Справа № 801/8625/2012
РІШЕННЯ
Іменем України
12 лютого 2013 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі: головуючого – судді Парій О.В.
при секретарі – Мирошниченко Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулися до суду з заявою, в якій просять: - визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину квартири за адресою: АДРЕСА_1; - визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину квартири за адресою: АДРЕСА_1. Зазначили, що 17 травня 2004 року між ними, з одного боку, та відповідачами, з другого боку, укладено договір, згідно якого вони домовилися про купівлю трикімнатної квартири за рахунок спільних коштів. Відповідачі зобов’язалися після отримання коштів придбати квартиру шляхом укладення договору купівлі-продажу з третьою особою. На виконання договору 15 червня 2004 року складено розписку про отримання коштів у сумі 32462,50 грн.. Після передачі коштів відповідачі придбали квартиру АДРЕСА_2, про час укладення договору купівлі-продажу їх не повідомили, чим порушили умови договору та позбавили їх можливості оформити право власності на придбану квартиру.
В судовому засіданні представник позивачів за дорученнями ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав. Зазначив, що сторони домовилися про придбання у спільну часткову власність трикімнатної квартири за спільні кошти. Обумовлено суму та розмір внеску кожного, укладено письмовий договір. Складено розписку про отримання грошей. На даний час позивачам стало відомо про те, що квартира придбана, проте їх не повідомили про час укладення угоди. Відповідачі пояснюють причину неповідомлення та не оформлення квартири у спільну власність тим, що ОСОБА_1 в свій час позичив у ОСОБА_4 3800 доларів США та їх не повернув. На даний час знайдено розписку про повернення грошей за договором позики та відповідачі згодні на визнання права власності на половину квартири за позивачами.
Представник відповідачів за дорученням ОСОБА_6 в судовому засіданні 23 жовтня 2012 року позовні вимоги не визнав. Зазначив, що позивачі дійсно передавали кошти на придбання квартири у часткову власність. ОСОБА_4 знайшов квартиру, придбав її та оформив на своє ім’я. Вважає, що ОСОБА_1 йому винен 3800 доларів США, які не повернув, та кошти, що внесені позивачами для придбання квартири, зарахував в рахунок повернення боргу. В судовому засіданні 12 лютого 2013 року представник відповідачів позовні вимоги визнав. Зазначив, що кошти в сумі 3800 доларів США повернуто, існує відповідна розписка.
Аналізуючи надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною четвертою статті 334 ЦК України (в редакції станом на 17.05.04 року та станом на 16.06.04 року) визначалося, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Частиною четвертою статті 334 ЦК України ( в редакції, чинній з 01.01.13 року) визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно ст.ст. 355 - 357, 655, 1130 - 1133 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1, ОСОБА_2, з одної сторони, та ОСОБА_4, ОСОБА_3, з другої сторони, 17 травня 2004 року укладено у письмовій формі договір, за яким сторони домовилися про організацію спільної діяльності з метою купівлі трикімнатної квартири. Сторони зобов’язалися діяти спільно шляхом об’єднання грошових коштів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов’язалися передати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошовий внесок в розмірі 32462,50 грн., що підтвердити розпискою. Після передачі коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зобов’язалися разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбати трикімнатну квартиру шляхом укладання договору купівлі-продажу з третьою особою. Договором визначено внески учасників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – 32462,50 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_3 – 32462,50 грн..
Розпискою від 15 червня 2004 року підтверджено передачу грошового внеску в розмірі 32462,50 грн. для придбання трикімнатної квартири.
Судом також встановлено, що 16 червня 2004 року ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_2. Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним 16.06.04 року та посвідченим приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстр. № 1318). Право власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно зареєстроване Бердянським КПТІ, що підтверджується витягом № 3891318 від 17.07.04 року, а також довідкою Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради від 13.11.12 року № 1541.
Суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно укладено договір про спільну діяльність шляхом об’єднання грошових внесків для придбання трикімнатної квартири у спільну власність. Проте, в договорі не зазначено про те, що саме для придбання квартири АДРЕСА_2 об’єднуються внески учасників.
Позивачами заявлено вимоги про визнання за ними права власності (по ј частці за кожним) на квартиру, власником якої за договором купівлі-продажу є відповідач ОСОБА_4.
Вимоги про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири не заявлено. Інші підстави припинення права власності, передбачені статтею 346 ЦК України, відсутні.
Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 3-6, 11, 57 - 62, 64, 174, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 328, 334, 346, 355 - 357, 655, 1130 - 1133 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.В.Парій