Справа №1-6/2007 p.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ясинок М.М.
при секретарі Терещенко О.В.
з участю прокурора Шамукова Ф.Я.
адвоката ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_2
законного представника потерпшого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу про обвинувачення
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жонатого освіта незакінчена вища, народився і мешкає АДРЕСА_1, працює ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого
За ч. 1 ст. 296 та ч. 1 ст. 122 КК України, суд
ВСТАНОВИВ: 30 серпня 2006 року приблизно в 21 годин 30 хвилин ОСОБА_1 зі своєю дівчиною
проходив по вулиці Колгоспній в с Рижівка Білопільського району. В цей час їх догнав ОСОБА_2,1990 року народження, який керував мотоциклом ІЖ Юпітер-5. В якості пасажира на задньому сидінні їхав його знайомий. Проїхавши поряд з ОСОБА_1 ОСОБА_2 поїхав далі, а потім звернув у провулок між вулицями Радянська та Набережна. ОСОБА_1 також звернув до даного провулку. Коли ж ОСОБА_2 почав наближатися до ОСОБА_1 останній з хуліганських спонукань почав виходити на середину проїжджої частини перегороджуючи цим самим проїзд мотоциклу. В зв"язку з цим ОСОБА_2 знизив швидкість до мінімальної і коли зрівнявся з ОСОБА_1 останній з метою спричинення тілесних ушкоджень діючи з хуліганських мотивів наніс ОСОБА_2 удар кулаком в обличчя від чого останній втратив керування мотоциклом, а мотоцикл заїхав в кущі "заглох". Мотоцикліст і пасажир зіскочили з сидінь утримуючись на ногах. Таким чином ОСОБА_2 спричинето було середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синця округлої форми, блідо-синюшної форми ушиб лівої щоки, ушиб м"яких тканин голови, перелом тіла лівої скулової кістки без зміщення.
В такий спосіб ОСОБА_1 скоїв хуліганство тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке виразилося у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому.
В той же час ОСОБА_1 умисне спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Допитаний по справі в якості підсудного ОСОБА_1 вину в пред"явленому йому звиеуваченні не визнав і пояснив, що 30 серпня 2006 року приблизно в 21 годину 30 хвилин він разом із своєю теперішньою дружиною проходили по вулиці Колгоспній в с Рижівка. В цей час їх догнав мотоцикліст який проїжджаючи поряд із його теперішньою дружиною за словами останнього зачепив чимось її за руку. Мотоцикліст поїхав далі, а потім повернувся у провулок між вулицями Радянська і Набережна. Вони також в цей час проходили провулком. Наближаючись на зустріч мотоцикліст' з ввімкненими фарами фактично їхав на нього. Тоді він виставив руки долонями вперед і прийняв міри до свого захисту. Мотоцикліст зіткнувшись з перепоною у вигляді його рук поїхав далі утримуючи мотоцикл в своєму керуванні.
Заявлений позов представника потерпілого щодо стягнення моральної шкоди в сумі 2000
гри. він не визнає, бо сам потерпілий діяв неправомірно. Більш того він вже вранці слідуючого дня не маючи права на керування мотоциклом знову керував ним їдучи до школи.
Потерпілий по справі ОСОБА_2 в суді, пояснив, що 30 серпня 2006 року приблизно в 21 годину він без дозволу свого батька взяв дома мотоцикл .ІЖ-Юпітер-5 і разом із своїм сусідом ОСОБА_3, який також є неповнолітнім поїхали кататися по с Риягівка. Проїжджаючи по вулиці Колгоспній вони догнали ОСОБА_1 з його дівчиною. ОСОБА_1 він знав. Об"їжджаючи калюжу він щоб не обкрапиш пішоходів проїхав за пів метра рядом з ними і поїхав далі. Проїхавши по вулиці він звернув у провулок між вулицями Радянська та Набережна. В дальньому світлі фар він помітив ОСОБА_1 і переключившись на ближнє світло знизив швидкість. В цей час він помітив, що ОСОБА_1, який спочатку йшов по обочині почав виходити на середину провулку. Він знизив швидкість до мінімальної" намагаючись об'їхати ОСОБА_1 і коли зрівнявся з ними, то відчув удар в обличчя від чого втратив керування мотоциклом, який прокотившись ще 5-7 метрів з'їхав в кущі і впавши "заглох". Він з ОСОБА_3 зіскочили з мотоцикла і утрималися на ногах. Він привів мотоцикл додому і боявся розповісти батькові, що він без його дозволу брав мотоцикл, а тому спершу говорив, що він їхав на мопеді. На другий день він вже з дозволу батька їздив на мотоциклі в школу.
Свідок ОСОБА_3 в суді пояснив, що 30 серпня 2006 року ввечері він з ОСОБА_2 домовилися покататися на мотоциклі батька ОСОБА_2. Коли вже було темно ОСОБА_2 заїхав до нього. Він сів на заднє сидіння і вони поїхали спочатку по вулиці Колгоспній, а потім поїхали далі. Коли вони проїздили мимо ОСОБА_1, то відстань між ними була 30-50 сантиметрів. Він нічого руками не чіпав. Мотоциклом також нічого не зачіпали. Коли вони їхали по провулку, то ОСОБА_2 почав зменшувати швидкість до мінімальної, а потім мотоцикл" покотився в кущі і вони зіскочили з мотоцикла, а мотоцикл упав і заглох. Чому ОСОБА_2 кинув керувати мотоциклом він не знає, але ОСОБА_2 йому сказав, що його вдарив ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_4 в суді пояснила, що ввечері 30 серпня 2006 року її син зі своєю теперішньою дружиною прийшли додому. Вони були знервовані і пояснили, що на них чуть не наїхав якийсь мотоцикліст. Вона з батьком заспокоїли їх і вони пішли спати. Після цього до них прийшла ОСОБА_5 і сказала, що її сина ОСОБА_2 вдарив її син і хотіла поговорити з сином, але вона сказала, що він уже спить. В ході, попереднього слідства вона не говорила, що коли її син прийшов додому, то сказав, що він може повернутися і добавити, але його вона з чоловіком заспокоїли і сказали, що непотрібно нікуди ходити. Чому так записано в протоколі її допиту вона не знає.
Свідок ОСОБА_5 в суді пояснила, що 30 серпня 2006 року ввечері вона була на роботі, коли їй зателефонував її чоловік і повідомив, що ОСОБА_2 збив з мотоцикла ОСОБА_1. Син по телефону їй повідомив, що йому погано і у нього з носа іде кров. Вона порадила йому прикласти лід, а сама поїхала додому. Дома вона побачила, що ОСОБА_2 лежить на діжку і у нього під лівим оком було почервоніння і припух ніс. Син скаржився на головну біль. Того ж вечора вона пішла до ОСОБА_1 щоб поговорити з ОСОБА_1, але його батьки сказали їй, що він в такому стані, що з ним не поговориш і що ОСОБА_1 в той вечір був на Дні народження. Коли вона пішла додому, то через деякий час до них прийшла мати ОСОБА_1. Вона пропонувала допомогу. Вранці син повідомив, що він не може їсти, бо не може жувати так як він відчуває больові потріскування в лівій частині підборіддя. 1 вересня 2006 року в лікарні було встановлено, що у ОСОБА_2 перелом скулової дуга
Представник потерпілого ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_1 2000 тис. грн.за причинену моральну шкоду синові та його сім"ї
Суд допитавши підсудного, потерпшого, свідків, проголосивши і проанадізувапш наявні докази приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 в пред'явленому йому звинуваченні знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства. До такого висновку суд приходить виходячи зі слідуючого.
Як вбачається із заключения судово-медичної експертизи ( а. с. 70) ОСОБА_2 було слричинето синець на верхній щелепі зліва, забиття лівої щоки, забиття м"яких тканин голови, перелом тіла лівої лицевої кістки.
Із пояснень ОСОБА_2 слідує, що дані тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_1 30 серпня 2006 року ввечері шляхом нанесення йому удару кулаком в обличчя, коли він проїздив мимо ОСОБА_1 на мотоциклі. Об"єктивність пояснень ОСОБА_2 підтверджується показами свідка ОСОБА_3, який указує, що коли він з ОСОБА_2 зіскочили з мотоцикла, який
заїхав, в кущі, то ОСОБА_2 тут же йому сказав, що його вдарив ОСОБА_1, коли вони проїжджали мимо нього. Із заключения судово - медичної експертизи ( а. с. 71) слідує, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 були спричинені не від падіння, а від одного удару кулаком з великою силою спереду но відношенню до нього. ОСОБА_1 не визнаючи себе винним у прєд"явленому йому звинуваченні зазначає, що ОСОБА_2 міг отримати тілесні ушкодження від зіткнення з його витягнутими вперд руками, які він витягнув з метою свого захисту від наїзду на нього мотоцикліста.
Такі пояснення ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи. Так, згідно заключення судово-медичної експертизи ( а. с. 70) тілесні ушкодження у. вигляді перелому лівої вилиці не могли утворишся від удару об виставлені руки нападаючого. Таким чином у суду немає сумніву в тому, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від нанесеного йому удару кулаком в обличчя. Пояснення ж ОСОБА_1 суд розцінює критично і вважає, що останній даючи покази, які протирічать фактичним обставинам справи намагається в такий спосіб побудувати свій захист від пред" явленого йому звинувачення з метою уникнення від відповідальності за скоєне.
Таким чином, суд кваліфікує діяння ОСОБА_1 за ч. і ст. 296 КК України, бо він скоїв хуліганство тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у мспричиненні потерпілому тілесних ушкоджень.
Разом з тим суд кваліфікує діяння ОСОБА_1 за ч. І ст. 122 КК України бо він умисне спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для: життя і не потягли за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи міру покарання підсудному суд враховує і відносить до пом"якшуючих покарання обставин те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання притягується до кримінальної відповідальності вперше. З урахуванням даних обставин суд вважає, що ОСОБА_1у можливо призначити покарання у вигляді обмеження волі з випробовуванням.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_7 щодо спричинення йому моральної шкоди суд вважає задовольнити частково, бо ОСОБА_2 дійсно переносив фізичний біль від отриманих тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_1. Такими неправомірними діями підсудного було порушено нормальний уклад життя потерпілого, а де вимагало від нього додаткових фізичних і моральних зусиль.
Керуючись ст. с 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним ч. 1 ст. 2% КК України і призначити йому покарання за цим законом в вигляді 1 року та 6 місяців обмеження волі.
Його ж визнати винним за ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання за цим
законом у вигляді 2 років обмеження волі.
Згідно ч. 1 ст.70 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 2 роки" обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 п. 2,3 КК України зобов"язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримшально-виконавчої системи, повідомляти при цьому органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання та роботи.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 500 грн. як відшкодування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області в продовж 15 днів з часу його проголошення через Білопільський районний суд.