ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2007 Справа № 35/58-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К.(доповідач)
суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.
Представники сторін:
від позивача: Лихіна М.М. юрисконсульт, довіреність №20/07/11 від 15.01.07;
від відповідача: Базюкевич Є.В. представник, довіреність №77 від 10.04.07;
розглянувши апеляційну скаргу Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.07р. у справі № 35/58-07
за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг
до Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями, м. Кривий Ріг
про стягнення 3 638, 24 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.07 суддя Широбокова Л.П. стягнула з Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями, борг за поставлений природний газ - 2 562 грн. 15 коп., 3% річних 120 грн. 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 217 грн. 40 коп., пеню у розмірі 737 грн. 75 коп. та витрати по справі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Українсько-Кіпрське виробничо-торгівельне акціонерне товариство "Комета" з іноземними інвестиціями просить його скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" вважає рішення господарського суду таким, що винесено у відповідності до вимог чинного законодавства та просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.03.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №559-П на постачання та транспортування природного газу строком дії з 01.03.2005р. до 31.12.2005р. в частині постачання газу та в частині проведення розрахунків –до повного їх здійснення. За цей час сторонами були укладені додаткові угоди №1 від 04.04.2005, №2 від 04.05.2005р., №3 від 09.06.2005р., №4 від 29.06.2005р., №5 від 03.10.2005р., №6 від 30.12.2005р. та №7 від 31.01.2005р., якими сторони, зокрема, встановлювали ціни на газ та продовжили строк дії договору до 28.02.2006р.
На виконання умов цього договору у січні-лютому 2006р. позивач здійснив постачання і транспортування природного газу відповідачу в кількості 50,469 тис.куб.м на загальну суму 25 662 грн. 13 коп., що підтверджується актами передачі–приймання природного газу, розрахунками суми боргу позивача та не спростовано відповідачем.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладених із позивачем договору та приписи чинного законодавства.
Так, відповідно до п. 6.1. договору відповідач повинен проводити розрахунок за спожитий газ до 10 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач за поставлений газ розрахувався частково в сумі 23 099 грн. 98 коп.
Таким чином позивач просить стягнути з відповідача утворившийся борг за поставлений природний газ у розмірі 2 562 грн. 15 коп., 3% річних - 120 грн. 94 коп, інфляційні втрати - 217 грн. 40 коп., пеню - 737 грн. 75 коп., посилаючись на договір №559-П від 01.03.2005р. та додаткові угоди до нього.
Заборгованість становить 2 562 грн.15 коп., що підтверджується розрахунком позивача.
Згідно п. 7.1 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної обліковою ставкою НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня за період прострочення платежу з 11.02.2006р. по 06.12.2006р. становить 737 грн. 75 коп.
Ст. 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідально до закону, інших правових актів, договору.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу основний борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач у справі №9/258-06 вже відмовився від стягнення боргу за січень-лютий 2006 р.
Однак, ці доводи не можуть бути взяті до уваги колегією судів Дніпропетровського апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.06 у справі № 9/258-06 було прийняте на підставі договору від 01.03.06 № 559-П, який регулював відносини сторін в період з 01.03.06 по 30.04.06, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.07 у справі № 35/58-07 було прийнято на підставі договору від 01.03.05 № 559-П, який регулював відносини сторін у період з 01.01.05 по 28.02.06, тобто зовсім за іншим договором, що і є іншою підставою. Відмови від позову у справі № 9/258-06 також не було. Позивачем було подано заяву, якою він уточнив свої вимоги у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про що і зазначається в мотивувальній частині рішення господарського суду від 28.09.06.
Таким чином, посилання відповідача на ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу скасування рішення господарського суду від 01.03.07 у даній справі є необгрунтованим, оскільки згідно з п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі тільки якщо є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Надане відповідачем платіжне доручення від 06.12.06 № 4713 не може бути доказом сплати боргу за січень-лютий 2006 р., тому, що містить призначення платежу "попередня оплата за постачання газу за жовтень 2006 р. згідно рахунку від 01.11.06".
Враховуючи викладене рішення господарського суду винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.07 у даній справі залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
з оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко