Справа №2а-11697/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Галерея»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання недійсними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 23.07.2010 року співробітниками ДПА в Одеській області (далі ДПА) було проведено перевірку ресторану «Хуторець», який належить ТОВ та розташований за адресою: м.Одеса, пляж «Лонжерон», 1-А, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами цієї перевірки, на підставі складеного акту від 23.07.2010 року, за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон про РРО) а також Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ДПІ у Приморському районі м.Одеси (далі ДПІ) були прийняті рішення №0008502360 від 16.08.2010 року та №0008762360 від 27.08.2010 року про застосування до ТОВ штрафних санкцій на суму 101528 грн. та 50594 грн. відповідно. Позивач не погоджується з цими рішеннями, оскільки зазначена перевірка була проведена з грубими порушеннями встановленого законом порядку, а висновки цієї перевірки не відповідають фактичним обставинам та вимогам закону. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати недійсними та скасувати спірні рішення ДПІ.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові. При цьому представник ТОВ пояснив, що виявлені в ході перевірки алкогольні напої на загальну суму 50594 грн., не придбавалися ТОВ та не належали йому, а знаходилися в ресторані на зберіганні, а тому не могли та не повинні були обліковуватися на підприємстві (а.с. 4-10).

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 71-73).

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог та на підставі представлених сторонами доказів, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 23.07.2010 року співробітниками ДПА в Одеській області (далі ДПА) було проведено перевірку ресторану «Хуторець», який належить ТОВ та розташований за адресою: м.Одеса, пляж «Лонжерон», 1-А, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с. 26).

За результатами цієї перевірки був складений акт від 23.07.2010 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.п.9, 12 ст.3 Закону про РРО, що виразилося у не забезпеченні щоденного друку фіскальних звітних чеків (за 07.07.2010 року), виявленні алкогольних напоїв на загальну суму 50594 грн., які не обліковані у встановленому порядку обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації, а також вимог ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилося в тому, що вказані алкогольні напої не були позначені марками акцизного збору (а.с. 13-14).

На підставі цього акту відповідачем ДПІ були прийняті рішення №0008502360 від 16.08.2010 року про застосування до ТОВ штрафних санкцій на суму 101528 грн. за порушення вимог п.п.9, 12 ст.3 Закону про РРО, та №0008762360 від 27.08.2010 року про застосування до ТОВ штрафних санкцій на суму 50594 грн. за порушення вимог ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(а.с. 11-12).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки від 23.07.2010 року висновки ДПІ щодо наявності порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону про РРО, з наступних підстав.

Так, відповідно до п.12 ст.3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що одним з порушень її вимог є необлікування у встановленому порядку товарів, які належать такому суб'єкту господарювання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що виявлені в ході перевірки алкогольні напої на загальну суму 50594 грн. (а.с. 18, 74-75) не належали ТОВ, а були отримані від громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на зберігання для проведення замовлених ними банкетів.

Вказане підтверджується складеними у зв'язку з цим розписками (а.с. 22, 24), рахунками на оплату вказаних банкетів (а.с. 21, 23), а також поясненнями свідків ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні пояснили, що в ресторані дозволяється використання замовниками банкетів власних алкогольних напоїв і вони приймали виявлені в ході перевірки алкогольні напої на зберігання від таких замовників.

Таким чином, позивач не повинен був обліковувати відповідно до п.12 ст.3 Закону про РРО вказані алкогольні напої на загальну суму 50594 грн., отримані від замовників банкетів на зберігання.

Крім цього, відповідно до ст.20 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вказаною нормою визначальним для застосування до суб'єктів підприємницької діяльності штрафних санкцій та підставою для їх застосування є реалізація товарів, не облікованих у встановленому порядку.

Разом з цим, зі спірного акту перевірки вбачається, що в ході її проведення не було встановлено факту реалізації вказаних алкогольних напоїв на суму 50594 грн..

Таким чином викладені в спірному акті перевірки від 23.07.2010 року висновки про те, що позивачем здійснювався продаж не облікованих товарів, на думку суду є помилковими.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення №0008502360 від 16.08.2010 року в частині застосування до ТОВ штрафних санкцій на суму 101188 грн. за порушення вимог п.12 ст.3 Закону РРО, ДПІ діяла неправомірно, не на підставі закону, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття цього рішення, у зв'язку з чим суд вважає необхідним заявлені позивачем позовні вимоги задовольнити частково, а саме шляхом скасування вказаного рішення ДПІ в цій частині.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в іншій частині, а саме в частині застосування до ТОВ штрафної санкції в розмірі 340 грн. за порушення п.9 ст.3 Закону РРО (рішення №0008502360 від 16.08.2010 року), та в частині застосування до ТОВ штрафної санкції в розмірі 50594 грн. за порушення вимог ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(№0008762360 від 27.08.2010 року), оскільки ці вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Доводи позивача в обґрунтування вимог щодо скасування рішення ДПІ №0008762360 від 27.08.2010 року про те, що виявлені в ході перевірки алкогольні напої на 50594 грн., не позначені марками акцизного збору, не належали ТОВ і не реалізовувалися ним, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»штрафні санкції за порушення цього Закону застосовуються до суб'єкта господарювання не лише за реалізацію алкогольних виробів без марок акцизного збору, а і за зберігання таких виробів незалежно від наявності у такого суб'єкта господарювання права власності на такі алкогольні вироби. При цьому факт зберігання вказаних алкогольних виробів на загальну суму 50594 грн. без марок акцизного збору не заперечував в судовому засіданні і представник позивача.

Також не було надано позивачем суду будь-яких доказів забезпечення належного друку фіскального звітного чеку за 07.07.2010 року.

Крім цього, не заслуговують на увагу суду і посилання позивача на порушення ДПА та ДПІ порядку проведення перевірки та прийняття спірних рішень, оскільки в судовому засіданні таких порушень не було встановлено.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в частині, в якій ці вимоги задовольняються судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення в цій частині.

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР, Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Законом України «Про бухгалтерський обліг та фінансову звітність в Україні», Законом України „Про державну податкову службу", ст.ст.2, 11, 17-19, 69-71, 76, 79, 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Галерея» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 16.08.2010 року №0008502360 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Галерея»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 101188 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 16.08.2010 року №0008502360 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Галерея» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 101188 грн..

05 грудня 2011 року