Справа № 22-ц- 4362 / 2008 р.

Категорія: наказне провадження

Головуючий: 1 інстанції Гайдук Л.П.

Доповідач: Бездітко В.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2 вересня 2008 року     м. Харків

Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого - судді Бездітка В.М.,

суддів     - Борової С.А., Пилипчук Н.П.,

при секретарі: Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 липня 2008 року по цивільній справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі ЗАТ «Приватбанк») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ЗАТ «Приватбанк» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 грошових коштів - боргу за кредитним договором.

При цьому заявник зазначав, що на підставі договору від 6.05.2007 року, укладеного між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2С, останній отримав 5364 грн. грошового кредиту, кінцевий термін повернення якого спливає 5.05.2008 року.

За умовами вказаного договору позичальник зобов'язувався повернути отримані в кредит гроші шляхом внесення на рахунок банку щомісячних платежів, а також сплачувати банку відповідні відсотки за користування наданим кредитом.

Однак, не зважаючи на досягнуті між сторонами домовленості, ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань не виконує.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд на підставі ст.ст. 1050, 1054 ЦК України та п. 3.3.3 Умов надання споживчого кредиту фізичній особі, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору, видати судовий наказ про стягнення з боржника кредитної заборгованості в сумі 2596, 11 грн., а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 липня 2008 року в прийнятті вищевказаної заяви відмовлено на підставі ст. 100 ЦПК України в зв'язку з тим, що із заявлених вимог вбачається спір про право.

В апеляційній скарзі представник ЗАТ «Приватбанк» просить скасувати наведену вище ухвалу судді, як необгрунтовану, та передати питання про прийняття його заяви про видачу судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи йому в прийнятті заяви, порушив норми матеріального й процесуального права, оскільки ця його заява ґрунтується на письмовому пра-вочині, який є підставою для стягнення з боржника заборгованої суми.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Згідно ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлена вимога, за якою не може бути видано судовий наказ, чи з заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як свідчать матеріали справи, заявник ЗАТ «Приватбанк» звернувся до суду з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_2 кредитної заборгованості, тобто примусове повернення останнім отриманих за кредитним договором грошових коштів.

В обґрунтування своєї вимоги заявник надав до суду й копію договору споживчого кредиту, укладеного між сторонами 6.05.2007 року.

Судова колегія вважає, що суддя районного суду обґрунтовано відмовив заявникові ЗАТ «Приватбанк» в прийнятті його заяви про видачу судового наказу, оскільки в даному випадку вимога заявника про стягнення з боржника грошових коштів, в тому числі й пені в порядку штрафних санкцій, хоча й ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, однак не є безспірною, оскільки питання про стягнення кредитної заборгованості з боржника не є безспір-ним і не може вирішуватися виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін по справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 липня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.