Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 31, 11700, (04141) 2-14-01

         Справа №  2-а-434/10

провадження у справі -

                                            П О С Т А Н О В А

                                            іменем України

       08 жовтня 2010 року                                         м. Новоград-Волинський 

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді      Савицької Л. Й.                                                   

при секретарі             Змієвської І.А.

                                        з участю:  позивача                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить скасувати постанову серії АМ №153022 від 21.04.2010 року винесену інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомира прапорщиком міліції ОСОБА_2 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою відповідача його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. З даною постановою він не згоден та вважає її незаконною, оскільки порушень правил дорожнього руху він не допускав. Так, 21.04.2010 року приблизно 17 год. 40 хв., керуючи власним автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, він рухався по автодорозі Київ – Чоп на виїзді із с. Іванівка із швидкістю в межах 55-60 км/год згідно приладу для вимірювання швидкості руху на його автомобілі позаду іншого автомобіля марки «Фольксваген пассат», що може підтвердити свідок – його пасажир ОСОБА_3. Був зупинений працівником ДАЇ, який склав щодо нього протокол та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.. Вважає, що показання приладу «Беркут», яким вимірювалася швидкість його автомобіля, не можуть бути належним доказом у справі, оскільки він не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису, крім того в постанові, яку виніс відповідач, відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив,  заперечення проти позову не подав, заяви від нього про розгляд справи за його відсутності не надійшло.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, встановив наступне.

21.04.2010 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АМ №132162 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що позивач цього ж дня о 17 год. 39 хв., на 1км під’їзної дороги до м. Житомир зі сторони автодороги Київ – Чоп, в зоні обмеження швидкості, а саме: 50 км/год (проводяться ремонтно-будівельні роботи), керуючи автомобілем, рухався зі швидкістю 78 км/год, чим перевищив швидкість руху на 28 км/год., порушивши вимоги п. 12.9 б ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут» №0601064 (а.с.2).

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ №153022 від 21.04.2010 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі  255 грн., порушення зафіксоване приладом «Беркут» (а.с.3).

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

У відповідності до п. 12.9 б ОСОБА_4 дорожнього руху України слідує, що водієві забороняється  перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 ПДР України, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 (обмеження швидкості 50 км/год).

В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Посилання позивача на те, що ним не було допущено перевищення швидкості, суд вважає безпідставними та критичними, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.04.2010 року підтверджено факт порушення позивачем ОСОБА_4 дорожнього руху, що зафіксовано за допомогою приладу вимірювання швидкості «Беркут» №0601064, крім того позивач фактично визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, про що свідчить його підпис у вищевказаному протоколі.

Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні.

Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією цієї статті.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251,287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення  - відмовити за безпідставністю.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуюча:                                                                                                                Л.Й Савицька