Справа №2-а-475/09

                                               П О С Т А Н О В А

                                             ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20  листопада 2009 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., при секретарі Русецькій Г.О., за участю позивача ОСОБА_1 ,    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Авдіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України у місті Авдіївка про визнання бездіяльності   неправомірною, зобовязання вчинити певні дії, суд,-

                                                          В С Т А Н О В И В:

     У вересні 2009 року позивач  звернулась   до  суду з позовом  до відповідача у якому просила визнати неправомірною бездіяльність   Управління пенсійного фонду України у місті Авдіївка щодо ненарахування та  виплати підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008  року та зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за спірний період.  

    Посилалась  на те, що  має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону Про соціальний захист дітей війни має  право на щомісячну державну допомогу у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідачем неправомірно  не нараховувалась та не сплачувалась. Зазначила, що Законами України Про Державний бюджет України на 2006 -2008 роки дія ст.6 Закону в частині виплати 30% допомоги була зупинена. Не зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та від 22.05.2008 року якими визнано неконституційними обмеження соціальних гарантій держави дітям війни, відповідач не здійснював  виплати у відповідності з  вимогами закону.      

      У судовому засіданні позивач вимоги та доводи позовної заяви  підтримала. Пояснила, що про порушення прав їй стало відомо з публікації у пресіу квітні 2009 року.

         Представник відповідача до суду не зявився. Надав заперечення у яких позов не визнав.  Зазначив, що позивач  отримував щомісячну державну допомогу  як дитина війни відповідно до п.12 ст.71, ст.111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік у розмірі 19 грн.   Після визнання п.12 ст.71  Закону України Про  Державний бюджет України на 2007 рік  неконституційною, ПФУ в м.Авдіївка не були надані додаткові кошти для нарахування та виплати дітям війни 30% підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни. Відповідач не може витрачати державні кошти на цілі, не передбачені ст.75 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки  відсутні законні підстави для проведення нарахування та виплати  щомісячної державної допомоги позивачу як дитині війни, просили застосувати ст.100 КАС України та відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач пропустив річний строк для звернення до суду з позовом відповідно до ст.99 КАС України.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.  

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст.1 Закону України Про соціальний захист дітей війни має статус дитини війни, що підтверджується копією паспорта громадянина України  та відміткою у пенсійному посвідченні.

    Згідно ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, в редакції яка діяла до 01.01.2007 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

  Відповідно до частини першої статті 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

 Законом України Про Державний бюджет України  на 2007 рік від 19.12.2006 року який набрав чинності з 01.01.2007 року ст.111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для участників війни.

Пунктом 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України  на 2007 рік дія статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни була зупинена.

Рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункт 12 ст.71, та стаття 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19 грудня 2006 року, якими була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни.

Відповідно до п.5 Рішення визначено про те, що Рішення Конституційцного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

 Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про соціальний захист дітей війни передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.

   Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

     За приписами абзаці 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік № 489-У від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року № 749-У , який  набрав чинності 28 березня 2007 року)для визначення мінімального розміру пенсії за віком   відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року- 380 грн., з 1 квітня 2007 року – 410 грн., з 1 жовтня 2007 року- 415,11 гривень.

     Виходячи з наведеного, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни складає з 9 липня 2007 року- 123,02 грн., з 1 жовтня 2007 року – 124,53 коп.

  Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року № 107-У1, що набрав чинності з 1 січня 2008 року стаття 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. У зазначеному рішенні було визначено, що положення Закону України  Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.    

           Статею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

             Відповідно до статті 58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Українидля визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.

        Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8,9 КАС України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст.6 Закону України  Про соціальний захист дітей війни в редакції, що діяла у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року та 22.05.2008р.

В наслідок наведеного,  суд приходить до висновку , що є неправомірною бездіяльність    відповідача щодо ненарахування та виплати  підвищення до пенсії  за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року   у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком,  а відповідача слід зобов'язати  здійснити нарахування та виплату  підвищення до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком,  як дитині війни за період з 09.07.2007 року  по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично отриманих сум.

   Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є  законними та обгрунтованими і  підлягають  задоволенню.

          Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо не визнання позову, оскільки вони не впливають на висновки суду, а відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відмови у нарахуванні та виплаті допомоги , передбаченої законом.

     Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущення позивачем строків звернення до суду  для захисту порушеного права з наступних підстав.

  Стаття 99 КАС України передбачає річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється  з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивач дізнався  про право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з публікації в газеті Голос України за 11 квітня 2009 року,  що належним чином підтверджено зазначеною статею. Після чого, у межах річного терміну у вересні  2009 року позивач звернувся з чинним позовом до відповідача.    

Тому суд вважає, що строк звернення до суду з позовом повинен обчислюватися з момента, коли позивач дізнався  про своє право, тобто з квітня  2009 року,  а не з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України в 2007 році, як це зазначив відповідач.

 На підставі ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни,  Рішення  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян),  Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп, ст.8 Конституції України,   28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ст.ст.8, 9, 11, 69-71, 79, 94, 99, 100, 159-163, 167 Кодекса адміністративного судочинства України, суд,-

                                                              ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Авдіївка про визнання бездіяльності  неправомірною  та зобов"язання вчинити певні дії- задовольнити.

     Визнати неправомірною бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України у м.Авдіївка  щодо ненарахування та виплати на користь  ОСОБА_1      підвищення до пенсії , як дитині війни,  в розмірі відповідному 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року  згідно до вимог ст.6 Закону України "Про  соціальний захист дітей війни.  

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м.Авдіївка здійснити нарахування та виплату  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  як дитині війни за період з  09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум на користь   ОСОБА_1.

 Судові витрати у розмірі 3,40 грн. стягнути з  Державного Бюджету України на користь   ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Авдіївський міський суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: