Справа № 2-а-195
2009 року
П О С Т А Н О В А
іменем України
25 серпня 2009 року Токмацький районний суд Запорізької області
в складі головуючого: Селіверстова С.М.
при секретарі Жмурко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмаку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Токмак, УПФУ в Токмацькому районі та ГУДК в Токмацькому районі про поновлення пропущенного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”
ВСТАНОВИВ:
До Токмацького районного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 доУПФУ в м. Токмак, УПФУ в Токмацькому районі та ГУДК в Токмацькому районі про поновлення пропущенного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що їй згідно абзацу 2 ст. 1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” присвоєно статус дитини війни. Згідно ст. 6 цього закону їй має бути підвищена пенсія на 30% мінімальної пенсії за віком. З метою реалізації свого права позивачка звернулась із відповідною заявою до відповідача, але відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні відповідного перерахунку у зв'язку із відсутністю механізму його проведення. За розрахунком, здійсненим позивачкою, недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни, складає 6396,65 грн. за період 2006-2008 р.р. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх.
Представник УПФУ в м. Токмак в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що в теперішній час позивачка мешкає на території Токмацького району та обслуговується в УПФУ Токмацького району, тому саме там повинні сплачувати заборгованість.
Представник УПФУ в Токмацькому районі в судовому засіданні також позов не визнала та пояснила, що дійсно в теперішній час позивачка мешкає в м. Молочанську, тому обслуговується в УПФУ в Токмацькому районі. Проте, всі виплати позивачці провадились в розмірах, передбачених діючим законодавством.
Представник УДК в Токмацькому районі в судове засідання не з'явився, подав відповідну заяву, проти позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач має статус “Дитина війни” і згідно ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб,інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" № 497 від 11 квітня 2000 року, пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене указом Президента України №121/2001 від 01 березня 2001 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції, що діяла до набрання сили Законами України "Про державний бюджет України на 2006 рік", "Про державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - мінімальний розмір пенсії за віком прирівняно до прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена.
Згідно ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.
Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З огляду на те, що п.17 ст.77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону; стаття 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно п.8 постанови КМУ №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня-48,1 грн., з 01 липня -48,2 грн., з 01 жовтня -49,8 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" не призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру надбавки до пенсії як дитині війни слід керуватися ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - мінімальний розмір пенсії за віком прирівняно до прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
До основних прав і свобод громадянина ст.46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Суд керується вимогами ст.8 КАС України, згідно якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.
Право позивача на отримання надбавки до пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок здійснення перерахунку пенсії позивачки покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в м.Токмак.
Ст. 99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Ст. 100 КАС України передбачає, що пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом його прав за період з 2006 року, відповідач у своїй заяві наполягає на тому, щоб суд не поновлював цей строк, судом не встановлено, що зазначений строк пропущено позивачем з поважних причин, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав і зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку суми надбавки до пенсії за вказаний період задоволенню не підлягають.
Розрахунок заборгованості здійснений позивачем належним чином у відповідності до діючого законодавства.
Разом з тим, суд вважає безпідставним застосування індексів інфляції та витрат на відрив від звичайних занять представника позивача, тому як вказані витрати не були доведені належним чином.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Токмацькому районі суми щомісячного недоплаченого підвищення до пенсії з 21 січня 2008 року по серпень 2009 року включно, в сумі 1955,40 грн.
Суд вважає необхідним судові витрати віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 161-163, 167 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
0. Позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Токмак, УПФУ в Токмацькому районі та ГУДК в Токмацькому районі про поновлення пропущенного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” – задовольнити частково.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Токмацькому районі на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення по пенсії як дитині війни за період з 21 січня 2008 року по серпень 2009 року включно, в сумі 1955,40 грн.
0. В задоволенні решти позовних вимог — відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Протягом десяти днів з момента проголошення постанови може бути подана заява про апеляційне оскарження цієї постанови, а протягом двадцяти днів з момента подання вказаної заяви може бути подана апеляційна скарга на постанову до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Токмацький районний суд.
Суддя: ( підпис ). Копія вірна
Суддя Токмацького районного суду
Запорізької області ОСОБА_2