У К Р А Ї Н А
ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
м. ПОЛТАВИ
Справа № 1 – 843/09
В И Р О К
Іменем України
11 січня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченка А.Г.
при секретарі Загорулько О.С.
за участю: прокурора Попка О.В.
підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, ніде не працює, не судимого
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України,
в с т а н о в и в :
Е п і з о д № 1. 25 липня 2009 р., в денний час, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в кафе «Кафетерій», що по вулиці Калініна, 11 в м. Полтаві, умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон «Nokia E 65» вартістю 1440 грн. з картою оператора мобільного зв’язку вартістю 10 грн., який належить потерпілій ОСОБА_2, завдавши їй збитку на загальну суму 1450 грн.
Е п і з о д № 2. В один із днів початку серпня 2009 р., в післяобідній час, він же аналогічним способом, повторно, таємно зі столу в кафе «Сармат», що по вулиці 23 Вересня в м. Полтаві, повз яке він в той час проходив, викрав мобільний телефон «Флай SL-600» вартістю 525 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «life» вартістю 10 грн., який належить потерпілому ОСОБА_3, завдавши йому збитку на загальну суму 535 грн.
Е п і з о д № 3. 29 серпня 2009 р., приблизно о 12 год., він же, перебуваючи в квартирі № 65, що по вулиці Лесі Українки, 4 в м. Полтаві, шляхом обману та зловживання довірою під приводом придбання в послідуючому алкогольних напоїв, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_4 в сумі 100 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, привласнивши вказану суму та розпорядившись нею, як і в двох попередніх випадках на свій розсуд.
Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтвердивши факти їх скоєння за викладених вище обставин.
Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, чиї показання були досліджені в суді відповідно до ст. 306 КПК України (а. с. 49-50, 101-102, 147-148), підтвердили факт заволодіння їх майном підсудним за викладених вище обставин. Вони також підтвердили факт заподіяння їм підсудним матеріальної шкоди на вказані вище суми. Ніхто із них претензій матеріального характеру до підсудного не має і цивільного позову не заявляє.
Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 по епізодах № 1 і 2 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України, а по епізоду № 3 за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він повторно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чужим майном потерпілого, тобто вчинив шахрайство.
Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого майна.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.
Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.
Суд враховує, що вчинені підсудним злочини являються злочинами середньої тяжкості.
Згідно медичного висновку підсудний примусового лікування з приводу залежності від психотропних речовин не потребує.
Суд також враховує особу підсудного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні злочинів і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що пом’якшують і відсутність тих, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе застосувати з звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком відповідно до ч. 1 ст. 75 КК, що буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно ст. 81 КПК України.
Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України і засудити його:
за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд залишити без змін.
Речові докази, які передані на зберігання потерпілим (а. с. 71, 123), а також ті, що зберігаються в камері речових доказів Октябрського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області (а. с. 124, 149), - повернути їм же.
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя А.Г.Савченко