Справа №  2-569/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

 26 лютого 2008 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді         Сухоруков А.О.,

при секретарі              Лутицькій К.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

02 січня 2009 року позивач звернувся до суду із цим позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що  вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 04 04.2003 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стосунки з відповідачем до теперішнього часу розладилися серез непорозуміння і несумісність характерів. Між ними втраченно почуття любові і взаємоповаги. Відповідач вживає алкогольні напої, через що виникали сварки та образи.

Позивач з відповідачем проживають окремо одне від одного з серпня 2006 року, не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім’ю позивач не бажає та вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати .

Позивач у судовому засіданні свій позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача та  дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04.04.2003 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стосунки з відповідачем до теперішнього часу розладилися серез непорозуміння і несумісність характерів.

Позивач з відповідачем проживають окремо одне від одного з серпня 2006 року, не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують.

Позивач зберігати сім’ю не бажає, вважає, що сім’я розпалася остаточно, збереження сім’ї неможливе і просла строк для примирення не надавати.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Суд вважає, що витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 169, 208, 209, 212 – 215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 04 квітня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Самарського районного управління юстиції м.Дніпропетровська (актовий запис №85), розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави державне мито в сумі 17,00 грн. за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

          Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                     А.О. Сухоруков