Справа № 2-123/11

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2013 року                                                                                           м.Бердянськ

                                                                                                 Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого – судді  Парій О.В.

              при секретарі –            Мирошниченко Н.Л.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Бердянського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

                 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який неодноразово уточнювала та доповнювала. Ухвалами суду частина позовних вимог за заявою позивача залишена без розгляду. Просить стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 8410 грн. та моральну шкоду в розмірі 1650 грн.. Зазначила, що є власником 2/5 частин домоволодіння № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ, власником інших 3/5 часток є ОСОБА_2. В рахунок належних 2/5 часток за договором купівлі-продажу від 11.07.01 року в її користування перейшли: кімната № 1 площею 7,3 м2, кімната № 2 площею 12,7 м2, коридор № 7 площею 3,0 м2, кухня № 8 площею 3,4 м2, в житловому будинку «А», а також тамбур «а1» з ганком та козирком, літня кухня «Б», вбиральня «В», водопровід «Д», паркан № 1, замощення І. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2009 року визначено порядок користування земельною ділянкою за другим варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 08.09.08 року відповідно до ідеальних часток. Вказує, що внаслідок цього рішення її та сім’ю позбавили можливості вільного проходу для обслуговування водопроводу, каналізації, виноградної арки з виноградом, деревами та частини домоволодіння, що примикає до земельної ділянки, яку надано в користування ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_2 не виконала ухвалу суду від 09.06.09 року, якою заборонено проведення будівельних робіт, а також знесення каналізаційних та водопровідних труб, виноградних арок та дерев, які розташовані на вказаній земельній ділянці, та 13 червня 2009 року вирубала 10 кущів винограду та 14 червня 2009 року порізала водопровідні та каналізаційні труби та забила їх піском. Зазначила, що з цього приводу 14.06.09 року двічі зверталася з заявою до міліції. Вказує, що в зв’язку з вищезазначеними діями відповідачів відповідно до ст.ст. 321, 386 ЦК України вони зобов’язані відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, спричинену знищенням її майна. Розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок вирубки винограду, порізки водопровідних та каналізаційних труб, згідно звіту Бердянського філіалу Запорізької торгово-промислової палати від 21.07.09 року становить 7690 грн.. Витрати, пов’язані з оплатою проведення оцінки, становлять 720 грн.. Зазначає, що діями відповідачів зі знищення майна їй спричинено моральну шкоду, яка виражена в душевних стражданнях, жаху, перенесеного внаслідок спілкування з представниками міліції, які виправдовують дії ОСОБА_2. Також на неї вплинуло відношення державної виконавчої служби, яка принизила честь та гідність не тільки її, а й Бердянського міськрайонного суду, не прийнявши ухвалу суду від 09.06.09 року для виконання. Моральну шкоду з урахуванням грубого характеру правопорушення та глибини душевних страждань та їх тривалості оцінює в розмірі 1650 грн..

                 В судовому засіданні позивач та її представник адвокат ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримали. Зазначили, що підчас придбання 2/5 часток домоволодіння № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ крім частини житлового будинку та надвірних будівель та споруд за домовленістю з продавцем до ОСОБА_1 відійшли також виноград з аркою, водопровід та каналізація. В підтвердження цього складена розписка, яку позивач знайшла тільки в 2013 році. Водопровід та каналізація на час придбання були у справному стані, кількість винограду становила 10 кущів. Після визначення порядку користування земельною ділянкою виноград, арка, водопровід та каналізація виявилися на частині земельної ділянки, виділеній в користування ОСОБА_2. Позивач вказує, що виноград є її особистою власністю, а водопровід та каналізація є спільною власністю співвласників домоволодіння. Для вирішення питання щодо можливості користування цим майном вона звернулася до суду з вимогами про встановлення земельного сервітуту. Ухвалою суду від 09.06.09 року ОСОБА_2 заборонено, зокрема, знесення каналізаційних та водопровідних труб, виноградних арок та дерев. Знаючи про вказану ухвалу ОСОБА_2 з доньками найняли чоловіка, який зрізав виноград та арку, а також ОСОБА_2 особисто вирізала водопровідні та каналізаційні труби. В зв’язку з цим ОСОБА_1 вимушена провести новий водопровід та каналізацію. ОСОБА_2 провела до своєї частини окремий водопровід. Розмір матеріальної шкоди підтверджено звітом.

                 В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали. Зазначили, що ОСОБА_2 придбала 3/5 часток даного домоволодіння в 1979 році, ОСОБА_1 придбала 2/5 часток в 2001 році. Між сторонами не склався порядок користування земельною ділянкою та рішенням апеляційного суду визначено порядок користування відповідно до належних співвласникам часток. Відповідно до цього рішення позивачем в травні 2009 року встановлено паркан. ОСОБА_2 в 1988 році висадила три кущі винограду, якими користувалася та які й вирубала. При зверненні раніше з позовними заявами до суду, ОСОБА_1 не вказувала про наявність водопроводу та каналізації. Звіт про оцінку матеріальної шкоди не є вірним, оцінювач не бачив виноград на момент дослідження, оскільки винограду на той час вже не було. Вартість майна оцінювач визначав в рублях та переводив у гривні. Станом на 2001 рік вода у водопроводі надходила дуже повільно, в зв’язку з чим ОСОБА_1 провела собі новий з боку домоволодіння № 300. Дані про наявність каналізації відсутні, для облаштування каналізації у приватному секторі необхідні відповідні дозволи, про наявність яких позивачем не зазначено. Свідки не пояснили, який був виноград та чи здійснювала ОСОБА_1 за ним догляд. Під час розгляду як цієї так і інших справ за позовами ОСОБА_1, вона жодного разу не вказувала про наявність розписки, складеної підчас придбання частини будинку. Позивач зазначала, що моральна шкода спричинена діями міліції та виконавчої служби. Доказів в підтвердження моральних страждань не надано.

                 Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Зазначила, що виноград та арку не зрізала. Земельна ділянка, на якій знаходився виноград та арка, виділені в користування матері. За час з 20 січня 2009 року ОСОБА_1 мала можливість пересадити кущі винограду, якщо вважала їх своїми.

                 Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Пояснила, що шкоди позивачу не спричиняла. При написанні заяв до міліції ОСОБА_1 зазначала, що вказане майно знищила тільки ОСОБА_2. Вимоги до неї та ОСОБА_3 заявлено вже після отримання звіту про оцінку. Підчас розгляду адміністративної справи адмінкомісія виконкому не встановила вини ОСОБА_2  Водопровід ОСОБА_1 відрізала в 2001 році та провела новий. Каналізація була в поганому стані та колишній власник 2/5 частин ванну прибрав та зробив кухню, вбиральні в цій частині будинку не було. На виділеній матері в користування земельній ділянці, яка має ширину 1,5 метри посередині росли три кущі винограду, висаджені ОСОБА_2, які були зрублені 05 червня 2009 року.

                 Аналізуючи докази, суд приходить до наступного.

                 Відповідно до ст.ст. 321, 355, 356, 358, 386 ЦК України (2003 рік, діючого на час розгляду справи) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Майно може належати особам на праві спільної часткової власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.

                 Згідно ст.ст. 112, 113 ЦК УРСР (1963рік, діючого на час придбання співвласниками відповідних часток домоволодіння) майно може належати на праві спільної власності двом або декільком особам. Володіння, користування та розпорядження майном при спільній частковій власності проводиться за згодою всіх учасників, а в разі незгоди – спір вирішується судом.

                 Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України (в редакції 2001р.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

                 Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України (станом на дату виникнення спору) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

                 Відповідно до ст.ст. 1166, 1192 ЦК України (2003 рік) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

                 Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

                 Судом встановлено, що житловий будинок № 302 (раніше № 282а) по вул. Підгірна в м.Бердянськ був зареєстрований 06 липня 1973 року за ОСОБА_7 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 17.05.71 року, посвідченого Бердянською держнотконторою 19.05.71 року (реєстр. № 2651) та на підставі акту про закінчення будівництва та введення до експлуатації індивідуального домоволодіння, затвердженим рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 18 липня 1973 року № 243.

          Згідно договору купівлі-продажу, укладеного 10 липня 1979 року та посвідченого державним нотаріусом Бердянської держнотконтори (реєстр. № 3768), ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_2 купила 3/5 частин житлового будинку № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ. В договорі зазначено, що в користування покупця переходять: кімната № 3 площею 9,3 м2, кімната № 4 площею 18,9 м2, коридор № 5 площею 6,0 м2, кухня № 6 площею 5,1 м2, житлового будинку «А», тамбур «а», підвал, басейн, ганок, частка відмостки, паркану, замощення.

                 Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 11 липня 2001 року та посвідченого державним нотаріусом Бердянської держнотконтори ОСОБА_9 (реєстр. № 3-1670), ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_1 купила 2/5 частин житлового будинку, що знаходиться в м.Бердянську по вул.Підгірна, 302, розташованого на земельній ділянці площею 300м2.. В договорі зазначено, що на земельній ділянці знаходяться: один одноповерховий житловий будинок, зазначений на плані літерою «А», з наступними побутовими та господарськими будівлями та спорудами, зазначеними в плані: тамбур «а1», сіни «а2», ганок до «а2», ганок до «а1», козирок до «а1», літня кухня «Б», альтанка «З», вбиральня «В», підвал під «А», сарай «И», басейн «Г», водопровід «Д», відмостка І, відмостка ІІ, паркан №1, хвіртка №2, паркан №3.

                 Згідно технічних паспортів, наданих сторонами та виготовлених станом на 21.06.01 року, на плані земельної ділянки зазначений водопровід «Д», дані про наявність каналізації відсутні.

                 Відповідно до схеми підключення до міської водопровідної мережі садиби № 282-а (на даний час № 302) по вул.Підгірна в м.Бердянськ, належної ОСОБА_7, станом на 10.08.72 року узгоджено проект проведення водопроводу у двір домоволодіння.

                 Згідно схеми підключення до сітей водопроводу домоволодіння № 300 по вул.Підгірна в м.Бердянськ Бердянським міськводоканалом 28 грудня 2001 року ОСОБА_1 узгоджено проект проведення водопроводу.

                 Відповідно до схеми підключення до сітей водопроводу домоволодіння № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ Бердянським міськводоканалом 04.06.07 року ОСОБА_2 узгоджено проект проведення водопроводу.

                 Підчас дослідження матеріалів справи № 2-344/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, встановлено, що позивач не зазначала про існування домовленості між нею та продавцем ОСОБА_10 підчас купівлі-продажу 2/5 частин домоволодіння № 302 по вул.Підгірна, про передачу в рахунок придбаної частини, зокрема кущів винограду. Про існування розписки не зазначала, про що не зазначено в рішенні Бердянського міськрайонного суду від 24 жовтня 2008 року та в рішенні апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2009 року.

                 Згідно рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2009 року визначено порядок користування загальною земельною ділянкою площею 300м2, яка розташована за адресою: м.Бердянськ, вул.Підгірна, 302 між співвласниками домоволодіння по другому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06 вересня 2008 року в частках відповідно до ідеальних. Виділено у користування співвласника 2/5 часток домоволодіння, ОСОБА_1, земельну ділянку загальною площею 120 м2, у тому числі 120 м2 під будівлями, спорудами та двором окремого користування (на схемі позначено синім кольором), з урахуванням окремого виходу через подвір’я будинку № 300 по вул.Підгірна, що відповідає частці у праві власності на домоволодіння № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ. Виділено у користування співвласника 3/5 часток домоволодіння, ОСОБА_2, земельну ділянку загальною площею 180 м2, у тому числі 180 м2 під будівлями, спорудами та двором окремого користування (на схемі позначено зеленим кольором), що відповідає частці у праві власності на домоволодіння № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ.

                 Відповідно до ухвали Бердянського міськрайонного суду від 09 червня 2009 року накладено заборону на проведення з боку ОСОБА_2 будівельних робіт, спрямованих на будівництво споруд та будівель, а також заборонено знесення каналізаційних та водопровідних труб, виноградних арок та дерев до вирішення питання про встановлення сервітуту, на земельній ділянці № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ.

                 Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеному 22 липня 2009 року, встановлено, що 13 червня 2009 року біля 19-00 ОСОБА_2 на спірній території за адресою: м.Бердянськ, вул..Підгірна, 302, самовільно вирубала виноград у кількості 3 кущів. Протокол містить пояснення ОСОБА_2, згідно яких вона зазначає, що на земельній ділянці шириною 1,5 м да довжиною 20 м. серед проходу розташована арка та три кущі винограду, які заважають проходу на ділянку.

                 Відповідно до постанови № 305 від 12 серпня 2009 року, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради встановлено, що 13.06.09 року близько 19-00 на спірній території по вул..Підгірна, 302 у м.Бердянськ ОСОБА_2 самовільно вирубала виноград у кількості 3 кущів. Беручі до уваги обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП, у відношенні ОСОБА_2 закрито.

                 Згідно акту, складеному 13 червня 2009 року та підписаного мешканцями вул..Підгірна в м.Бердянськ ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, зазначено, що вони запрошені ОСОБА_1 для фіксування дій сусідки ОСОБА_2. Побачили , що 10 виноградних стовбців відрізані від землі на висоту 2 метрів. Зрізаний виноград нависає на двох арках та листя зав’ялі. Зазначено, що ввечері того ж дня ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_4 відрізали каналізаційні та водопровідні труби.

                 Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої нерухомому майну внаслідок зносу, пошкодження на спірній території домоволодіння №302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ, виконаного Бердянським філіалом Запорізької торгово-промислової палати  21.07.09 року № 0-118, ринкова вартість матеріальної шкоди – вартісного значення реальних витрат, які понесе володілець при відновленні об’єкту, з урахуванням фізичного зносу станом на дату оцінки, без врахування ПДВ, складає 7690 гривень 00 копійок.

             Допитана в якості свідка ОСОБА_14 показала, що виноград ріс вздовж паркану між домоволодіннями № 302 та № 304, арка була металева. Акт складався ОСОБА_1 13.06.09 року після обіду о 13-00. Виноград зрізав чоловік за допомогою «болгарки» на рівні зросту, через деякий час виноград підсох та його прибрали. ОСОБА_1 провела окремий водопровід через двір домоволодіння № 300.

                 Згідно показів ОСОБА_13, допитаної в якості свідка, вона була запрошена ОСОБА_1. Акт вона підписувала 13.06.09 року. Виноград, розташований вздовж паркану на межі з домоволодінням № 304 зрізав чоловік. На наступний день виноград зрізали під корінь та перекинули з металевою аркою через паркан на територію ОСОБА_1.

                 Відповідно до показів свідка ОСОБА_15 їй відомо, що влітку викликалася міліція та складався протокол. Приходила до двору № 300 по вул..Підгірна після обіду з 15-00 до 17-00 на прохання ОСОБА_1. Бачила зрізану трубу, яка йшла до будівель вкінці двору. Виноград зрізав чоловік за допомогою «болгарки». ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виноград не зрізали.   

                 Згідно показів свідка ОСОБА_10 3/5 частин будинку його мати продала ОСОБА_2 в 1979 році. 2/5 частин було продано ОСОБА_1 в 2001 році. При продажу він показав їй де що знаходиться та підписав розписку, складену ОСОБА_1, не читаючи. У двір був проведений водопровід та встановлений кран. Водопровід також був заведений в дім. У дворі був виноград, кількість кущів від 2-х до 10-ти.

                 Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                 Позивачем не надано доказів в підтвердження обставини заподіяння відповідачами матеріальної шкоди.

                 Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що при купівлі 2/5 частин домоволодіння № 302 по вул.Підігрна вона набула право власності на 10 кущів винограду. Надана розписка, яка датована 11.07.01 р., хоча і містить підпис ОСОБА_10 як продавця, проте спростовується його показами, а також обставинами встановленими рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 20.01.09 року, зокрема, щодо відсутністю фактичного порядку користування спірною земельною ділянкою між співвласниками.

          Покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 є суперечливими, на підставі повідомлених обставин не можливо встановити наявність обставин знищення та пошкодження відповідачами спірного майна.

                 Суд також не приймає до уваги звіт про незалежну оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої нерухомому майну внаслідок зносу, пошкодження на спірній території домоволодіння № 302 по вул..Підгірна в м.Бердянськ, виконаний Бердянським філіалом Запорізької торгово-промислової палати  № 0-118 від 21.07.09. року. Так, відповідно до звіту дата огляду об’єкту зазначена – 21 липня 2009 року, проте, відповідно до матеріалів справи зрізання кущів винограду та металевих труб арки здійснено в період з 13 по 14 червня 2009 року. Крім цього, оцінювачем зазначено, що підчас підготовки даного звіту він виходив із достовірності наданої усної та письмової інформації Замовника (ОСОБА_1В.) на оцінюваний об’єкт та не може прийняти на себе відповідальність за точність цих даних (п. 1 розділу 1.2 Звіту). Для проведення ідентифікації об’єкту оцінки, а також викладення його планувальної та технічної характеристики оцінювач використав дані, надані Замовником у вигляді усного та письмового опису об’єкту (заява від 21.07.09 року). Надані документи: рішення Бердянського міськрайонного суду від 09 червня 2009 року, Технічний паспорт БТІ від 21.06.01 року на домоволодіння № 302 по вул.Підгірна в м.Бердянськ. Оцінювач особисто провів огляд та фотозйомку частини земельної ділянки домоволодіння (розділ 2 Звіту). В звіті відсутні дані про проведення оцінювачем особистого огляду та замірів пошкодженого майна. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що кущі винограду, металеві труби та дерев’яні бруси виноградної арки, водопровід та каналізація ним не оглядалися. Отже, реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи не визначена. Про можливість відновлення пошкодженого майна не зазначено.

                 Позивачем також не надано доказів в підтвердження обставини заподіяння їй відповідачами моральної шкоди. Зазначаючи її розмір, а також обставину, що вона спричинена не тільки діями відповідачів, а діями працівників міліції та державної виконавчої служби, позивач не розмежував, в якій частині підлягає відшкодуванню моральна шкода саме з відповідачів. Вимоги до працівників міліції та державної виконавчої служби про відшкодування моральної шкоди не заявлено.

                 На підставі викладеного, розглянувши справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

               Керуючись ст.ст. 3-6, 11, 57-62, 64, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст 112, 113 ЦК УРСР (1963рік), ст.ст 355, 356, 358, 1166, 1167, 1192 ЦК України (2003 рік), ст.125 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

             В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

                 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                   О.В.Парій