ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2007 Справа № П30/6789
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при серктарі судового засідання: Врона С.В,
За участю представників сторін:
від позивача: Чернишов О.В. представник, довіреність №1-06 від 08.11.06;
від позивача Білий С.В. з"явився у судове засідання з довіреністю оформленою неналежним чином.
Колегія суддів вирішила дозволити Білому С.В. бути присутнім у судовому засіданні в якості вільного слухача.
Представники від відповідачів 1 та 2 у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Дніпрофарм”, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.06р. у справі № П30/6789
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрофарм”, м.Дніпропетровськ
до відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна-банк”, м.Київ
В2- товариства з обмеженою відповідальністю “Фаїн”, м.Київ
про визнання недійсними договорів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від від 09.10.06р. у справі №П30/6789 (суддя Євстигнеєва Н.М.) повернула позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрофарм”, м.Дніпропетровськ і додані до неї документи без розгляду.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпрофарм”, м.Дніпропетровськ подало апеляційну скаргу 12.01.2007р., в якій посилається на те, що вищевказана ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального права. Просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу на новий розгляд до господарського суду. Також позивач просить відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга підписана генеральним директором позивача –Ковтушенко О.О.
08.02.2007р. від позивача надійшла заява про відмову від апеляційної скарги. Дана заява підписана представником позивача Бразалук С.С. на підставі доручення виданого в.о. генерального директора Наумовим О.С., яке видане 25.09.2006р. за №7-юр.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна-банк”, м.Київ, у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що ухвала суду винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фаїн”, м.Київ, у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що ухвала господарського суду є цілком обґрунтованою, законною та прийнятою у повній відповідності до законодавства України. Просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, тому скасуванню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом до суду, яким просить визнати недійсним договір задоволення вимог іпотекодержателя від 28.10.2005р. та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2005р.(т.2, а.с. 42-51). В позовній заяві ВАТ “Дніпрофарм” три вимоги, дві не майнові –1) Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.10.2005р., укладений між ВАТ “Дніпрофарм” та ТОВ “Фортуна-банк; 2) Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2005р., укладений між ТОВ “Фортуна-банк” та ТОВ “Фаїн”; одна майнова –Зобов”язати ТОВ “Фаїн” списати зі свого балансу та передати на баланс ВАТ “Дніпрофарм” нерухоме майно, зазначене в цьому позові.
Згідно ст.46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно п.5 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” вказано, якщо позовну про визнання угоди недійсною подано без вимоги застосування наслідків, передбачених частиною другою ст.48 Цивільного кодексу України, державне мито сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру. Коли ж вимога визнати угоду недійсною поєднана з вимогами про повернення майна, то відповідна позовна заява підлягає оплаті державним митом за ставками, встановленими для позовних заяв як немайнового, так і майнового характеру, - залежно від вартості відшукуваного майна чи розміру грошових сум, обумовлених угодою. Тобто, у позивача дві немайнові вимоги по різних підставах і в цій частині позивач повинен був сплатити два рази по 85грн.
Згідно пп.а п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів №7-93 “Про державне мито”(в редакції від 25.03.2005р., який набрав чинності 31.03.2005р.), із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується у розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Державне мито сплачується в розмірі, що діє на день звернення з позовом до господарського суду. Але позивач сплатив лише держмито у розмірі 85грн. Тобто майнові вимоги позивача держмитом були не оплачені зовсім.
Тому, колегія суддів в цій частині повністю погоджується з висновком господарського суду про те, що позивач при зверненні з позовом до господарського суду в порушення приписів п.4 ст. 63 ГПК України не сплатив держмито в установленому законом розмірі.
Стосовно подання цього позову до господарського суду Дніпропетровської області, треба звернути увагу позивача на те, що згідно з ч.1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються судом за місцезнаходженням сторони, зобов”язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах за участю кількох відповідачів також розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Отже обидва відповідача знаходяться у місті Києві.
Посилання скаржника на п.2 ст.16 ГПК України про те, що цей позов повинен розглядатися у господарському суді Дніпропетровської області на підставі того, що справи у спорах про право власності на майно або витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна, суперечать матеріалам справи. Оскільки, в позовній заяві ТОВ “Дніпрофарм” просить по-перше, визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 28.10.2005р., укладений між ВАТ “Дніпрофарм” та ТОВ “Фортуна-банк; по-друге, визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2005р., укладений між ТОВ “Фортуна-банк” та ТОВ “Фаїн” та зобов”язати ТОВ “Фаїн” списати зі свого балансу та передати на баланс ВАТ “Дніпрофарм” нерухоме майно, зазначене в цьому позові. З цієї позовної заяви не вбачається ані визнання права власності на це майно, ані витребування з чужого незаконного володіння та інше, що передбачене п.2 ст.16 ГПК України. Позивачем помилково трактуються норми чинного законодавства.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується в цій частині з господарським судом.
Відповідно до ст.100 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу 12.01.2007р. подало ТОВ “Дніпрофарм”, яка була підписана генеральним директором Ковтушенко О.О. Заява про відмову від апеляційної скарги була подана ТОВ “Дніпрофарм” 08.02.2007р., але підписана вона була представником позивача Бразалук С.С. доручення якого було видане в.о. генерального директора Наумовим О.С.
Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частини шостій ст.22 ГПК України, а саме, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до довідок ЄДРПОУ №7636 від 13.11.2006р., №1965 від 29.01.2007р., №10027 від 06.03.2007р. та від 27.04.2007р. керівником ВАТ “Дніпрофарм” –є Ковтушенко О.О.
Посилання інших представників на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 03.05.2006р. про те, що генерального директора ВАТ “Дніпрофарм” Ковтушенко О.О. було відсторонено від виконання обов”язків безпідставні. Оскільки, рішенням Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська від 18.04.2006р. Ковтушенко О.О. поновлено на посаді генерального директора ВАТ “Дніпрофарм”(т.2 а.с. 4). Ковтушенко О.О приступив до виконання своїх службових обов”язків, про що свідчить копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.11.2006р. ДВС у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (т.2 а.с.5). Рішення Жовтневого суду м.Дніпропетровська від 18.04.2006р. набрало законної чинності і скасовано не було. Також, ухвалою від 22.03.2007р. Деснянського районного суду м.Києва скасовано ухвалу Деснянського районного суду м.Київа, якою накладена заборона Ковтушенко О.О. здійснювати повноваження та функціональні обов”язки генерального директора, в тому числі діяти від імені ВАТ “Дніпрофарм”. Ухвала набрала чинності і документи, які б підтверджували те, що ця ухвала скасована в матеріалах справи відсутні. Тобто, на момент звернення позивача з апеляційною скаргою генеральним директором був Ковтушенко О.О. На день розгляду справи генеральним директором ВАТ “Дніпрофарм” є також Ковтушенко О.О.. Тому, довіреності видані представникам ВАТ “Дніпрофарм” підписані іншими особами є не дійсними.
Таким чином, колегія суддів не приймає відмову від скарги.
У зв”язку з вищевикладеним, колегія суддів доходить висновку про те, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103,106 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2007 року у справі №П30/6789 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпрофарм”, м.Дніпропетровськ –без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді: Н.О.Стрюк
06.06.07