САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 2-137/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2009 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Демура Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -
В С Т А Н О В И В :
10 травня 2008р. позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно кредитного договору від 22 квітня 2005р. відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 30000 доларів США строком на 60 місяців по 21.04.2010 року. В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, був укладений договір застави транспортного засобу 28.04.2005 року та договір поруки від 22.04.2005 року з ОСОБА_3, за яким останній взяв на себе зобов’язання відповідати за зобов’язання ОСОБА_2 по кредитному договору. Оскільки ОСОБА_2 не виконав умови кредитного договору, позивач був вимушений звернути стягнення на заставлене майно та звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Просив стягнути солідарно з відповідачів 211029,99 грн.
20.01.2009 року у зв’язку зі зміною офіційного курсу долару США, позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у сумі 348819,30 грн.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов та пояснили, що у зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 не виконав умови п.5.1 кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, банк звернув стягнення на автомобіль, що був предметом договору заставу, однак отриманих від реалізації автомобілю коштів не вистачило на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам та пені за несвоєчасне погашення кредиту. Просили стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту у сумі 44989,52 доларів США, що за курсом НБУ на час розгляду справи складає 346419,30 грн., витрат на послуги нотаріуса 2000 грн., та витрати по авансуванню послуг з експертної оцінки арештованого майна 400 грн.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позов не визнали. Відповідач пояснив, що кредит на машину брав він на прохання його знайомого на прізвище Маляр, який фактично користувався автомобілем та сплачував заборгованість за кредитом. Він був впевнений що Маляр своєчасно виплачує борг за кредитом. Після гибелі Маляра банк забрав автомобіль і тому він вважав, що заборгованість за кредитом погашена за рахунок реалізації автомобіля.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно він уклав з банком договір поруки, за яким він взяв на себе зобов’язання відповідати за зобов’язання ОСОБА_2 по кредитному договору, однак він вважав, що кредит погашається своєчасно, оскільки банк до нього претензій не висував.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідарну) відповідальність боржника. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В судовому засіданні встановлено, що 22.04.2005 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/37145/3101/73, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 30000 доларів США, строком на 60 місяців зі сплатою 13% річних за користування кредитом (а.с. 16-18). Факт отримання кредитних коштів підтверджується копією розпорядження на видачу готівки від 22.04.05р. та заявою про видачу готівки №1 від 28.04.2005 року (а.с. 20-22).
В забезпечення вказаного кредитного договору між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу №014/08-02/1268, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 28.04.2005 року. За вказаним договором ОСОБА_2 передав у заставу належний йому автомобіль Тойота Камрі, д/н НОМЕР_1, вартістю 190800 грн. (а.с. 28).
Крім цього, з метою забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору 22.04.2005 року між АППБ «Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №014/08-02/1269, згідно якого останній взяв на себе зобов’язання перед Банком відповідати по зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з кредитного договору від 22.04.2005 року (а.с.29).
Відповідачем ОСОБА_2 було допущено невиконання умов п.5.1 кредитного договору, щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, у зв’язку з чим позивач, у відповідності до п.6.5. кредитного договору отримав змогу достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсоткам та пені за невиконання умов договору. На підставі чого 11.04.2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було зроблено виконавчий надпис, згідно якого звернуто стягнення на заставне майно – автомобіль Тойота Камрі, що належить відповідачеві ОСОБА_2 (а.с. 23).
Вказаний автомобіль було реалізовано на прилюдних торгах, а кошти, отримані від реалізації, у сумі 76282 грн. було перераховано на рахунок позивача. (а.с. 24). Зазначена грошова сума пішла на погашення заборгованості по відсоткам, пені та частково тіла кредиту.
На момент розгляду справи заборгованість ОСОБА_2 по договору кредиту склала: 22079,50 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 557,04 доларів США – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 22352,98 доларів США – заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, а всього 44989,52 доларів США, що по курсу НБУ на момент розгляду справи складає 346419,30 грн.
Крім цього, за вчинення виконавчого напису банком було сплачено послуги нотаріуса у розмірі 2000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3254, 3255 від 19.04.2006 року (а.с.25,26), та було про авансовано витрати за надання послуг з експертної оцінки арештованого майна у розмірі 400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5725 від 21 липня 2006 року (а.с. 27).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині вимог щодо стягнення з відповідачів заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитними коштами.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів витрат понесених в процесі стягнення заборгованості, а саме: за вчинення виконавчого напису та авансуванню витрат за надання послуг з експертної оцінки арештованого.
Однак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в сумі 22352,98 доларів США, що по курсу НБУ складає 172117,94 грн., підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по договору кредиту, розмір неустойки, нарахованої позивачем, перевищує суму заборгованості по основному зобов’язанню, таким чином у цьому випадку, пеня, крім способу забезпечення виконання зобов’язання, фактично виконує не притаманну їй функцію джерела отримання прибутку.
Нарахована позивачем пеня, на думку суду, значно перевищує розмір збитків заподіяних невиконанням зобов’язання по договору кредиту, у зв’язку з чим суд вважає можливим на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідачів до 86058,97 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 554, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовну Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/37145/3101/73 від 22.04.2005 р. в сумі 260360,33 (двісті шістдесят тисяч триста шістдесят грн. 33 коп.), витрати на послуги нотаріуса у сумі 2000 грн. (дві тисячі грн..), витрати по авансуванню послуг з експертизи арештованого майна у сумі 400 грн. ( чотириста грн.), судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 264490,33 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста дев’яносто грн. 33 коп.).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя О.П.Румянцев