Судове рішення #7295834

Справа № 2-246/09

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 грудня 2009 року                                                           Турійський районний суд

                                                                                              Волинської області

в складі:   головуючого-судді                                                   Воробей І.В.

                 при секретарі                                                             Ганюк З.Ю.

з участю: відповідача                                                                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення 5 189.85 грн.,-

 

В С Т А Н О В И В:

       Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні подала адресовану суду письмову заяву про те, що вона повністю визнає позов публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”. Крім того, суду пояснила, що вона згідна сплатити кредитну заборгованість в сумі 5 189.85 грн., а також - судовий збір в сумі 51.90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00 грн., сплачені позивачем при поданні до суду позовної заяви.

Представник позивача - публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” - ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, однак подала до суду письмову заяву   про те, що вона позов підтримує повністю і  не заперечує проти розгляду справи за даним позовом за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задовольнення повністю.

Як встановлено в судовому засіданні і що стверджується матеріалами справи, між публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” та ОСОБА_1 07 травня 2008 року було укладено кредитний договір № 225972-CRED, згідно з п.п.1.1, 1.3, 1.4, 3.1, 3.2, 3.3 5.10 якого банк відкрив відповідачу рахунок і надав їй платіжну карту на підставі укладеного між ними договору № 225972-CАRD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти “Мікрокредит”, встановив на неї кредитний ліміт, чим видав кредит, в сумі 6 200.00 грн. терміном на 24 місяці з поверненням кредиту за графіком та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік, а при порушенні позичальником будь-якого із зобов’язань щодо його погашення - в розмірі 60 % на рік, та штрафу в розмірі 250.00 грн. і 5 % від суми позову при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким із грошових обов’язків, передбачених кредитним договором, більш ніж на 120 днів, у зв’язку з чим банк буде змушений звернутися до суду (а.с.5-9).

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 кредитного договору № 225972-CRED від 07 травня 2008 року  передбачено повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним шляхом здійснення позичальником в порядку і в терміни, визначені графіком, що є додатком до даного договору, щомісячних платежів в сумі 348.12 грн., а 07 травня 2010 року – платежу в сумі 348.23 грн. (а.с.5-8).

З виданого публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” розрахунку від 13 серпня 2009 року видно, що ОСОБА_1 в рахунок погашення лише відсотків за користування кредитом було сплачено 06 червня 2008 року – 155.00 грн., 07 липня 2008 року – 155.18 грн., 06 серпня 2008 року – 145.35 грн., 08 вересня 2008 року – 154.31 грн., 07 жовтня 2008 року – 126.41 грн., 13 жовтня 2008 року – 0.95 грн., 07 листопада 2008 року – 05.15 грн., 10 листопада 2008 року – 129.43 грн., 12 листопада 2008 року – 0.31 грн., 08 грудня 2008 року – 132.85 грн., 06 січня 2009 року – 115.19 грн., 30 січня 2009 року – 03.29 грн., 06 лютого 2009 року – 117.12 грн., 06 березня 2009 року – 04.71 грн., 13 квітня 2009 року – 50.00 грн. та 29 липня 2009 року – 300.00 грн. (а.с.4).

Жодні інші платежі на погашення кредиту та відсотків за користування ним ОСОБА_1 не здійснювала, чим порушила умови укладеного з нею кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.546, ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності з ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пунктом 5.10 кредитного договору № 225972-CRED від 07 травня 2008 року  передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким із грошових обов’язків, передбачених даним договором, більш ніж на 120 днів, у зв’язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250.00 грн. плюс 5 % від суми позову (а.с.5-7).

Як вбачається з розрахунку від 13 серпня 2009 року, штраф ОСОБА_1 станом на 13 серпня 2009 року нарахований правильно і його фіксована частина складає 250.00 грн., а  відсоткова - 235.23 грн. ((4 302.55 + 402.07) х 5 : 100 = 235.23), в зв’язку з чим суд вважає, що він в сумі 485.23 грн. (250.00 + 235.23 = 485.23) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с.4).

2

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася,  та сплати належних йому процентів.

У відповідності до пп.“а” п.2.3.1, п.2.3.5  кредитного договору № 225972-CRED від 07 травня 2008 року, банк має право стягнути кредит до настання терміну його повного погашення у разі порушення позичальником зобов’язань, передбачених умовами даного договору (а.с.5-7).

Як видно з розрахунку, виданого публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” 13 серпня 2009 року, заборгованість з повернення кредиту ОСОБА_1 нарахована правильно і становить 4 302.55 грн. кредитних коштів та 402.07 грн. відсотків за користування кредитом, а тому суд вважає, що вона в сумі 4 704.62 грн. (4 302.55 + 402.07 = 4 704.62) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, з відповідача слід стягнути на користь позивача 4 704.62 грн. заборгованості з повернення кредиту та 485.23 грн. штрафу, а разом – 5 189.85 грн. (4 704.62 + 485.23 = 5 189.85).

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_1 слід також стягнути на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 51.90 грн. судового збору та 120.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених ним при подачі позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст.526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.546, ч.1 ст.548, ч.ч.1, 2 ст.549, ч.1 ст.610, ч.2 ст.1050, ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, ч.1 ст.88, ч.ч.1, 2, 4 ст.174, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1   в користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 5 189.85 (п’ять тисяч сто вісімдесят дев’ять гривень 85 копійок) кредитної заборгованості, 51.90 (п’ятдесят одну гривню 90 копійок) судового збору та 120.00 (сто двадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 5 361.75 (п’ять тисяч триста шістдесят одну гривню 75 копійок).

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація