УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„17" вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Берещанської І.І.
Суддів: Летягіної О.В.
Руснак А.П.,
При секретарі: Амельченко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сімферопольської міскої Ради про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, розділ спадкового майна,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополь АР Крим від 06 червня 2008 року , -
встановила:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Сімферопольської міскої Ради про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, після його смерті залишилося спадкове майно - 25/100 долі житлового будину АДРЕСА_1.
Позивачі 23 квітня 2007 року отримали свідоцтва про право власності на 25/300 долі вишеказаного домоволодіння, кожна.
У зв'язку з тим, що позивачі є спадкоємцями після смерті ОСОБА_7, вони просили визнати за ними право власності на 25/300 долі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, на яку вони свідоцтво про право власності не отримували.
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про визнання недійсним договору дарування від 25 травня 2005 року частини жомоволодіння та земельної ділянки між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, відповідно з якої вона прийняла у дар 75/300 долі домволодіння будинкуАДРЕСА_1 та 75/100 долі земельної діянки, на якій розташоване данне домоволодіння.
Даний договір ОСОБА_3 вважає недійсним, у зв'язку з тим, що вищевказане домоволодіння було отримано у період шлюбу, та є їх сумісною власностю. При укладенні договору дарування, та доля домоволодіння та земельної ділянки, які були подаровані, не були виділені в натурі. Позивач просила визнати недійсним договір дарування долі домоволодіння та земельної ділянки. Визнати за сторонами право власності у порядку спадкування по 1/3 долі домоволодіння та земельної ділянки.
Справа № 22-ц-6095/2008 р Головуючий суду першої інстанції
Благодатна О.Ю. Доповідач Руснак А.П.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополь АР Крим від 06 червня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сімферопольської міскої Ради про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування, позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, розділ спадкового майна, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити по справі нове про задоволення її позовудюсилаючись на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з явилися до суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає за необхідне її відхилити.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку , а також зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, розподіл спадкового майна .суд виходив з недоведеності позовних вимог обома сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець -ОСОБА_6, після його смерті відкрилася спадщина на 25/100 долі житлового будинкуАДРЕСА_1.
Відповідно до спадкової справи № 03/2007 , відкритої після смерті ОСОБА_6, спадкоємцями є дружина померлого ОСОБА_3С, а також його дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно належить по 25/300 часток житлового будинку, а ОСОБА_2 75/100 цього ж будинку. Відповідно до державного акту № 064768 від 14.08.03 р. земельна ділянка площею 0, 0448 га за зазначеною адресою належала спадкодавцю до 25.05.05 p., коли 75/100 долі площею 336 кв.м. він подарував ОСОБА_9 згідно з договором дарування за № 3144 від 25.05.05 р. Тоді ж їй було подаровано і 75/100 долі житлового будинку.
Суд вірно визначився з характером правовідносин сторін і зазначив, що правових підстав для визнання недійсним договору дарування немає. Майно, тобто житловий будинок та земельна ділянка були спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно до заяви від 25.05.05 p., яка засвідчена приватним нотаріусом Ковальчук Т.П., позивачка дала згоду ОСОБА_6 на дарування 75/100 долі домоволодіння та земельної ділянки, ОСОБА_2
Також безпідставними, пославшись на положення ст.22 Земельного Кодексу України, суд визнав вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, оскільки у сторін відсутні документи, які засвідчують встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки у натурі.
Під час розгляду справи суд першої інстанції всебічно і повно дослідив надані сторонами докази і дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог.
Суд навів обгрунтований аналіз цього висновку, з яким погоджується і судова колегія. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та прийнято рішення, якім спір знайшов своє належне вирішення.
За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст307, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Центрального районного суду від 6 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня проголошення.