Справа №22-ц-230-2007 Головуючий
Категорія: розірвання договору 1 інстанції Шрамко Л.Л.
Доповідач Кукліна Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Кукліної Н.О.
Суддів Бобровського В.В.
Ларенка В.І. При секретарі Чоларія К.З.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Землевпорядник» про розірвання договорів, стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, попередньої оплати по договорам та відшкодування моральної шкоди
по апеляційній скарзі ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 24 травня 2006 року
В СТАНОВИЛА:
В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Землевпорядник» про розірвання договорів, стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, попередньої оплати по договорам та відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування зазначала, що вона на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельної ділянки для обслуговування магазину по АДРЕСА_1 та м. Південний укладала два договори НОМЕР_1 від 2 березня 2005 року та НОМЕР_2 від 9 березня 2005 року. Вона умови договору виконала і оплатила вартість робіт по першому договору 1200 грн., а по другому - 2200 грн. Відповідач зобов'язання по виконанню замовлення через 2,5 місяця після оплати не виконав і добровільно відмовився компенсувати понесені нею, як споживачем послуг, збитки. В наступному вимоги доповнила і просила укладені договори розірвати, повернути їй 3400 грн., стягти пеню в розмірі 3 % за кожен день прострочки в сумі 20448 грн. та відшкодувати моральну шкоду, яку вона оцінює в 1000 грн.
Відповідач позов не визнав і зазначав, що в строк умови договору виконані не були, а тепер позивачка відмовляється приймати виконану роботу і підписати відповідний акт. Замовлення позивачкою зроблено, як фізичною особою, на виконання робіт, які пов'язані зі здісненням нею підприємницької діяльності. Тому вона не вправі вимагати компенсації за Законом України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 24 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договори на виготовлення технічної документації, укладені між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Землевпорядник» НОМЕР_1 від 2 березня 2005 року та НОМЕР_2 від 9 березня 2005 року . Стягнуто з Комунального підприємства «Землевпорядник» на користь ОСОБА_1 передоплату по договорам 3400 грн., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., а всього 4400 грн.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2006 року в позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Землевпорядник» про стягнення пені в сумі 20448 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договорами відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду 1 інстанції змінити, ухваливши нове рішення про задоволення її позову про стягнення пені за прострочку виконання зобов'язання . Судом 1 інстанції не вірно визначено характер договору , як договору підряду. Вона такого договору не укладала. Відповідач є виконавцем послуг на замовлення громадян, вона уклала договір на виготовлення технічної документації, як фізична особа, для своїх особистих потреб. Висновок суду 1 інстанції, що до укладеного нею договору не застосовується наслідки, встановлені Законом України «Про захист прав споживачів» в разі невиконання замовлення споживача необгрунтований.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Факт укладення договорів підряду 2 та 9 березня 2005 року на виконання робіт між позивачкою, як фізичною особою ( замовником), та відповідачем ( підрядчиком) доводиться їх змістом. ( а.с. 7,8)
2
Позивачка, як замовник робіт, умови договору виконала , 3 та 10 березня 2005 року оплатила підрядчику вартість робіт на суму 1200 грн. та 2200 грн. ( а.с.31) Відповідач умови договору про виконання робіт через 2,5 місяця після оплати їх вартості замовником не виконав.
Позивачка, починаючи з червня 2006 року, неодноразово зверталась до підрядчика з заявами про прискорення виконання договору про виготовлення технічної документації. ( а.с.32-39)
Висновок суду 1 інстанції про невиконання умов договору в строк з вини відповідача підтверджуєш:! наявними в справі доказами .
Суд 1 інстанції при вирішенні спору правильно керувався нормами ЦК України. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі розірвання договору та відшкодування моральної шкоди.
Сторони не заперечували проти розірвання укладених між ними договорів на виготовлення технічної документації на підставі ст.ст. 611,612 ЦК України і рішення суду 1 інстанції в цій частині не оскаржують. Також сторонами не оскаржується рішення суду 1 інстанцій в частині визнання факту заподіяння позивачці моральної шкоди внаслідок порушення відповідачем права позивачки на своєчасне виконання умов укладених договорів та стягнення на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України.
Також не заперечується і доводиться наявними в справі доказами, що позивачка є суб'єктом підприємницької діяльності по здійсненню торгово -посередницької діяльності. ( а.с.81)
Рішенням Південноміської ради Харківського району Харківської області 30.09.2005 надано дозвіл н£ виготовлення технічної документації для оформленню права користування земельною ділянкою на умовах оренди між приватним підприємцем ОСОБА_1 та міськрадою.(ах. 79,80) Аналогічний дозвіл позивачці надано рішенням Берегівської селищної ради Харківського району Харківської області X сесії'.)1У скликання для розробки відведення земельної ділянки для завершення будівництва магазину та його обслуговування ( а.с. 78)
Висновок суду 1 інстанції, що предметом замовлення по укладеним ОСОБА_1, як фізичною особою, договорам, є виготовлення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок для і обслуговування магазинів для задоволення потреб , безпосередньо пов'язаних із здійсненням нею підприємницької діяльності, підтверджується змістом договорів та іншими письмовими доказами, наявними в справі.
Твердження позивачки, що договори на виготовлення технічної документації по встановленню меж ) земельних ділянок для обслуговування магазинів укладені на задоволення її власних побутових та особистих потреб , судом 1 інстанції перевірялись і визнані безпідставними.
Відповідно суд 1 інстанції дійшов вірного висновку, що до спірних правовідносин Закон України «Про захист прав споживачів» не може бути застосовано.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами - громадянами., які замовляють, використовують роботи, послуги для власних побутових потреб , та виробниками і продавцям товарів, виконавцями робіт та надавачами послуг, діяльність котрих з надання (передачі) споживачеі певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних підприємницькою діяльністю.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду 1 інстанції про відсутність підстав для стягнення пені за прострочку виконання укладених позивачкою договорів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» .
Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення та додаткове рішення судом інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317,319,324 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити..
Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 24 травня 2006 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.