УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 жовтня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Суворова В.О.,
при секретарі Велич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Іллічівська міська рада Одеської області та виконком Іллічівської міської ради Одеської області про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди, -
встановила:
У серпні 2007 року ОСОБА_4(уточнюючи в процесі розгляду справи свої позовні вимоги) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 у якому просив визнати неправомірною відмову відповідачки надати згоду на реконструкцію належної йому квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 позов не визнала, звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні належною їй квартирою АДРЕСА_3, шляхом зобов'язання ОСОБА_4 демонтувати побудований ним вихід з крильцем до належної йому квартири, заборонити йому здійснювати прибудову та стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду у розмірі 1700 гривень.
Представник третіх осіб Іллічівської міської ради Одеської області та виконкому Іллічівської міської ради Одеської області позов ОСОБА_4 підтримав, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 заперечував.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 14 травня 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено, визнано неправомірною відмову ОСОБА_3 надати згоду на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 з будівництвом прибудови та влаштуванням окремого входу з ґанком під виставковий салон згідно проекту, розробленого на підставі розпорядження Іллічівського міського голови № 707 від 01 вересня 2005 року, та погодженого рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області № 123 від 26 січня 2006 року. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у
Головуючий у першій інстанції Вергопуло К.В. Справа № 22ц-3365/08
Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП: 5
задоволені позову ОСОБА_4 відмовити, а її зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та відмовляючи у зустрічному позові ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що відмова ОСОБА_3 у наданні дозволу ОСОБА_4 на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 є безпідставною та перешкоджає ОСОБА_4 у реалізації права власності. Також ОСОБА_3 не належить до кола осіб, які мають право звертатися до суду з вимогами про знесення об'єкту самочинного будівництва, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм та правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно договору купівлі - продажу від 27 квітня 2004 року ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 8 - 9).
З розпорядження Іллічівського міського голови № 707 від 01.09.2005р. вбачається, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 надано дозвіл на проектування реконструкції зазначеної квартири з будівництвом прибудови і влаштуванням окремого входу з ґанком під виставковий салон, з виконанням робіт по благоустрою прилеглої території, та підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування даного об'єкту (а. с. 20).
Проект реконструкції квартири АДРЕСА_1 погоджений у Іллічівськом міському управлінні ГУМНС України в Одеській області, Управлінні архітектури та містобудування Іллічівської міської ради, Центральній СЕС на водному транспорті та у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (а. с. 11, 12, 15, 18).
Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області № 123 від 26 січня 2006 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 було погоджено проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1, з будівництвом прибудови та влаштуванням окремого входу з ґанком під виставковий салон, з виконанням робіт по благоустрою, реклами та освітленню прилеглої території, за умови отримання ним до початку будівництва дозволу на виконання будівельних робіт(а. с 27).
Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області № 546/6 - IV від 17 лютого 2006 року було затверджено акт вибору земельної ділянки для розташування прибудови вказаної квартири та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0, 0065 га для розташування вищезазначеної прибудови(а. с 28).
Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3 є власником сусідньої квартири до квартири ОСОБА_4, а саме квартири АДРЕСА_3 (а. с. 37).
За правилами ст. 5 Закону України „Про основи містобудування", при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути враховані законні інтереси власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Отже відсутність згоди власника суміжного приміщення на здійснення реконструкції перешкоджає одержанню дозволу на виконання будівельних робіт та здійсненню будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
За правилами ст. 13 ЦК України, при здійснені своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
З висновку судової будівельно - технічної експертизи № 75 від 10 березня 2008 року вбачається, що проект реконструкції квартири АДРЕСА_1 під виставковий салон відповідає державним нормам та правилам(а. с 103-109).
З урахуванням наведеного та того, що ОСОБА_3 не надала суду доказів про те, що проведення ОСОБА_4 реконструкції його квартири порушує права ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що її відмова надати згоду на реконструкцію спірної квартири є неправомірною.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у зустрічному позові ОСОБА_3, оскільки вона не належить до кола осіб, які мають право звертатися до суду з вимогами про знесення об'єкту самочинного будівництва, та факт спричинення їй моральної шкоди спростовується матеріалами справи.
Викладені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті, оскільки додані до апеляційної скарги докази не спростовують висновку суду першої інстанції.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 14 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України. Судді апеляційного суду Одеської області