Судове рішення #7302559

2а-1686/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           14 грудня 2009  року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді:                                                                     О.В. Бондаренка

при секретарі:                                                                                Н.В. Мороз,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Головного  управління Пенсійного фонду України в м. Києві  про зобов’язання вчинити певні дії,-

                                                     В С Т А Н О В И В:

       ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України  в м. Києві про визнання протиправними дій щодо обмеження в перерахунку пенсії, про виплату різниці недоплаченої пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії.

    Свої позовні вимоги мотивує тим, що в період з 1967 по 2004 роки закінчив військове училище і проходив військову службу на різних військових посадах до заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

    6 серпня 2004 року згідно з наказом Міністра оборони України № 500 він був звільнений із Збройних Сил України у запас з посади заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України у званні генерал-лейтенанта та 20 серпня 2004 року наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 147 його було виключено із списків особового складу Генерального штабу Збройних Сил України. Знаходиться на військовому обліку в Київському міському військовому комісаріаті та на пенсійному обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, пенсійна справа № ФА-136940. Позивач вважає, що основний  розмір пенсії з 01.02.2007 року нараховується йому неправильно.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити.

    Представник відповідача надала суду пояснення, відповідно до яких зазначила, що при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530, відповідно до яких обмежувався максимальний розмір пенсії дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком. Проти задоволення позову заперечувала і просила суд відмовити  у його задоволенні.

    Позивач до суду не з’явився, повідомлявся належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у  його відсутність на підставі доказів, що є в справі.

    Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно, об’єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

    В серпні 2004 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

    Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2006 року № 1851 «Про грошове забезпечення деяких категорій військовослужбовців Збройних Сил» були встановлені нові посадові оклади для начальника Генерального штабу Збройних Сил України, його заступників та деяких інших осіб. Зокрема, заступнику начальника Генерального штабу Збройних Сил України було встановлено посадовий оклад на рівні 65 відсотків посадового окладу Прем’єр-міністра України, що становить 4316 грн.

    При цьому в зазначеній постанові указано, що грошове забезпечення посадових осіб, зазначених у пункті 1 постанови, складається з посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірах та порядку, що визначається законодавством для військовослужбовців. Іншій виплати начальнику Генерального штабу Збройних Сил України здійснюються у розмірах та порядку, передбачених для першого заступника Міністра оборони, а першому заступнику, заступникам начальника Генерального штабу Збройних Сил, командувачам видів Збройних Сил, Об’єднаного оперативного командування, Сил підтримки – у розмірах та порядку, передбачених для заступника Міністра оборони.

    Пунктом 31 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік було зупинено на 2006 рік дію частини четвертої статті 19 (в частині визначення розміру максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів) та частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Пунктом 20 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію частин другої і п’ятої  статті 37 (щодо визначення розміру пенсії без обмежень її граничного розміру).

    Частиною 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002-2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсій.

    Відповідно до пункту 37 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» відповідно до якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    При нарахуванні пенсії відповідачем відповідно до вимог ст. 97 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , в якій зазначено, що пенсія не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком позивачу неправомірно був обмежений розмір пенсії у зв’язку з чим він звернувся до суду.

    15 січня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва виніс постанову, відповідно до рішення якого зобов’язав провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії у максимальному розмірі без будь-яких обмежень, але не більше ніж 10 тисяч гривень на місяць, як це встановлено статтею 97 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» для інших категорій пенсіонерів.

    Відповідно до довідки про розрахунок пенсії за вислугу років виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, пенсія ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України складає – 12332 грн. 99 коп. Згідно довідок виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в         м. Києві позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та  в 2007-2008 роках щомісячно отримує пенсію 10.000 грн.

    Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8рп/2005 визнано неконституційними обмеження у виплаті пенсій величиною фактичних виплат на оплату праці найманих працівників, з яких справляються страхові внески до соціальних фондів. Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2007 від 18 червня 2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, а саме статті 97, згідно з якою «з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до …. законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» …. Не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а по інших категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2007 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць», в частині, що стосується професійних суддів.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними обмеження у виплаті пенсій згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», максимальний розмір якої не повинен перевищувати десять тисяч гривень на місяць. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004.

    Відповідно до частини 6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 рішення  Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами що виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

    Згідно з частиною 7 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, рішення  Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Частиною 2 статі 8 Конституції України і повинні відповідати їй.

    Пунктом 3 частини першої статті 85 та статтею 91 Конституції України до повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні віднесено прийняття законів. Виключно законами України встановлюється, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система (пункт 1 частини 2 статті 92 Конституції України). В частині 1 статті 96 Конституції України закріплено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період.

    Виключно законом про Державний бюджет України визначається будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (стаття 95 Конституції України). При цьому, Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 констатував: метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій та гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена

 Соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України). Оскільки предмет законів про державний бюджет, чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, то Суд приходить до висновку, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац 7, 8 пункту 4 вищевказаного Рішення Конституційного Суду України).

    Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлені критерії для визначення розміру пенсій військовослужбовцям. Передбачені вказаним Законом розміри пенсії військовослужбовців є необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень зазначеної категорії осіб, таким чином звуження змісту та обсягу права, наданого Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд вважає безпідставним.

    Судом встановлено, що Позивач проходив військову службу на протязі 37 років, відтак на нього поширюється чинність вищевказаного положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо призначення та виплати пенсії у розмірі 90 % відсотків грошового забезпечення.

    Таким чином, виплата Позивачу пенсії у меншому розмірі, є такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, а саме – статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

    Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Суд також звертає увагу на те, що     Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом який в ієрархії нормативно-правових актів займає нижче місце, ніж закони України. Суд вважає, що при визначенні розміру пенсії Позивачу, виходячи з положень Конституції України та висновків Конституційного Суду України, викладених в його рішеннях, повинні застосовуватися норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

    Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав правомірності відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу призначеної йому пенсії.

     Відповідно до частини 1 статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує в здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

    Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відмову відповідача перерахувати пенсію позивачу такою, що порушують його права.

          Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від сплати державного мита звільняється Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення ; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 22, 46, 64, 152 Конституції України, ст.ст. 10, 13, 43, 55, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Рішеннями Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8рп/2005, № 4-рп/2007 від 18 червня 2007 року, від 22 травня 2008 року       № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2006 року № 1851 «Про грошове забезпечення деяких категорій військовослужбовців Збройних Сил», ст.ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

       

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов   ОСОБА_1  до Головного  управління Пенсійного фонду України в м. Києві    про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково .

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо встановлення обмежень у виплаті пенсійного забезпечення ОСОБА_1.

    Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, починаючи з 01 січня 2007 року, перерахувати  та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмежень із розрахунку 90 % грошового забезпечення з усіма видами підвищення або надбавок до пенсії заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України з урахуванням індексу інфляції.

    В задоволенні інших заявлених виомг – відмовити.

   Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація