Справа № 310/4387/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2013 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді Вєдєнєєвої Т.Г.
при секретарі - Авдєєвій І Г.
за участю прокурора - Мельник М.М.
захисника - ОСОБА_1
потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
представника
потерпілого - ОСОБА_5
законних представників
обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з освітою 8 класів, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого і проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 29.04.2013 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.1, 75, 76, 104 КК України до 3 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, учня ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В період часу з 17.12.2012 року до 18.30 години 19.12.2012 року неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився біля вказаного приміщення спостерігаючи, щоб дії ОСОБА_8 залишились непомітними для інших осіб, з метою вчинення крадіжки чужого майна, проник у середину дачного будинку № 34, по вул. Абрикосовій у м. Бердянську, яке належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав углошліфовальну машинку у кількості 2 штуки, вартістю 250 грн. за 1 штуку, на загальну суму 500 грн., набір інструментів вартістю 50 грн., спричинивши шкоду потерпілому на загальну суму 550 грн..
Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 550 грн., у зв’язку з чим потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов на вказану суму.
Крім того, 30.12.2012 року приблизно о 05.00 годині, неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись по вул. Баха у м. Бердянську, діючи навмисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки чужого майна, скориставшись тим, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає, з застосуванням фізичної сили рук, відкрили кришку колодязя кабельної лінії зв`язку, розташованого між будинками № 40 та № 42 по вул. Баха у м. Бердянську, після чого ОСОБА_8, проник до колодязя, звідки таємно викрав телефонний кабель «ТПП-100*2*0,4» загальною довжиною 80 метрів вартістю 25,30 грн. за 1 метр, який належить ЗФ ПАТ «Укртелеком» Цеху телекомунікаційних послуг № 1 (м. Бердянськ).
Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, завдавши вказаному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 2436 грн. 53 коп., у зв’язку з чим ЗФ ПАТ «Укртелеком» заявлений цивільний позов на вказану суму.
Крім того, 18.01.2013 року в період часу з 17.00 годин до 18.00 годин, неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9, який знаходився біля вказаного приміщення, спостерігаючи, щоб дії ОСОБА_8 залишились непомітними для інших осіб, з метою вчинення крадіжки чужого майна, проник у середину господарчого приміщення, розташованого у дворі будинку № 3 по вул. Маяковського у м. Бердянську, яке належить ОСОБА_10, звідки таємно викрав перфоратор «Крафт» вартістю 450 грн., спричинивши шкоду потерпілому на вказану суму.
Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 450 грн.
В процесі досудового розслідування обвинувачені повернули викрадене майно потерпілому ОСОБА_3, у зв’язку з чим цивільний позов по справі не заявлений.
Крім того, 10.01.2013 року приблизно о 5.00 годині неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки чужого майна, через незачинені двері проник у приміщення ЧП «Фроста», розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Маяковського, будинок № 9, де з морозильних камер таємно викрав фільтри фреону у кількості 24 штуки, вартістю 380 грн. за 1 штуку, на загальну суму 9120 грн.; конденсатори охолоджування у кількості 24 штуки, вартістю 472 грн. за 1 штуку, на суму 11328 грн.; трубопроводи фреону у кількості 24 штуки, на суму 5112 грн.; трубопроводи автомобіля – рефрижератора «Івеко» вартістю 1940грн., які належать ОСОБА_11
Після чого ОСОБА_8 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 27500 грн., у зв’язку з чим потерпілим ОСОБА_12 заявлений цивільний позов на суму 38600 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, визнав частково та пояснив, що він при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, в період часу з 17.12.2012 року до 18.30 години 19.12.2012 року разом з ОСОБА_9 скоїв крадіжку майна на суму 550 грн. у ОСОБА_2, цивільний позов потерпілого визнає; 18.01.2013 року разом з ОСОБА_9 скоїв крадіжку майна на суму 450 грн. у ОСОБА_3; 30.12.2012 року він разом с ОСОБА_9 скоїв крадіжку кабелю із колодязя кабельної лінії, але в якій кількості, він не пам’ятає, але цивільний позов «Укртелекома» визнає повністю; 10.01.2013 року він скоїв крадіжку мідних трубок з охолоджувального камер, належних ОСОБА_12, але крім мідних трубок, він нічого більше не викрадав, до автомобіля він не підходив і нічого з нього не знімав, тому він визнає цивільний позов ОСОБА_12 частково;
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, визнав повністю та пояснив, що він при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, в період часу з 17.12.2012 року до 18.30 години 19.12.2012 року разом з ОСОБА_8 скоїв крадіжку майна на суму 550 грн. у ОСОБА_2, цивільний позов потерпілого повністю визнає; 18.01.2013 року разом з ОСОБА_8 скоїв крадіжку майна на суму 450 грн. у ОСОБА_3; 30.12.2012 року він разом с ОСОБА_8 скоїв крадіжку кабелю із колодязя кабельної лінії, але в якій кількості, він не пам’ятає, але цивільний позов «Укртелекома» визнає повністю;
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що в період часу з 17.12.2012 року до 18.30 години 19.12.2012 року з дачного будинку у нього було викрадене майно на суму 550 грн. тому він просить суд стягнути дану суму з обвинувачених;
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 18.01.2013 року з його бесідки була скоєна крадіжка перфоратора вартістю 450 грн. В процесі досудового розслідування обвинувачені перфоратор йому повернули, тому претензій до них він не має.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги те, що прокурор, потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, їх законні представники ОСОБА_6, ОСОБА_7, та їх захисник не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд за згодою учасників судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченими крадіжок майна у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинувачених та потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що 30.12.2012 року до Укртелекому стали надходити заяви від громадян про те, що в них не працюють телефони.
2 січня 2013 року він разом з другими працівниками виїхав на вул.Баха в м.Бердянську, де між домами №№ 40,42 знаходиться колодязь кабельного зв’язку, котрий виявився відкритим, а при його огляді було встановлено, що відрізано та викрадено кабель зв’язку у кількості 80 м на суму 2436 грн.53 коп, яку він просить стягнути з обвинувачених та їх батьків.
Покази представника потерпілого ОСОБА_5 повністю знайшли підтвердження дослідженими судом в судовому засіданні заявою начальника цеху ТП № 1 від 04.01.2013 року про скоєння злочину/т.1, а.с.45/, довідкою про заподіяну шкоду/ т.1, а.с.46/, протоколом огляду місця події від 02.01.2013 року/ т.1, а.с.47-48/.
Тому суд вважає, що вина обвинувачених по епізоду крадіжки кабелю повністю доведена у судовому засіданні.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він як приватний підприємець займається замороженими продуктами. У складі по вул. Маяковського у нього зберігалися 27 морозильних камер та автомобіль-рефрежератор.
У січні 2013 року йому подзвонив охоронник з Продсервісу та повідомив, що двері його складу відкриті.
Коли він прибув на місце події, то виявив, що пошкоджені всі 27 морозильних камер, та рефрежератор, з яких були зняті мідні деталі на загальну суму 27500 грн., фреон з них витік.
На ремонт камер та автомобіля він затратив свої кошти, у зв’язку з чим він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 та його матері заподіяну йому матеріальну шкоду в розмірі 38600 грн.
Покази потерпілого ОСОБА_4 в частині вартості викрадених в нього запчастин на суму 27500 грн. підтверджуються дослідженими в судовому засіданні довідкою/т.1, а.с.112/ та актом № 14 експертизи технічного стану холодильного обладнання від 17.03.2013 року/ т.1, а.с.113/.
Тому в основу вироку в цій частині суд бере покази потерпілого ОСОБА_4, а покази обвинуваченого ОСОБА_8 розцінює як засіб захисту з метою пом’якшення покарання.
Разом з тим суд не бере до уваги в якості доказів розміру матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_4, надані ним суду акт прийомки виконаних робіт по ремонту автомобіля від 27.04.2013 року та акт на матеріали, вузли та інше від 02.10.2013 року, так як вони суперечать один одному в часі їх складання, а також теперішньому часу.
Тому суд вважає за необхідне визначити розмір заподіяної потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди в обсязі обвинувачення, висунутого обвинуваченому ОСОБА_8
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням до іншого сховища.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням до іншого сховища.
При призначенні покарання у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.
ОСОБА_8 скоїв тяжкий злочин, але він раніше не судимий, являється неповнолітнім учнем загальноосвітньої школи, задовільно характеризується за місцем проживання, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, потерпілим частково було повернуто викрадене майно, свою вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, що визнається судом обставинами, які пом'якшують покарання, тому суд вважає необхідним призначити йому за ст.185 ч.3 КК України міру покарання у виді позбавлення волі, а потім на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду від 29.04.2013 року більш суворим покаранням по цьому вироку призначити йому остаточну міру покарання у виді позбавлення волі.
Дійшовши висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без відбування покарання, суд вважає необхідним на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію за місцем проживання про зміну місця навчання та проживання.
ОСОБА_9 скоїв тяжкий злочин у неповнолітньому віці, але він раніше не судимий, являється учнем ліцею, задовільно характеризується за місцем проживання, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, потерпілим частково було повернуто викрадене майно, свою вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, що визнається судом обставинами, які пом'якшують покарання, тому суд вважає необхідним призначити йому за ст.185 ч.3 КК Україні мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, передбачену санкцією цієї статті.
Дійшовши висновку про можливість виправлення ОСОБА_9 без відбування покарання, суд вважає необхідним на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію за місцем проживання про зміну місця навчання та проживання.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 на суму 550 грн слід задовольнити частково на суму 300 грн. з урахуванням повернутого йому майна на суму 250 грн., на підставі ст.ст.1166, 1179 ЦК України стягнувши цю суму на користь потерпілого ОСОБА_2 з законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_13 і ОСОБА_7 в солідарному порядку, в іншій частині позову слід відмовити.
Цивільний позов, заявлений представником потерпілого ОСОБА_5 на суму 2436 грн.53 коп., слід задовольнити повністю на підставі ст.ст.1166, 1179 ЦК України, стягнувши цю суму на користь ЗФ ПАТ »Укртелеком» з законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_13 і ОСОБА_7 в солідарному порядку, перерахувавши цю суму на р/р 26009408 ОКПО 01184385 МФО 313827 в Запорізькому відділенні »ОСОБА_14 Аваль».
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_4 на суму 38600 грн., слід задовольнити частково на суму 27500 грн., на підставі ст.ст.1166, 1179 ЦК України стягнувши цю суму на користь потерпілого ОСОБА_4 з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13, в іншій частині позову слід відмовити.
Речові докази, які зберігаються у потерпілих: ОСОБА_2 углошліфовальну машинку, ОСОБА_3 перфоратор, слід залишити їм за належністю;
Процесуальних витрат у зв’язку із залученням експерта по справі немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду від 29.04.2013 року більш суворим покаранням по цьому вироку призначити йому остаточну міру покарання чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки та поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію за місцем проживання про зміну місця навчання та проживання. якщо він в період іспитового строку не вчинить новий злочин та виконає обов’язки, покладені на нього судом.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання три роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки та поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію за місцем проживання про зміну місця навчання та проживання. якщо він в період іспитового строку не вчинить новий злочин та виконає обов’язки, покладені на нього судом.
Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 з законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_13 і ОСОБА_7 в солідарному порядку 300 грн., в іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ЗФ ПАТ »Укртелеком» з законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_13 і ОСОБА_7 в солідарному порядку 2436 грн.53 коп., перерахувавши цю суму на р/р 26009408 ОКПО 01184385 МФО 313827 в Запорізькому відділенні »ОСОБА_14 Аваль».
Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_4 з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 27500 грн., в іншій частині позову відмовити.
Речові докази, які зберігаються у потерпілих: ОСОБА_2 углошліфовальну машинку, ОСОБА_3 перфоратор, залишити їм за належністю;
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя Т.Г.Вєдєнєєва
- Номер: 1-в/310/335/15
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 310/4387/13-к
- Суд: Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
- Суддя: Вєдєнєєва Т.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.09.2015
- Дата етапу: 13.10.2015