Справа №1-165/2009 р.
В И Р О К
ІМ`ЯМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року смт. Вол.-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді: Сульженка Л.П.
секретаря: Процюк О.В.
з участю прокурора Шамрай О.В.
потерпілого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 – Волинського району Житомирської
області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 Володарсько–
Волинського району Житомирської області, громадянина України, українця, одруженого, не судимого, працюючого механізатором в ПОСП «Україна»,
за ст.122 ч.1 КК України
В С Т А Н О В И В:
25 липня 2009 року близько 22 години на території ПОСП «Україна», яке розташоване в с.Солодири, Володарсько-Волинського району, Житомирської області біля приміщення ферми ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно, чітко усвідомлюючи протиправний зміст своїх дій, наніс два удари кулаком правої руки в область грудної клітини ОСОБА_1, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, у вигляді перелому середньої третини грудини, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України визнав повністю та пояснив, що 25 липня 2009 року близько 21 години 00 хвилин він повернувся разом з дружиною та дітьми з релігійного зібрання. Повернувшись до свого будинку він побачив, що відсутнє теля, яке паслося біля будинку. Після цього він разом з сином пішли на ферму, а саме до кошари, де виявив серед інших корів своє теля та відсунувши жердку вивів своє теля. Привівши теля до свого будинку він побачив ОСОБА_3, яка прийшла та почала скаржитись про те, що у неї зникло двоє телят. ОСОБА_4 ОСОБА_3 разом з своїм сином, який сів за кермо та його дружиною поїхали на автомобілі до будинку ОСОБА_1, щоб запитати у них чи не бачили пастуха - ОСОБА_5. Близько 22 години до кошари підійшов ОСОБА_1, який перебував у п'яному вигляді та зайшовши до кошари почав виражатись нецензурними словами. Він у свою чергу зробив зауваження ОСОБА_1, але той продовжував лаятись не зважаючи на присутніх людей та дітей, а тому він вивів його з кошари до світла від машини та вдарив два рази в область грудної клітини. Після цього ОСОБА_1 сказав, що не причетний до зникнення телят та розвернувшись пішов.
Наступного дня, тобто 26 липня 2009 року двоє телят належних ОСОБА_3 знайшлися біля лісу в районі ферми.
Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 25 липня 2009 року близько 22 години до його домоволодіння під'їхав автомобіль марки «Жигулі» з якого вийшов ОСОБА_2, його дружина та дружини сестра ОСОБА_3. Зайшовши на
- 2 -
подвір'я ОСОБА_2 пояснив, що у нього відірвалося троє бичків та пропали, а тому ОСОБА_2 сказав, щоб подивитися у кошарі чи немає їх там. Вони пішли до приміщення кошари ПОСП «Україна» Прийшовши до вказаної кошари, вони перерахували, але зайвої худоби не було, тим паче належної ОСОБА_2. ОСОБА_2, у свою чергу, взяв його однією рукою за комірну частину шиї та вивів з кошари, а іншою, вільною рукою вдарив його у груди. На протиправні дії ОСОБА_2 він запитав у останнього навіщо він його б'є, адже він ні в чому не винуватий. ОСОБА_6, продовжуючи свої незаконні дії тримаючи його за шию лівою рукою відвів декілька метрів та знову вдарив правою рукою в область грудини, від вказаного удару він відчув сильний фізичний біль та заплакав. ОСОБА_4 відпустив його та сказав, щоб він йшов до дому. Він розвернувшись вже хотів йти до дому, коли відчув удар ногою по сідницям.
Після того як він прийшов до дому, то до його будинку приїхав знову ОСОБА_2 з своїми рідними та почали оглядати домоволодіння, шукаючи своїх бичків.
Наступного дня ОСОБА_2 знайшов свою худобу, яка знаходилась у лісі.
Допитавши підсудного ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених ст.121 КК України, але такого що спричинило тривалий розлад здоров’я підтверджується слідуючими доказами.
Із протоколу усної заяви про злочин ОСОБА_1 слідує, що ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження /а.с. 6/.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №3142 від 30.09.09 року слідує, що тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_1 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості /а.с. 29-30/.
Відповідно до відповіді з ЦРЛ, ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває./а.с. 69/.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.122 ч.1 КК України, так як його дії виразились в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2 є його щире каяття.
При обранні виду і міри покарання підсудному, суд приймає до уваги, що він вину у вчиненому злочині визнав і чистосердечно розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий.
Враховуючи викладене, тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 може бути виправлений без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням.
По справі заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 95 гривень 13 копійок та моральної шкоди на суму 3000 гривень. Вирішуючи розмір відшкодування матеріальної шкоди суд задовільняє її в повному обсязі, тобто в сумі 95 гривень 13 копійок, а вирішуючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд задовільняє її в сумі 1000 гривень, при цьому враховує глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, від заподіяних середньої тяжкості тілесних ушкоджень. В остальній частині позову необхідно відмовити за безпідставністю.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
- 3 -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання – три роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 95 гривень 13 копійок матеріальної шкоди і 1000 гривень моральної шкоди. В остальній частині позову відмовити за безпідставністю.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб з моменту проголошення через Володарськ-Волинський районний суд.
Головуючий /підпис/
Копія вірна.
Суддя: Л.П.Сульженко