АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-а-24644/11                Головуючий суддя І інстанції Каращук

Провадження № 22-а/2090/16873/11        Суддя доповідач Ларенок В.І.

Категорія:

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого:        судді        Ларенка В.І.

суддів:        Міненкової Н.О., Колтунової А І.

розглянула у письмовому провадженні у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на рішення Лозівського районного суду Харківської області від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В СТАНОВИЛА:

08.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області, в якій просив визнати незаконними дії УПФ в Лозівському районі щодо не нарахування та не виплати пенсії з законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 2005 року.

В обґрунтування вимог зазначав, що він є особою, яка постраждала внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на Чорнобильської АЕС, віднесено до 2 категорії. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач - Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову. При цьому посилався на те, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону № 796 у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач вважає, що порушень при призначенні позивачу пенсії з боку пенсійного фонду немає. Розмір пенсії відповідає чинному законодавству, Пенсія була призначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, виходячи із розміру 19,91 грн.. Виходячи з цього мінімальний розмір додаткової пенсії по 2 категорії становив 19,91 х 30%. Починаючи з 01.01.2008 року виплата позивачу додаткової пенсії здійснювалось з урахуванням змін, внесених до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України» Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до змін, внесених до ч. 1 ст. 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Після прийняття рішення Конституційним судом України щодо неконституційності змін, внесених до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 22.05.2008 року призначення та виплата позивачу пенсії здійснювались згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено, що розмір додаткової пенсії становить 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ці зміни в Законі і були враховані при обчисленні додаткової пенсії позивачу.

Рішенням Лозівського районного суду Харківської області від 26 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області по невиконанню приписів ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвели до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах додаткової пенсії за період з 1 лютого 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 11 серпня 2010 року.

Зобов’язано Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, та провести виплату належних сум відповіднодо закону, з урахуванням виплачених сум., з 1 лютого 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 11 серпня 2010 року.

В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Наведені ті ж доводи, що і в письмових запереченнях на позов. Крім того посилається на те, що суд не прийняв до уваги те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити нарахування та виплату пенсій позивачу виходячи з розмірів, встановлених Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Висновки суду відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Матеріали справи свідчать, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на Чорнобильської АЕС, віднесено до 2 категорії.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність права позивача на призначення та виплату пенсій у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, є визначальним для вирішення даного спору.

Крім того, таке право позивачеві гарантується Конституцією України, статтею 46 якою передбачено право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягають застосуванню положення ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - а не Постанова Кабінету Міністрів №1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено, що розмір додаткової пенсії становить 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Правильним є і висновок суду першої інстанції, що за основу при нарахуванні позивачеві пенсії береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитися з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому правильним є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду не спростовують висновків суду першої інстанції та обставин справи.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 200 КАС України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

При цьому , враховуючи той факт, що з вказаним позовом позивач звернувся у суд 08.07.2010 року, судова колегія застосовує до виниклих між сторонами правовідносин ст. 99,100 КАС України щодо строку звернення позивача до суду з вказаним позовом. У зв’язку з чим його права підлягають захисту в межах річного строку давності тобто з 08.07.2009 року.

За таких обставин колегія суддів, враховуючи положення п. 1 ч.І ст. 201 КАС, змінює рішення суду першої інстанції в частині дати, з якої необхідно зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

ухвалила :

апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області задовольнити частково.

Змінити рішення Лозівського районного суду Харківської області від 26 серпня 2010 року, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступної редакції:

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області провести перерахунок ОСОБА_1 відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, та провести виплату належних сум відповідно до закону, з урахуванням виплачених сум., з 08.07.2009 року по 11.08.2010 року.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: