Справа № 1-100/09

8.12.09р.

                                                                    В  И  Р  О  К

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 грудня 2009 року Старовижівський  районний  суд Волинськї області

В складі: головуючого – судді Кошелюк Л.О.,

                при секретарі Сулеві Н.С.,

                з участю: прокурора-Хомича Ю.В.,

                підсудної –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 і такої ж області Республіки Казахстан, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована у с. Сереховичі цього ж р-ну і області), росіянки, гр-ки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, заміжньої (з чоловіком не проживає; позбавлена батьківських прав), не працюючої, у відповідності зі ст. 89 КК України, не судимої,

                                    за ст. 185 ч.3 КК України,

                                                          в с т а н о в и в :

     У ніч на 25-е жовтня 2009 року підсудна ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з засудженими за цей  злочин ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проникла в магазин „Товари повсякденного попиту”, належний місцевій райспоживспілці, звідки таємно викрала спиртні напої, цигарки, ковбасу, шоколадки та інші товари і готівку, а всього на суму 1574,44 грв.

    У судовому засіданні у пред’явленому звинуваченні підсудна ОСОБА_1 своєї винуватості не визнала і пояснила, що ввечері 24.10.09р. дійсно, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпивали у будинку ОСОБА_2 (її співмешканця) спиртні напої. Після чого лягли відпочивати у різних з ОСОБА_2 кімнатах, а ОСОБА_3 пішов додому. Вранці втрьох  знову пили; потім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відлучалися на кілька годин з будинку, а вона весь час була в хаті. Ввечері приходив  „Бен” і з ним вживала спиртне, після чого обоє пішли: той додому, а вона – у с.Дубечне на весілля. По закінченню якого додому не верталася, поїхала у с. Секунь Старовижівського р-ну.

    Ствердила, що по дорозі на весілля зустріла 2-х хлопців, з яких один –„Рембо”. На весіллі її бачила невістка ОСОБА_3 Ніякої крадіжки не вчиняла.

    Винуватість підсудної у скоєнні злочину доводиться зібраними по справі доказами.

    Зокрема:

-показаннями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що 24.10.09р. ввечері з ОСОБА_1 розпивали спиртне, яке закінчилося і вона запропонувала обікрасти місцевий магазин „Продовольчі товари”, що й зробили втрьох цієї ночі. ОСОБА_2 відкрив ключем навісні замки на перших дверях, а в наступних дверях  врізний замок відчинив за допомогою сокири. ОСОБА_3 залишився на вулиці спостерігати, щоб ніхто не йшов і в разі  небезпеки мав повідомити. Володя з ОСОБА_1 з приміщення викрадали товари. Для  чого з дому брали поліетиленого мішка та рябу сумку. „Працювали” в рукавичках і взуті в резинові чоботи темного кольору. ОСОБА_2 брав спиртні напої: „Хортиця”, „Благов”, пиво; усю ковбасу з холодильника, гроші в шухляді.

    Лариса брала шоколадки, в т.числі, 2 іконки та ланцюжки, апельсини, сирок. З викраденим попрямували до колгоспної ферми. По дорозі вживали викрадені спиртні напої і на фермі теж. Там залишили дещо з викраденого біля ОСОБА_3, який тоді заснув у приміщенні. А решту ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 заховав на обійсті пустую- чого будинку сусіда. Пізніше з’ясував, що ОСОБА_1 обдурила його: забрала викрадене і втекла.

•   показаннями ( оголошеними з протоколу судового засідання від 22.12.09р.): пред-ка цивільного позивача ОСОБА_4, що 25.10.09р. біля 9-ї години продавець ОСОБА_5 повідомила його про крадіжку з магазину. Після огляду місця події працівниками міліції була проведена ревізія під час якої виявлено нестачу товаро- матеріальних цінностей більше, ніж на 1,5 тис. грв.

              Хоч збитки не відшкодовані, але цивільного позову не заявлятиме бо товари  

              застраховані;

-показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, що двері магазину були відчинені. На порозі валялися замки. У шухляді не було готівки, а на прилавках, де знаходилися горілка, вино,пиво, цигарки –пусті місця. Валялася надкушена шоколадка. На підлозі було безліч слідів. В холодильнику нестало ковбаси, яку напередодні отримали;

                 -рапортом чергового працівника міліції ОСОБА_8, що 25.10.09р. о 7 год.45 хв. в    

                  телефонному режимі надійшло повідомлення про відсутність замків на дверях

                   магазину „Продовольчі товари” с. Дубечне

                                               ( а.с.10);

-та відношенням Старовижівської РСС від 25.10.09р. аналогічного змісту

                                                (а.с.9):

-протоколами оглядів місць події від 25.10.09р. і 27.10.09 р. та фототаблицями до них, з яких вбачається наявність слідів на підлозі з протекторами підошви з каблуками на ній, відсутність  товарів на прилавках; пошкодження дверного полотна у місці врізного замка і  наявність на порозі 2-х навісних замків

                                                 (а.с.11-16)

-з’явленням із зізнанням ОСОБА_3 від 26.10.09р. та ОСОБА_2 від 27.10.09р. у яких  описують як втрьох скоювали крадіжку

                                                 (а.с.34,37-38);

-актом ревізії від 25.10.09р. про нестачу товарів (спиртного, цукерок, цигарок і т.д.) на суму 1574,44 грв.              (а.с.28-29);

-протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( і фототаблицею до протоколів), з яких вбачається, що показали, як і де, хто знаходився у момент крадіжки; звідки брали товари; де по дорозі розпивали; місце схованки 2-х пляшок вина у коморі корівника; де у ставок закинули сокиру, якою відчиняли врізний замок

                                                 (а.с.78-84)

    Аналізуючи зібрані докази, суд погоджується з кваліфікацією дій підсудної, визначеною органами досудового слідства за ст. 185 ч.3 КК України, бо за попередньою змовою групою осіб, шляхом проникнення в приміщення, таємно викрала чужого майна на суму 1574,44 грв.

    Що стосується її показань, що засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 її оговорили то суд це до уваги не приймає бо з’ясовано, що між ними стосунки до злочину були нормальними. А показання засуджених між собою узгоджуються, в т.числі і з її показаннями ( в частині вживання втрьох напередодні крадіжки спиртного). По судовому дорученню від 25.12.09р.  перевірялося алібі ОСОБА_1 –перебування на  весіллі після крадіжки в неділю 25.10.09р. та встановлено осіб на яких вона покликалася. Дійсно, з протоколів допиту в якості свідків ОСОБА_9 („Ремба”) і ОСОБА_10 ( яких ОСОБА_1 зустріла, прямуючи на весілля), слідує, що їх вгощала державною горілкою з акцизною маркою та цигарками. Пропонувала на весіллі випити і гр.-ці ОСОБА_11 У розмові з  „Рембом”, на його питання: „де взяла гроші”, відповіла, що

„ провернула діло з ОСОБА_2О.” і може дозволити собі відпочити. До того ж, просила посприяти з транспортом терміново виїхати у Ковель. І з протоколу допиту свідка ОСОБА_12 („Бена”) слідує, що не тільки перед крадіжкою пив з ОСОБА_1, а вранці 26.10.09р. зустрів на фермі обох засуджених у стані алкогольного сп’яніння , і ОСОБА_2 висловлювався щодо крадіжки магазину, згадуючи ОСОБА_1, і що остання з краденим втекла. Крім цього, ще раніше в часі (25.10.09р.) свідок ОСОБА_13 (протокол допиту від 28.12.09р.) показав, що проїжджав повз ферму під ранок і зустрів ОСОБА_2О, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які сидячи на землі, розпивали „Хортицю”, закушуючи державного виробництва ковбасою. Свідкові запропонували приєднатися. А ОСОБА_1 пригостила його цигарками „Дукат”.

    Саме такі товари значаться і в переліку викрадених з магазину.

    Крім цього, по судовому дорученню вилучено 2 пари чобіт темного кольору, у ОСОБА_2 у які, як ствердив ОСОБА_2 були обоє з ОСОБА_1 взуті у момент крадіжки (бо йшов дощ).

    Підсудна впізнала  у судовому засіданні ці  чоботи, ствердивши, що користувалася чобітьми співмешканця ( хоч розмір значно більший ніж її нога) , але тільки ходила в ліс.

    Співставляючи це взуття з протоколом огляду місця події (магазину) від 25.10.09р., слідує, що їх підошва має протектор і каблук, які узгоджуються з описом.

    Усі докази співпадають з показаннями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і доводять причетність підсудної до вчинення цього злочину, яка наперед створювала собі алібі, щоб у послідуючому уникнути відповідальності.

    Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудної вбачається, що скоїла умисний корисливий тяжкий злочин. Характеризується негативно.  Є ініціатором його.

    Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. А пом’якшуючими- що вперше притягається до кримінальної відповідальності та незначний розмір викраденого.

    Враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обтяжуючу і пом’якшуючі покарання обставини, суд вважає необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів покарання з випробуванням.

    Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,

                                                                 суд

                                                                з а с у д и в:

    ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч.3 КК України і обрати покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

    На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання, якщо протягом 1(одного) року 6(шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і буде повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтися туди для реєстрації.

    Міру запобіжного заходу змінити в залі суду і звільнити засуджену з-під варти та обрати їй підписку про невиїзд.

    Строк покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання і зарахувати у строк його відбуття перебування під вартою з 23.12.09р. по 30.12.09р.

    2 пари резинових чобіт – повернути ОСОБА_2 (мешканцю с. Рокита Старовижівського р-ну, братові засудженого ОСОБА_2О.)

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 15 діб з моменту проголошення.

СУДДЯ                                                                                                    Л.О.КОШЕЛЮК