ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" липня 2006 р. | Справа № 27/148-06-4932 |
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»
ддо відповідача Одеської залізниці
стягнення 585 грн.
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від позивача: | не з’явився |
Від відповідача: | Тіхонова Г.І., довіреність № 466 від 16.11.2005 року |
Суть спору: | Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –585 грн. |
29.06.2006 року за вх. № 13751 Одеська залізниця надала до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому просить суд припинити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з тим що, Одеською залізницею було визнано претензію щодо перерахування сум у зв’язку з нестачею вантажу, про що було повідомлено позивача у встановлений термін, та позивач повинен був звернутися до державної виконавчої служби за примусовим стягненням заборгованості.
Позивач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника відповідача, суд, встановив.
Відповідно до Договору № 300605/Ну-05 від 30.06.2005 року, укладеного між ТОВ «Украгрокомп»та ПП «Неофіт-Д», відправник вантажу відпустив зі станції відправлення «Карашах»в адресу позивача вугілля марки АМ у вагоні № 66780875 ПВ за залізничною накладною № 52665659 в обсязі 69000 кг.
Ціна однієї тонни вугілля марки АМ становить 325 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.
При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 66780875 ПВ встановлена нестача вугілля в обсязі 1800 кг. на суму:
325 грн. [ціна однієї тонни вугілля марки АМ] x 1,8 т [кількість недостачі] = 585 грн.
Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії БК № 041230*860/303 від 07.12.2005 року, у якому зазначено, що «...навантаження нижче бортів, навалом, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу мається поглиблення праворуч за рухом потягу над 1,2 люками довжиною 1500 мм, шириною 1000 мм, глибиною 400 мм. Течі вантажу немає. Захисне маркування нанесене вапном. Двері цільнометалічні. Люки щільно зачинені...».
Позивачем була направлена претензія вих. № 43 від 31.03.2006 року на адресу Одеської залізниці з вимогою про відшкодування заподіяних ТОВ «Украгрокомп»збитків від недостачі в сумі 585 грн., яку відповідач визнав частково, а саме з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, в розмірі - 360,75 грн.
Станом на дату подачі позивачем позовної заяви, відповідач не розрахувався, що ї обумовило звернення позивача до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
При подачі позову позивачем не враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають – 360,75 грн.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).
Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Разом з тим, нанесення захисного маркування є правом а не обов’язком відправника.
Факт дотримання вантажовідправником Технічних умов підтверджується залізничною накладною, за якою «вантаж розміщено та закріплено згідно з розділом 1 глави 1 параграфів 3, 5 Технічних умов правильно».
Враховуючи вищевикладене, а також фактичне визнання відповідачем претензії позивача, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, в розмірі 360,75 грн. - відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 66780875 ПВ, з врахуванням природних витрат, покладається на перевізника - Одеську залізницю.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. | Позов задовольнити частково. |
2. | Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26038200003 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»(65012, м. Одеса, вул. Морська, 5), код ЄДРПОУ 23991045, р/р 26007311158 в АБ «Південний», МФО 328209 –360,75 грн. основного боргу, 63,24 грн. держмита та 73,16 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу. |
3. | В решті позову відмовити. |
Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Семенюк Г.В.