НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада   2009 року                справа № 2-1271-09        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

 головуючого                              судді           Галушки О.Г.            

за участю  секретаря                               Дячук С.Л.

позивача                         ОСОБА_1      

представника позивача                 ОСОБА_2

представника відповідача               ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

                    встановив:

    13 серпня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Волиньвугілля» (далі ДП «Волиньвугілля») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві в розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) гривень.

    Свої вимоги обґрунтовує тим, що працюючи на шахті № 9 «Нововолинська», яка є на теперішній час структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля» тричі був травмований під час роботи.

    Так, 6 квітня 1977 року, знаходячись на роботі в першу зміну, через обвал породи зазнав травми в ділянці тазу.

    Крім цього, 22 липня 1977 року під час роботи, при зміні одягу в роздягальні, отримав травму голови внаслідок того, що на нього впав контейнер з спецодягом.

    З грудня 1994 року, виконуючи роботи в шахті, йдучи по вентиляційному штреку, оступився і впав у водозбірник в результаті чого отримав травму ноги та бедра.

    Стосовно усіх нещасних випадків на виробництві було проведено розслідування і складено акти за формою Н-1.

    Після отриманих на виробництві травм стан здоров’я став погіршуватися, вимушений був періодично лікуватися. 29 грудня 2006 року за висновком МСЕК йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності і визнано інвалідом другої групи довічно.

    Вважає, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким є відповідач ДП «Волиньвугілля». Позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 120000 (сто двадцять тисяч) гривень.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові.

    При цьому представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що заподіяна позивачу моральна шкода на теперішній час не відшкодована, яка повинна бути відшкодована роботодавцем, котрий не створив безпечних умов праці.

    Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що всі належні позивачу виплати, в тому числі і відшкодування моральної шкоди має здійснювати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а не роботодавець, у зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 31 січня 1964 року по 01 травня 1996 року працював на шахті № 9 «Нововолинська», яка являється в даний час структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля», що стверджується копією трудової книжки (а.с.4-5).

    Факт нещасних випадків, які сталися з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов’язків підтверджується копіями актів за формою Н-1 від 07.04.1977 року (а.с.6-7), від 23.07.1977 року (а.с.8-10), від 07.12.1994 року (а.с.11-12).

    За висновком Волинської обласної МСЕК від 29.12.2006 року ОСОБА_1 встановлено 80 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом другої групи внаслідок трудового каліцтва (а.с.15).

    З копії виписок медичних закладів вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у зв’язку з отриманими виробничими травмами на шахті № 9 «Нововолинська» (а.с.13-14, 16).

    Нормами Конституції України, а саме ст.ст.21, 43, 46 передбачені  права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

    Як слідує з 2.ч ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Згідно ст.237-1 цього ж Кодексу передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Як встановлено в судовому засіданні основними причинами нещасних випадків, які  сталися з позивачем, були виробничі фактори наприклад, недосконалий пристрій підвісок контейнерів для сушіння одягу (акт форми Н-1 від 23.07.1977р.), не  залитий водозбірник (акт форми Н -1 від 07.12.1994р.).

    Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача, який не забезпечив безпечних умов праці позивачу ОСОБА_1 на робочому місці, останній отримав виробничі травми.

    Під час виконання трудових обов’язків позивачеві ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, котра полягає у фізичних стражданнях, які переніс він при травмуванні, втратив 80% професійної працездатності, став інвалідом другої групи. Все це вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

    Спричинена ОСОБА_1 моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна і є не відшкодованою на час розгляду справи судом.

    Суд вважає за необхідне застосувати до цих правовідносин норми трудового законодавства, так як на момент встановлення позивачеві втрати працездатності, а саме станом на 29.12.2006 року була зупинена дія норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань», які спричинили втрату працездатності, які регулювали порядок відшкодування Фондом моральної шкоди.

    Згідно роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

    Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння, і виходячи з засад справедливості та розумності, суд дійшов висновку, що в користь позивача слід стягнути з ДП «Волиньвугілля» на відшкодування моральної шкоди 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

    Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.23 ЦК України, ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст.13, 14 Закону України «Про охорону праці», суд,-

                                      вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 16000 (шістнадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві.

    Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 15 (п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЄДРПОУ 21740497 м.Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

    В решті позовних вимог відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на  подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

           Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                

          Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий   підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                         О.Г.Галушка