Справа № 22-ц-2756/2008р. Головуючий 1-ї інст.110прас В.О.
Категорія - захист прав споживача Доповідач - Зазулинська Т.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В. суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., КІРСАНОВОЇ Л.І. при секретарях- Зелінській І.В., ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „ СПЕЦ" на рішення Київського районного суду міста Харкова від 09 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „СПЕЦ" , третя особа - ОСОБА_5, про захист прав споживача, -
встановила : 26 листопада 2007 року ОСОБА_3 звернулася до Київського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2, Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства „ СПЕЦ", третя особа - ОСОБА_5, про захист прав споживача.
Зазначала, що 17 квітня 2007 року її батько ОСОБА_5 придбав за 14080 грн. для її постійного користування комп'ютер - ноутбук ASUS Lamborghini VXI y-T740SCCPAC yellow (VX 100 Y) у приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_4 в інтернет магазині електроніки „DECOM".
Через місяць користування на екрані комп'ютера з'явилися риски. В українсько-російсько-американському товаристві з обмеженою відповідальністю -підприємстві „ СПЕЦ" (далі салон „ Спецвузавтоматика" , до якого вона звернулася, в довідці для пред'явлення в торгівельну мережу зазначений недолік описали як перекручування зображення на матриці у вигляді вертикальної риски при програванні деяких відеофайлів з компакт диску.
З приводу усунення істотних недоліків ноутбуку вона неодноразово зверталася як до салону „ Спецвузавтоматика" так і до продавця цього неякісного товару ОСОБА_4
В салоні „ Спецвузавтоматика" у 14-денний термін не змогли усунути недоліки ноутбуку і він знаходиться в салоні на відповідальному збереженні.
ОСОБА_4 на звернення з приводу повернення коштів, сплачених за неякісний товар, фактично відмовила у їх поверненні з посиланням на відсутність висновку експертизи про недолік товару.
Вважаючи, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за невідповідність їх дій вимогам Закону України „ Про захист прав споживачів", в тому числі щодо сплати неустойки в розмірі 1% вартості товару за період з 03.07.07 року - з часу заміни на матриці, яка не усунула недоліку ноутбуку до 10.08.2007 року, коли вона відмовилася від гарантійного ремонту маючи сумнів щодо можливості усунення недоліку взагалі. (14080/100 х 39 += 5491, 2 грн.)
Крім того відповідачами їй спричинена і моральна шкода, оскільки протягом тривалого часу їй не повертали кошти за неякісний товар ;вона була позбавлена можливості користуватися комп'ютером яку, змушена була за захистом своїх прав звернутися до суду. Спричинену шкоду оцінила в сумі в сумі 50000 грн. На підставі наведеного позивач просила суд стягнути на її користь: З ОСОБА_4 14080 грн.
З обох відповідачів солідарно 5491, 2 грн. пені; 50000 грн. - у відшкодування моральної шкоди; 5000 грн. витрат на правову допомогу .
Відповідач ОСОБА_4 і її представник позов не визнали, посилаючись на те, що 17.04.2007 року позивачка придбала ноутбук, при цьому претензій до його якості не мала і була ознайомлена з гарантійними умовами. Коли ОСОБА_3 звернулася зі скаргою на роботу ноутбуку, ОСОБА_4 запропонувала їй з цього приводу звернутися до салону "Спецвузавтоматика", який є авторизованим сервісним центром фірми ASUS з обслуговування ноутбуків.
21.08.2007 року від позивачки надійшов лист, в якому вона просила повернути їй гроші, сплачені за ноутбук. Але зазначені вимоги вона вважала безпідставними, оскільки надані документи мали протиріччя і не підтверджували суттєві недоліки товару. Безпідставними вважала і позовні вимоги щодо стягнення з неї пені за затримку усунення недоліків і моральної шкоди.
Вимоги про стягнення витрат на правову допомогу вважала такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що не відповідають вимогам закону щодо граничного розміру компенсації таких витрат.
Представники підприємства „СПЕЦ" пояснювали, що позивачка 03.07.2007 року і 10.07.2007 року зверталася до сервісного центру салону „ Спецвузавтоматика" зі скаргою на недоліки в роботі комп'ютера- ноутбука. В її присутності 03.07.2007 року для проведення діагностики була замінена матриця, про що у гарантійному талоні здійснено запис.
10.08.2007 року ОСОБА_3 була видана довідка для пред'явлення в торгову мережу, але забрати разом з цією довідкою ноутбук вона відмовилася.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3просили відмовити, посилаючись на те, що підприємством ноутбук у позивачки приймався не для гарантійного ремонту, а для виявлення ушкоджень, що не обмежено терміном часу, тому не тягне відповідальності за його перевищення.
Вказували також, що позивачка позбавила себе можливості своєчасно отримати гроші, оскільки відмовилася забрати ноутбук і повернути його продавцю.
3-я особа ОСОБА_5 позов підтримав у повному обсязі, справу просив розглянути у його відсутність.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова стягнуто на користь ОСОБА_3
З ОСОБА_4 14080 грн. з поверненням їй ноутбуку.
З українсько-російсько-американського ТОВ - підприємства „ Спец" - 5491, 20.грн. пені.
Солідарно з обох відповідачів - 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди , 5000 грн. на правову допомогу.
На користь держави по 4, 25 грн. судового збору та 3, 75 грн. витрат з ІТЗ
В апеляційних скаргах:
ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими і невідповідність-висновків суду обставинам справи.
УРА ТОВ -підприємство "СПЕЦ" просить змінити рішення, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до нього, посилаючись на безпідставне покладення судом гарантійних зобов'язань продавця на сервісний центр і зобов'язань з відшкодування моральної шкоди, яку підприємство позивачці не спричиняло.
Крім того вказує на порушення судом вимог ст.218 ЦПК України, яке полягає у тому, що судом не було публічно проголошено ухвалене по справі рішення.
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши м атеріали справи і доводи апеляційних скарг судова колегія вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено і не заперечується сторонами, що 17.04.2007 року ОСОБА_5 у фізичної особи підприємця ОСОБА_4 для своєї дочки ОСОБА_3 придбав за 14080 грн. комп'ютер ноутбук ASUS Lamborghini VXI y-T740SCCPAC yellow (VX 100 Y), серійний номер 68 NOAP001496, а остання прийняла вказаний товар і користувалася ним.
В процесі користування ноутбуком в його роботі виявилися недоліки з приводу яких позивачка за порадою продавця товару ОСОБА_4 звернулася до салону „Спецвузавтоматика".
Згідно запису в гарантійному талоні (а.с. 5) 03.07.2007 року салоном „ Спецвузавтоматика" була здійснена заміна матриці, яка не усунула недолки в роботі ноутбуку.
10 липня 2007 року салоном „ Спецвузавтоматика" комп'ютер було прийнято у ОСОБА_3 для з'ясування несправностей і подальшого ремонту. ( а.с.7)
До 10 серпня 2007 року недоліки в роботі ноутбуку не були усунені і позивачці була видана довідка для пред'явлення в торгівельну мережу, в якій недолік товару описаний як перекручування зображення на матриці у вигляді вертікальної риски при програванні деяких відеофільмів з компакт диску.
На звернення позивачки продавець товару ОСОБА_4 у поверненні коштів, сплачених за ноутбук, відмовила посилаючись на протиріччя у наданих документах та відсутність висновку експертизи про недоліки товару.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України „ Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач у порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк. У разі виявлення істотних недоліків споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Продавець, виробник зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в іншій строк.
За кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відстока вартості товару.
П.п.26, 27, 28, 37 „ Порядку гарантійного ремонту або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів", затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 506 також передбачено, що виконавець роботи по гарантійному ремонту при затримці усунення недоліків товару більш встановленого строку, виплачує споживачу неустойку в розмірі 1% вартості товару.
Матеріалами справи підтверджується, що салон „ Спецвузавтоматика" Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю підприємство „ СПЕЦ" є сервісним партнером компанії „ Даталюкс Сервіс" по ремонту і обслуговуванню ноутбуків і КПК ASUS і прийняв від позивачки комп'ютер для з'ясування несправностей та подальшого ремонту і у встановлений законом строк не усунув недоліки товару, тому повинен сплатити неустойку в розмірі одного відстока вартості товару за кожний день прострочки.( а.с.7, 34)
Твердження відповідача УРА ТОВ підприємства „ СПЕЦ" про те , що підприємство не приймало від позивачки ноутбук на гарантійний ремонт і не було зобов'язано виконувати такий ремонт, оскільки товар був придбаний ОСОБА_3
не в мережі магазинів „ Спецвузавтоматика" спростовуються відміткою підприємства на гарантійному талоні про заміну матриці та розпискою, відповідно до якої у разі підтвердження гарантійності виробу він підлягав гарантійному ремонту, а у разі неможливості його здійснення вироб підлягав заміні на аналогічний.
При цьому розписка підприємства не містить даних про те, що сторони домовлялися про іншій ніж чотирнадцять днів строк, протягом якого недолікі товару підлягали усуненню.
Відповідачка ОСОБА_4, отримавши заяву ОСОБА_3 про повернення грошей за ноутбук, в роботі якого виявилися істотні недоліки; довідку для пред'явлення в торгівельну мережу; рахунок № 367 від 17.04.2007 року; гарантійний талон № 317 від 17.04.2007 року, не повернула грошові кошти, посилаючись на необхідність підтвердження недоліків ноутбуку експертним висновком , що суперечить вимогам ст.17 Закону України „ Про захист прав споживачів", згідно яких експертиза у разі необхідності проводиться зі згоди споживача за рахунок продавця.
За таких обставин судова колегія доходить висновку, що вирішуючи спір суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_3 вправі вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми і обгрунтовано стягнув на її користь з відповідачки ОСОБА_4 повну вартість товару.
Правильним є і висновок суду про те, що відповідач - УРА ТОВ підприємство „ СПЕЦ" повинно сплатити пеню за прострочку в усуненні недоліків товару.
Але судова колегія доходить висновку, що стягненню підлягає неустойка за період з 24.07.2007 року по 10.08.2007 року (18 днів), вважаючи встановленим, що підприємство прийняло ноутбук у позивачки для усунення недоліків 10.07.2007 року і повинно було усунути недоліки товару протягом чотирнадцяти днів. Загальна сума неустойки за вказаний час становить 140, 08 х 18 дн. = 2521, 44 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду, що діями відповідачів позивачці спричинена і моральна шкода.
Але при цьому, зазначивши в рішенні в чому саме полягають дії відповідачів у спричиненні такої шкоди , суд безпідставно вирішив стягнути її у солідарному порядку, не навівши мотивів до висновку, що дії відповідачів у спричиненні моральної шкоди були спільними, а крім того визначив до стягнення суму, що не відповідає об'єму і характеру моральних страждань позивачки внаслідок її завищення.
Судова колегія вважає за необхідне змінити рішення в цій частині, стягнувши на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди по 500 грн. з кожного відповаідача.
Допущена судом помилка і при вирішенні вимог ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу.
Згідно п.2 ч.3 ст.79, ст.84 і ч.1 ст.88 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом
Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року „ Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи. Граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не
повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Договір про надання правової допомоги укладено позивачкою 22 листопада 2007 року з адвокатом ОСОБА_6 і у той же день відповідно до умов договору по квитанції до прибуткового касового ордеру нею сплачено 5000 грн. (а.с.12, 13)
Відповідно до наданих апеляційному суду розрахунків та матеріалів справи з часу укладення договору, тобто в листопаді 2007 року - квітні 2008 року адвокатом ОСОБА_7 була надана правова допомога ОСОБА_3( консультації, складання позовної заяви, заяв про забезпечення доказів, участь в судових засіданнях), на що було витрачено 13 годин 05 хв. робочого часу. (а.с.1-4, 18, 42, 43, 45-48, 56-57, 62-63, 67-74).
При цьому 10 годин 30 хв. часу витрачено за період, в який мінімальна заробітна плата складала 460 грн.; 2 год 15 хв. за період, в який мінімальна заробітна плата становила 515 грн. і 1 год. 20 хв. - за період, в який мінімальна заробітна плата становила 525 грн.
40% розміру мінімальної заробітної плати складає від 460 грн, - 184 грн.; від 515 грн. - 206 грн.; від 525 грн. - 210 грн.
Таким чином загальна сума компенсації витрат на правову допомогу буде становити 2675, 50 грн. (184 х 10 год.30 хв.= 1932 грн.) + (206 х 2 год.15 хв. = 463, 50) + (210х1год.20хв. = 280).
Виходячи з вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України з вказаної суми підлягає стягненню на користь позивачки з ОСОБА_4 - 2006, 70 грн., з УРА ТОВ підприємства „ СПЕЦ" -668, 80 грн.
Доводи апеляційної скарги УРА ТОВ підприємства „ СПЕЦ" про порушення судом першої інстанції вимог ст.218 ЦПК України суперечать журналам та технічному запису судових засідань, згідно яких суд видалився до нарадчої кімнати 08 квітня 2008 року о 17:45:14, а 09.04.2008 року, повернувся з нарадчої кімнати і проголосив вступну та резолютивну частину рішення по справі (9:53:06 -9:53:08, а.с.73, 74.)
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 09 квітня 2008 року змінити: зменшити суму стягнення пені з Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „ СПЕЦ" на користь ОСОБА_3 з 5491, 20 до 2521, 44 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 і Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „ СПЕЦ"по 500 грн. з кожного.
Стягнути на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу: з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 2006, 70 грн., а з Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „СПЕЦ"-668, 80 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.