Судове рішення #7294895

Справа № 2-448

2009 року.

  Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 червня 2009 року                                       м. Хмільник

 Хмільницький    міськрайонний    суд     Вінницької   області    в складі:

 головуючого                           Тарнавського М.В.

 при секретарі                           Зоріній О.Г.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду з позовом до ТОВ "Український промисловий банк" про стягнення коштів за договором банківського вкладу посилаючись на те, що 01 вересня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу № 1012/0301891000864001, згідно якого ним було передано банку грошовий вклад в сумі 51945 гривень строком на 183 дні, а відповідач зобов’язався виплачувати йому на суму вкладу  відсотки в розмірі 18,2 відсотка річних. Згідно п. 1.1. Договору, датою повернення вкладу визначено 02 березня 2009 року. Завчасно до цієї дати, 28 січня 2009 року, позивач письмово попередив банк про необхідність повернення йому вкладених грошових коштів у визначену дату повернення вкладу. 02 березня 2009 року, тобто по закінченню терміну дії договору, він звернувся до відповідача з письмово вимогою про видачу вкладених нею коштів, на що відповідач відмовився, посилаючись на введення Національним Банком України до ТОВ "Українського промислового банку" тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Факт невидачі йому коштів відповідачем він вважає неправомірним, так як, згідно Конституції України, Цивільного Кодексу України, умов Договору, відповідач зобов'язаний повернути йому вклад з нарахованими відсотками.

Також, відмова Відповідача від повернення вкладу спричинила йому душевні страждання, переживання щодо долі його багаторічних заощаджень. Він був змушений постійно думати про повернення вкладу, витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Тому моральна шкода, завдана позивачу полягає в моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми і оцінюється в 10000 грн. Неповернення вкладу завдає і прямих збитків, так як повністю зруйнувало ряд планів позивача, не дає можливості реалізувати ряд бізнес-проектів, які мали б уже принести прибуток у 20000 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь 51945 грн. внесених на депозитний рахунок коштів з належними відсотками, інфляційні витрати за весь час прострочення Договору, 3 відсотка річних від простроченої суми, 20000 грн. упущеної вигоди, 10000 грн. моральної шкоди, а також витрати, сплачені ним за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задоволити.

Відповідач – представник ТОВ "Український промисловий банк" позовні вимоги не визнав, пояснивши, що правлінням  Національного банку України було введено тимчасову адміністрацію (Постанова №19/БТ від 20 січня 2009 року) і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21 січня 2009 року по 21 липня 2009 року та призначено тимчасового адміністратора Майданюка О.Г. з 21 січня 2009 року по 21 січня 2010 року. Відповідно до ст. 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня свого призначення тимчасовий адміністратор  має повне та виняткове право управляти банком  та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку. Тимчасовим адміністратором ТОВ "Укрпромбанк" дозволено оприбутковувати вклади, строк дії яких закінчився  після введення Тимчасової адміністрації у встановленому порядку на рахунку 9806, їх виплата буде проводитися у календарній черговості при наявності коштів. Щодо заявлених вимог по виплаті 3 відсотків річних за невиконання грошового зобов’язання та інфляційних виплат, то відповідно до ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції. Відповідно до п. 5.2. Договору сторони звільняються від відповідальності, якщо невиконання, або неналежне виконання умов цього договору, є наслідком обставин надзвичайного характеру, зокрема видання уповноваженими органами нормативних актів, що прямо перешкоджають, або забороняють вчиняти дії, спрямовані на виконання зобов’язань за цим договором. Щодо  відшкодування позивачці моральної шкоди та упущеної вигоди, то ці вимоги є повністю необґрунтованими та безпідставними, враховуючи суть позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

 показами позивача, представника відповідача та матеріалами справи доведено, що 01 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1012/0301891000864001, згідно умов якого позивач вніс вклад в сумі 51945 грн. на 183 дні, тобто повністю виконав взяті на себе зобов'язання, згідно Договору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність», вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно п. 2.1.5. Договору, банк зобов'язаний повернути повністю вкладнику вклад у "Дату повернення". Датою повернення вкладу згідно п.1.1. Договору є 02 березня 2009 року.  

Як слідує з листа відповідача на адресу позивача позивачка звернулася з заявою про видачу вкладу в день закінчення строку дії Договору, що не заперечується і відповідачем.

Окрім того, згідно ст. 59 закону України «Про банки і банківську діяльність», банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань лише в трьох випадках: - у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, - зупинення операцій по рахунках, - арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку,  встановленому законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, таким чином одностороння зміна умов Договору або відмова від виконання умов договору (що має місце в даному випадку) є недопустимою.

Згідно ст. 85 закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Даними нормами права чітко встановлено, що мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів, строк виконання, яких настав після введення мораторію, на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку та тих зобов'язань, що виникли після призначення такої адміністрації. Тимчасову адміністрацію до ТОВ "Український промисловий банк" введено 21 січня 2009 року, а позивач звернувся до банку з вимогою про повернення вкладу 02 березня 2009 року, після чого у банку і виникло відповідне зобов'язання повернення йому суми вкладу. Тобто строк виконання зобов'язання настав після призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію та під час їх дії, а тому дія мораторію на такі зобов'язання не поширюється.

Ст. 625 ЦК України передбачає відповідальність боржника, за порушення грошового зобов'язання. Цією статтею передбачено і право вимоги до боржника, за прострочення грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми. У даній нормі Цивільного кодексу України також йдеться про те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми.

Що стосується відшкодування позивачу моральної шкоди та упущеної вигоди, то суд вважає ці вимоги повністю необґрунтованими та безпідставними, враховуючи суть позову. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 203, 215,526, 629, 1060 ЦК України, ст.ст. 1, 59, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 60, 208, 209, 214-223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні   вимоги   ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 51945 грн. банківського вкладу, 284 грн. 56 коп. у відшкодування трьох відсотків річних від простроченої суми боргу, 1147 грн. 81 коп. втрат у зв'язку з інфляційним процесом, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 53407 грн. 37 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" 519 грн.  45 коп. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: /підпис/

З оригіналом згідно:

   

     Голова

Хмільницького міськрайонного суду                     ОСОБА_2

   Ст. секретар                               Н.А.Фігурська

Довідка:

Рішення набрало чинності 03 серпня 2009 року.

Оригінал рішення знаходиться в архіві Хмільницького міськрайонного суду у справі №2-448 від 04 серпня 2009 року

    Голова

Хмільницького міськрайонного суду                     ОСОБА_2

   Ст. секретар                               Н.А.Фігурська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація