копія

Справа №2-а-1695

 2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада  2009 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

головуючого     Тарнавського М.В.

з участю секретаря      Зоріній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Вінницькій області, за участю третьої особи без самостійних позовних вимог ІДПС ВДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» незаконною і скасувати, посилаючись на те, що 19 жовтня 2009 року відносно нього винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» за те, що він 19 жовтня  2009 року в м. Хмільнику на нерегульованому перехресті вулиць  Кутузова – 1-го Травня в 14.40 годин, керуючи автомобілем НОМЕР_1,  при виїзді з другорядної дороги на головну  не дав дорогу автомобілям , які рухались по головній дорозі.  До нього відразу підійшов працівник ДАІ, який  запросив його підійти до службового автомобіля ДАІ,  де почав складати протокол про адмінправопорушення, при чиму зазначив, що позивач порушив п. 16.11 ПДР України. Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що  винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, оскільки 19 жовтня 2009 року він дійсно керував автомобілем НОМЕР_2 в м. Хмільнику на нерегульованому перехресті вулиць  Кутузова – 1-го Травня в 14.40 годин, при виїзді  з вулиці Кутузова на вулицю  1-го Травня, пригальмував, побачивши, що  по головній дорозі  не рухаютьсмя  транспортні засоби, здійснив поворот, тому п.16.11 ПДР України, як зазначено в протоколі, він не порушував, про що позивач письмово пояснив  при складені протоколу. Крім того, в винесеній постанові не зазначено, яким саме автомобілям та під чиїм керуванням позивач не надав дорогу, що має бути обов"язково вказаним. Також вказана постанова винесена з порушенням  ст. 33 КУпап, яка визначає, що при накладенні  стягнення враховується характер вчиненого проавопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують або обтяжують  відповідальність. Крім того при винесені постанови було грубо порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме права подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, адвоката.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних позовних вимог ІДПС ВДАІ ОСОБА_2  та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про день і час розгляду справи  справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними документами.

Враховуючи те, що представник відповідача та третя особа не з'явились в судове засідання про яке своєчасно були повідомлені судовими повістками, суд вважає можливим на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд заслухавши покази позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав: протоколом про адміністративне правопорушення та постановою по справі про адміністративне правопорушення від 19 жовтня  2009 року доведено, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» за те, що він  19 жовтня  2009 року в м. Хмільнику на нерегульованому перехресті вулиць  Кутузова – 1-го Травня в 14.40 годин, керуючи автомобілем НОМЕР_1,  при виїзді з другорядної дороги на головну  не дав дорогу автомобілям, які рухались по головній дорозі.  

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, по суті порушення позивач ОСОБА_1 пояснював , що він нічого не порушував, автомобілів, які б перешкоджали  руху його автомобіля, близько не було. В судовому засіданні позивач пояснив, що він 19 жовтня  2009 року в м. Хмільнику на нерегульованому перехресті вулиць  Кутузова – 1-го Травня в 14.40 годин, керуючи автомобілем НОМЕР_1,  при виїзді з другорядної дороги на головну  не дав дорогу автомобілям , які рухались по головній дорозі.  До нього відразу підійшов працівник ДАІ, який  запросив його підійти до службового автомобіля ДАІ,  де почав складати протокол про адмінправопорушення, при чиму зазначив, що позивач порушив п. 16.11 ПДР України. Однак в протоколі позивач дав пояснення , що він нічого не порушував, так як автомобілів  на головній дорозі , яким він мав надати дорогу, не було. Працівником ДАІ дані пояснення про вищевказані обставини до уваги були не прийняті, чим істотно порушені норми процесуального права, оскільки інспектором ДАІ не досліджені та не враховані обставини, які мали значення при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що обтяжують та пом’якшують його відповідальність.. Крім цього, не надано також доказів, що ОСОБА_1 своїми діями створив небезпеку чи перешкоду для руху, загрожував життю або здоров'ю громадян, чи завдав матеріальних збитків.  

    Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченими

 ст. ст. 283, 284 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

Суд вважає, що зміст постанови серії АВ № 178722 від 19 жовтня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена  ІДПС ВДАІ ОСОБА_2 не відповідає вимогам передбаченим ст. ст. 283, 284 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», а саме у ній не наведено достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем  ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122 ч.2, 247, 283, 287-289, 293 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», ст. ст. 2, 6, 69, 70, 71, 79, 158-160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову серії АВ № 178722 від 19 жовтня  2009 року винесену ІДПС ВДАІ ОСОБА_2 по справі про адміністративне порушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП  відносно  ОСОБА_1  - скасувати.

На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подати апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: /підпис/

З оригіналом вірно:

 Голова    

Хмільницького міськрайонного суду                         ОСОБА_3

Ст. секретар                                                     Н.А. Фігурська