Справа № 2-1084/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"01" лютого 2011 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого –судді Ревуцького С.І.

при секретарі –Коваленко Т.В.

з участю -           позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому зазначає, що проживала з відповідачем в цивільному шлюбі з 06.05.2006р., від якого вони мають доньку –ОСОБА_3, 11.08.2006р.народження, у свідоцтві про народження якої відповідач вказаний як батько дитини. З 15.04.2010р. з відповідачем разом не проживають, подружні стосунки припинені, відповідач не приймає участь в матеріальному забезпеченні дитини, тому позивач і звернулась до суду, просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі половини прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила, просила стягнути аліменти в розмірі 50 відсотків доходу відповідача. Мотивуючи це тим, що вона вимушена знімати квартиру, має дохід лише у вигляді стипендії в розмірі 200 грн., вважає, що зазначені аліменти відповідач може сплачувати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що добровільно сплачує аліменти на утримання своєї доньки в розмірі 25 відсотків від заробітної плати, згоден платити 30 відсотків, але у зв’язку з невеликою заробітною платою більше платити не в змозі, за можливістю буде допомагати дитині додатково.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково на підставі наступного.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тому вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримування неповнолітньої дитини –доньки ОСОБА_3, 11.08.2006р.народження є законними, вони в цій частині не заперечуються і відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно довідки ТОВ «Південний механоливарний завод», ОСОБА_2 працює там актоклавником та отримує заробітну плату в розмірі 851,80 грн. Тобто відповідач має постійний дохід, тому визначення розміру аліментів повинно бути у частці від його доходу, проти цього сторони також не заперечували.

Відповідно до ст.182 СК України суд врахував матеріальне становище платника аліментів, а саме його невисокий дохід та відсутність інших джерел прибутку, відсутність у нього непрацездатних батьків та інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення і дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог. При таких обставинах суд вважає законним та справедливим призначити відповідачу сплачувати аліменти в розмірі 30 відсотків його доходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184, 191 СК України, ст.ст.10, 15, 60, 208, 212-218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 відсотків заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,  до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 16.11.2010р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_4