ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" липня 2006 р. | Справа № 27/115-06-4055 |
За позовом | АТЗТ „ВО „Облпаливо” |
До відповідачів | 1) Одеської залізниці 2) ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” |
Про стягнення 972 грн. |
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від позивача: | Бевза К.І., довіреність б/н від 10.01.2006 року |
Від відповідачів: | 1) Тіхонов Р.І., довіреність № 406 від 16.11.2005 року 2) не з’явився |
Суть спору: | Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –972 грн. |
Позивач наполягає на своїх позовних вимогах.
У судовому засіданні від 29.05.2006 року Одеська залізниця надала відзив, в якому вважає заявлені позовні вимоги безпідставними на підставі ст. 31,32 Статуту ж.д. України та правил перевезень у вагонах відкритого типу п. 5, а саме придатність вагона для перевезення даного вантажу у комерційному відношенні, визначив відправник вантажу, який і повинен нести відповідальність за утрату вантажу у шляху пошкодження.
У судовому засіданні від 29.05.2006 року представниками сторін було заявлено усне клопотання про залучення іншого відповідача по справі ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” на підставі того що, вантажовідправником вугілля за накладною № 52665307 є ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”.
Ухвалою від 29.05.2006 року господарський суд Одеської області, на підставі клопотання сторін та ст. 24 ГПК України, залучив до участі по справі іншого відповідача - ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”, 94638, м. Антрацит, п. Дубовський, Луганська обл.
Відповідач (ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.
Відповідно до Договору № 23 від «30»червня 2005 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ «ЮТК-А», відправник вантажу відпустив зі станції відправлення «Карахаш»в адресу позивача вугілля марки AМ у вагоні № 63731368 за залізничною накладною № 52665307 в обсязі 69000 кг. однак фактично на Червонознам»янський паливний склад у вказаному вагоні прибуло в об’ємі 66300 кг.
Відповідно до специфікації № 10 від 10.11.2005 року до договору № 23 від «30»червня 2005 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ «ЮТК-А», ціна однієї тонни вугілля марки AМ становить 360 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.
За поставку вугілля (зокрема у зазначеному вагоні) АТЗТ „ВО „Облпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ «ЮТК-А»у розмірі 200004,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 3755 від 31.10.2005 року.
При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 63731368 встановлена нестача вугілля в обсязі 2700 кг. на суму:
360 грн. [ціна однієї тонни вугілля марки AМ] x 2,7 т [кількість недостачі] = 972 грн.
Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії БК № 041159*789/3 від 23.11.2005 року, у якому зазначено, що «на поверхні вантажу маються поглиблення праворуч за рухом потягу над 2,3 люками довжиною 1700 мм, шириною 1000 мм, глибиною 200 мм, над 6,7 люками довжиною 2800 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм. Навантаження навалом нижче бортів 300 мм. В документі значиться навантаження навалом нижче бортів, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказано. Люки щільно зачинені. В хвостовій частині вагону деформована одна стулка двері. мається зазор 100 мм по ширині на всю висоту двері. Зазор до навантаження закладено дошками та клоччям. Замок відсутній. Деформація старого походження, покрита іржею. Течі вантажу немає. Каток не застосувався. Захисне маркування нанесено вапном, в місцях поглиблень захисне маркування відсутнє...»
- Актами загальної форми № 2961 від 22.11.2005 року та № 2962 від 22.11.2005 року.
При подачі позову позивачем не враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –723,60 грн.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).
Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.
Так в комерційному акті серії БК № 041159*789/3 від 23.11.2005 року, про технічний стан вагону містяться висновки про те, що вагон № 63731368 прибув несправним (Акт про технічний стан вагону № 621 від 22.11.2005 року). Так саме, «на поверхні вантажу маються поглиблення праворуч за рухом потягу над 2,3 люками довжиною 1700 мм, шириною 1000 мм, глибиною 200 мм, над 6,7 люками довжиною 2800 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм. Навантаження навалом нижче бортів 300 мм. В документі значиться навантаження навалом нижче бортів, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказано. Люки щільно зачинені. В хвостовій частині вагону деформована одна стулка двері. мається зазор 100 мм по ширині на всю висоту двері. Зазор до навантаження закладено дошками та клоччям. Замок відсутній. Деформація старого походження, покрита іржею. Течі вантажу немає. Каток не застосувався. Захисне маркування нанесено вапном, в місцях поглиблень захисне маркування відсутнє...».
Враховуючи те, що залізниця в порушення вимог ст. 31 Статуту подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 63731368 покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” та на перевізника - Одеську залізницю.
На теж саме вказує і п. 3.9 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.
Відповідач (ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.
Повідомлення належним чином ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 127845,140573. Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.
Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.
Станом на 28.07.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.
Тому, на думку суду, подальше відкладення розгляду справи є недоцільним та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” у судове засідання.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. | Позов задовольнити частково. |
2. | Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од. філії АБ «Експрес-банк», № 26031100003 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 в ТОВ КБ «СКБ», МФО 388313 –361,80 грн. основного боргу, 37,74 грн. держмита та 43,66 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу. |
3. | Стягнути з ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” (94638, м. Антрацит, п. Дубовський, Луганська обл.), код ЄДРПОУ 00179648, р/р 26005301150552 в ПИБ, МФО 304331 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 в ТОВ КБ «СКБ», МФО 388313 –361,80 грн. основного боргу, 37,74 грн. держмита та 43,66 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу. |
4. | В решті позову відмовити. |
Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Семенюк Г.В.