду, не суперечить вимогам ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від розмір; прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України «Про Державний бюджет», тому при розрахунку державної (основної) та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має застосовуватись розмір прожиткового мінімуму для осіси які втратили працездатність, встановленого в законі про державний бюджет на відповідні-:! рік. із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З цих підстав, на думку суду, у даному випадку не підлягає застосував положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», як надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціаль виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімаль заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідні: бюджетними програмами.

Тобто, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів ли тих виплат, вихідним, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки роз державної (основної) та додаткової пенсій згідно із Законом України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача ш відмови у перерахунку позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 50 54 України «Про ста-; соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від лютого 1991 року № 796-ХІ. є неправомірними, оскільки не відповідають вищевказз вимогам закону, а тому позовні вимоги позивача ґрунтуються на правових нормах підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутг бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статей 50, 54 Закону України статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильс катастрофи» суд не може взяти до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для викок покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених ви судом не розглядаються.

При визначенні строків зобов'язання відповідача щодо проведення нарахував виплати позивачу пенсії, суд враховує, що друга група інвалідності позивачу встанос довічно, пенсія також нарахована довічно, тому згідно положень частини 3 статті 67 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внасг Чорнобильської катастрофи» відповідач зобов'язаний здійснювати перерахунок кожен раз з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, що не протиг ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного су захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який як встановлено інше обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Позивач звертався з письмовим зверненням до відповідача та отримав відпое своє звернення від 26.07.2010 року з роз'ясненнями щодо неможливості задовольни:: вимоги та пропозицією в разі незгоди звернутися до суду (а.с.13).

До суду позивач звернувся 20.08.2010 року з позовною заявою, поданою в п ЦПК України, так як. починаючи з березня 2010 року розгляд та вирішення даної к: справ здійснювалось в порядку цивільного судочинства, строк позовної давності за складає 3 роки.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року розгляд категорії справ в порядку цивільного судочинства був визнаний не конституції

відновлено положення КАС України, що діяло до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних :з соціальними виплатами».

З 09.09.2010 року розгляд справ, пов’язаних із соціальними виплатами, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, яка не була розглянута до •9.09.2010 року, суд вважає поважною причину пропуску строку звернення до вдміністративного суду та поновлює його.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, рішенням Конституційного Гуду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України •Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. З, 8, 9, 11, ’8. 69. 70, 71. 86. 94.99,100. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління пенсійного Зонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій щодо відмові і перерахунку пенсій та зобов’язання їх перерахунку, задовольнити у повному обсязі.

Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_3 з вересня 2009 року державної та додаткової пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи інваліду другої групи першої категорії;

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 із врахуванням сплаченої державної та додаткової пенсії не донараховану з 01.09.2009 року у відповідності зі ст.ст. 50. 64. 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, державну пенсію у розмірі восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткову пенсію у розмірі 75 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб як інваліду другої групи першої категорії постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 13.12.2010 року.

Суддя: В. Ю. Міхеєва