Справа №2-34/07 №2-412/06 2007 p.

РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 р. Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бурлак Г.І.

при серктераі - Самойлюку Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теофіполі справу за позовом ОСОБА_1(фізична особа) до ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» (юридична особа) про поновлення на роботі

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про поновлення його на роботі на посаді старшого референта - замісника голови правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги збільшив та пояснив, що за наказом №54 від 16.08.2000 року позивач прийнятий на роботу у ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» на посаду старшого референта-замісника голови правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод». 23 жовтня 2006 року було видано наказ головою правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» №81, яким звільнено позивача з посади старшого референта-замісника голови правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» за одноразове грубе порушення трудових обов'язків - підписання без належних підстав від імені ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» договору №12863/170-1 про надання послуг в системі «Клієнт-Банк» від 23 березня 2006 р. Вважає, що вказаний наказ видано з порушенням ч.1 ст.147¹ КзпП України, оскільки дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу. Відповідно пп.13 п.8.4.15 Статуту ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» питання прийому на роботу і звільнення вирішує правління товариства. Крім того, при звільненні з роботи у позивача не було відібрано пояснень, тобто порушено ст.149 КЗпП України. Також відповідач порушив строк накладення дисциплінарного стягнення, вказаний в ст.148 КЗпП України, оскільки з дня підписання договору, на який посилається відповідач у наказі №81 і до дня видачі наказу пройшло більше 6 місяців. Просив визнати незаконним звільнення ОСОБА_1з посади старшого референта-замісника голови правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод», зобов'язати відповідача поновити його на займаній посаді та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати звільнення.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що 27.03.06 року позивач від імені ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» підписав договір №12863/170-1 про надання послуг в системі «Клієнт-Банк» у якості виконуючого обов'язки голови правління товариства. Діюча редакція Статуту товариства не містить повноважень виконуючого обов'язки голови правління, такі повноваження, згідно п.8.4 вказаного Статуту віднесено до компетенції голови правління, або, за його відсутності, першого заступника голови правління. Позивач не є головою правління чи його першим заступником на підприємстві не закріплено письмові обов'язки старшого референта-замісника голови правління, він має виконувати розпорядження голови правління згідно трудового законодавства. Окремих повноважень щодо підписання ОСОБА_1 вкзаного вище договору не надавалося. Таким чином, позивач не мав повноважень на підписання договору про надання послуг в системі «Клієнт-Банк». На підставі підписання підписаного договору з рахунку ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» списано 800000 грн., чим завдано шкоду. Голова правління Співак М.П. правомірно видав наказ про звільнення позивача, оскільки згідно рішення правління ВАТ «Теофіпольський

цукровий завод» від 25 травня 2000 року повноваження правління в частині визначення штатного розкладу, вирішення питання про прийом та звільнення з роботи персоналу ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» передано від правління до голови правління.

Оскільки про факт підписання позивачем договору стало позивачу відомо 17.10.2006 року, то 23.10.06 року було видано наказ про звільнення позивача з займаної посади, оскільки він відмовився від дачі пояснень.

Вважає, що відповідачем повністю виконано всі вимоги чинного законодавства щодо порядку звільнення працівників, тому просив позов залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу №81 від 23.10.06 року ОСОБА_1 звільнено з посади старшого референта-замісника голови правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» згідно п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, п.1 ст.41 КЗпП України містить вичерпний перелік осіб, на яких він поширюється, зокрема керівник чи його заступник. Згідно п.8.4 Статуту ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» в редакції від 15 серпня 2000 року, зареєстрованому Теофіпольського райдержадміністрацією за №0032, керівником товариства є голова правління, як Генеральний директор, або перший заступник Голови Правління. Позивач, перебуваючи на посаді старшого референта-замісника, виконував доручення Голови Правління. Посадових обов'язків позивача на підприємстві не розроблено, Статут товариства не вказує посаду позивача та не відносить її до керівних.

Відповідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини. Рішенням Теофіпольського районного суду від 20.10.2006 р. по сраві за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та визнання недійсним запису про звільнення у трудовій книжці, встановлено, що звільнення позивача проведені головою правління товариства всупереч вимогам пп. 11.13 п.8.4.15 Статуту товариства, якими встановлено, що питання прийому на роботу і звільнення з роботи вирішує правління товариства.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем допущено порушення ч.1 ст.147¹ КЗпП України.

Крім того судом встановлено, що договір №12863/171-1 про надання послуг в системі «Клієнт-Банк», на який посилається відповідач в наказі №81, підписаний позивачем 27 березня 2006 року, а наказ №81 виданий 23 жовтня 2006 року. Таким чином, суд вважає, що відповідач допустив порушення вимог ч.2 ст.148 КЗпП України, яка встановлює, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку. Можливість поновлення вказаного строку чинне трудове законодавство не предбачає. Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що звільнення позивача було проведене із порушенням законодавства про працю.

Згідно ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник має бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно цей орган приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно довідки від 20 жовітня 2006 року середній заробіток позивача становить 478 грн. в місяць.

Виходячи з цього, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 1449 грн. 83 коп. (478 грн. : 30 дн. = 15,93 грн., жовтень 2006 р. - 9 дн. х 15,93 грн.=143,37 грн., листопад - 478 грн., грудень 2006 р. - 478 грн., січень 2007 р. - 22 дн. х 15,93 = 350,46 грн.).

Виходячи з наведеного, керуючись п.1 ст.41, 235, ч.1 ст.147¹, ч.2 ст.148 КЗпП України, ст.ст. 10,60,179,209,213,215 ЦПК України, районний суд

вирішив:

1. Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1з посади старшого референта-замісника голови правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» за п.1 ст.41 КЗпП України.

2.        ОСОБА_1поновити на посаді старшого референта-замісника голови правління ВАТ «Теофіпольський цукровий завод».

3.        Стягнути із ВАТ «Теофіпольський цукровий завод» на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1449 грн.83 коп. із утриманням із цього заробітку встановлених законодавством податкових платежів, в тому числі середній заробіток за один місяць - 478 грн. - негайно, в дохід держави 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 26293548, р/р 37316010000015, банк УДК в Хмельницькій області, МФО 815013).

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене у Хмельницький апеляційний суд через районний суд шляхом подачі в 10-тиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий: