Справа № 2-320/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"21" вересня 2011 р.     Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

                                              у складі: головуючого –судді Ліхтанської Н.П.

                                                              при секретарі  Олійник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну спра-ву за  об"єднаними позовами ОСОБА_1 до ПАТ КБ«Приват-банк», 3-ї особи  ОСОБА_2 про захист прав споживачів, про усу-нення  перешкод в розрахунках,  про   визнання  договору частково недійсним,

                                                          В С Т А Н О В И В :

         Як видно з   позовних заяв, 21.02.2008р. між позивачем ОСОБА_1 та відпові-дачем ЗАТ  КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», був укладений кредитний договір № ZPBGG40000003478 та   іпотечний договір  № ZPBGG 40000003478, згідно умов яких  Банк  надав  позивачу кредит  на придбання у власність  окремого житлового будинку  та земельної ділянки в cумі 151500,0грн зі сплатою 15% річних з кінцевим  терміном повернення 21.02.2028р. Невдовзі, а саме 31.07.2008 року  позивачу було направлено лист № 20.1.3.2/6-11793, у якому їй повідомили, що Приват-банку відмовила у фінансуванні Державна іпотечна установа України і тому вони одно-особово встановили відсоткову ставку у розмірі 2,09 % щомісяця, що складає 25,92 % річ-них або підвищили ставку майже у два рази, тому що Приватбанк дуже сподівався на ре-фінансування державною іпотечною установою, а самостійно він не має можливості нада-вати іпотечний кредит за такими відсотками. В даному випадку мало місце зловживання своїми правами і порушення прав позивача як  споживача, оскільки позивач не давала пись-мової згоди на підвищення плати за кредит і не підписувала жодного доповнення до дого-ворів, а договір про іпотечний кредит № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008 року не має жодного посилання на рівень відсоткової ставки в залежності від наявності або відсутності рефінансування Державної іпотечної установи (Д1У). Курс гривні до долара США при цьому також майже не змінювався. Тому позивач вважає, що  немає підстав для збільшен-ня  розміру відсотків. На початку січня 2009 року, позивач отримала листа № 20.1.3.2/6-39827 від 25.12.2008 року, в якому їй сповістили, що вона повинна вже сплачувати 30 від-сотків річних у зв'язку зі зміною курсу долара, з чим позивач також не згодна, оскільки во-на  укладала договір у гривні. Таким чином ЗАО КБ «ПриватБанк»трактує і  законодавство і договір, як йому забажається, незважаючи на пріоритет захисту прав споживачів, а також прав неповнолітніх - двох  дітей позивача, яких вона утримує і забезпечує. В усіх листах відповідач посилається на пункт 8.9. кредитного Договору, при цьому ігнорує інші поло-ження цього ж кредитного Договору, а також законодавство України. Разом з тим відпові-дач повністю ігнорує той факт, що положення розділу 10 договору про іпотечний кредит № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008 року стверджують, що договір може бути змінений та доповнений лише за взаємною згодою сторін, ці зміни повинні бути у письмовій формі підписані уповноваженими представниками сторін та є його невід'ємною частиною. А у випадках, не передбачених законодавством,  діє чинне законодавство України. Також Пос-танова Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року передбачає надання детальної інформації про умови кредитування та можливість зміни кредитної ставки (тобто вартості послуги) та обов'язкове отримання від споживача банком письмо-вого підтвердження споживача про ознайомлення з цією інформацією. Таким чином бан-ком не виконані вимоги НБУ, а умови договору, суперечливі, не конкретні, не відповіда-ють вимогам діючого в Україні законодавства. Разом з тим наявні обставини примушення виконати зобов'язання, які суперечать законодавству України і не співпадають з волею позивача.

Крім того, Закон України «Про захист прав позивачів»передбачає недійсність «встановлення дискримінаційних стосовно споживача правил зміни відсоткової ставки», а також «нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача».

У договорі встановлена тверда ставка плати за кредит (15,0 %  річних), пункт 10.2. Договору передбачає, що: «Цей договір може бути змінений або доповнений лише за взаємною згодою сторін», пункт 10.3. передбачає: «Всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками Сторін».

Пунктом 8.9.кредитного договору передбачається умова зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитом. Але це положення (відсоткова ставка за кредитом) є основною умовою договору про іпотечний кредит № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008 р., а тому суперечить п. 10.2, 103. даного Договору і крім того обмежує права споживача.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів»№ 3161-IV від 1 грудня 2005 року: «Нечітки або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача».

В пункті 6.2. Договору про  іпотечний кредит зазначається, що відсоткова ставка нараховується в подвійному розмірі у випадку порушення п. 1.1. і 2.4. вищезазначеного договору. Це положення також збільшує плату за користування кредитом, оскільки штрафні санкції, які  вказані у п.6.3 цього Договору, цілком достатні для відшкодування втрат відповідача та стимулювання позивача, як позичальника до своєчасних розрахунків. Позивач вважає, що положення пунктів 6.2. і 8.9. Договору про іпотечний кредит № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008 року незаконні, відповідно до положень частини 3 статті 1056-1 ЦК України є нікчемні, не відповідають вимогам частини 4 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а тому позивач  просить скасувати пункти 6.2 і 8.9 Договору про іпотечний кредит № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1, як такий, що не відповідає вимогам Законів України «Про захист прав споживачів»та заборонити відповідачу: ЗАТ КБ «ПриватБанк»з односторонньому порядку змінювати умови Договору про іпотечний кредит № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008 року, особливо ті, що стосуються розміру оплати за кредит.

          В другій позовній заяві позивач зазначила, що після відкриття провадження по справі  за позовом  позивача про захист прав споживачів, про визнання договору частково дійсним, відповідач чинить тиск відносно можливості виплати позивачем зобов'язань по договору про іпотечний кредит № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008 року. Це виражається у тому, що їй створені умови, коли вона не може жодним чином оплатити щомісячні платежі у сумі, передбаченій в підписаному двома сторонами договорі, а саме 2018,30 грн. Банк вимагає спочатку виплатити суму існуючої заборгованості, суму якої ще не встановлено рішенням жодного суду і на яку  позивач  не погоджується. Ці дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»порушують права   позивача як споживача, крім того створюють умови, коли відповідач зможе стверджувати, що вона не виконує умови кредитного Договору. Крім  того,  працівники  відповідача постійно  намагаються  змусити  позивача  підписати  якісь документи,  які  не  відповідають  ні  її  інтересам,   ні її  позиції  відносно  даного  кредиту: наприклад заднім числом розписку про те, що вона ознайомлена з Правилами надання банківських послуг або додаткову угоду про те, що вони мають право вилучити її нерухоме майно на свій розсуд. Відповідач постійно надсилає позивачу листи, в яких сума, ніби то, її заборгованості за кредитом вже в кілька разів перевищила суми тих коштів, які позивач взагалі брала. У зв»язку з цим позивач також просить заборонити порушення прав споживача ОСОБА_1, що виражається у встановленні дискримінаційних умов користування кредитом, створенні перешкод у виплаті кредиту шляхом встановлення  сум штрафних санкцій, правомірність нарахування яких не встановлена рішенням суду.

        У судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 підтримала  позовні  вимоги  в повно-му обсязі і пояснила, що   вона взяла кредит на купівлю  будинку і земельної ділянки, які   вона придбала для своєї сім»ї,  кредит був виданий під 15% річних, але банк протягом 2008року  двічі без її згоди та укладення  додаткової угоди збільшив відсотки за кредитом до 30% , з чим позивач не згодна і вважає, що  умови договору мають протиріччя, оскіль-ки  в п. 8.9 договору зазначено, що банк може на свій розсуд змінювати облікову ставку, а в п.10.2,10.3 договору зазначено  що зміни умов  договору   можуть відбуватися тільки  за  згодою сторін. Також позивач  вважає незаконною вимогу  п. 6.2 договору, де зазначено, що відсоткова ставка може бути збільшена удвічі у випадку порушення умов договору. При підписанні договору вона через юридичну необізнаність не змогла  добре з ним ро-зібратися, тому і підписала такий договір. Банк  постійно  перешкоджає їй у виплаті  що-місячних платежів за кредитом, оскільки  ці кошти не приймаються в касах банку і тому вона перераховує ці кошти через  кредитку картку свого батька.

          Представник відповідача - ПАТ  КБ «Приватбанк» у судове засідання  не з"явив-ся,  в своїй заяві  позов не визнав і просить справу  розглянути без нього на підставі  рані-ше  наданих заперечень.

3-я особа   ОСОБА_2 у судове засідання  не з"явився,  в  попередньому судо-вому засіданні  проти   позову не заперечував.

Свідок ОСОБА_3  пояснила, що вона  двічі у на початку 2011року  була свідком, коли позивач платила свій кредит, а  у нею ці кошти в касі банку не брали і касир зазна-чила, що данні про неї відсутні у системі банку, позивачу також пропонували спочатку заплатити штраф, а потім погоджувалися  приймати внески за кредит.

Свідок ОСОБА_4 також підтвердила, що з слів позивача знає, про те, що банк перешкоджає їй сплачувати  внески за кредит.

        Розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення учасника процесу, суд вва-жає позов не обгрунтованим і не  підлягаючим задоволенню з наступних підстав:

21.02.2008р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ЗАТ  КБ «Приват-банк», правонаступником якого є ПАТ  КБ «Приватбанк», був укладений договір про іпо-течний кредит  № ZPBGG40000003478 та   іпотечний договір  № ZPBGG 40000003478, згідно умов яких  Банк  надав  позивачу кредит  на придбання у власність  окремого жит-лового будинку та земельної ділянки  в cумі 151500,0грн зі сплатою 15% річних з кінце-им  терміном повернення 21.02.2028р., що підтверджується копією  договору про іпотеч-ний кредит від 21.02.2008р., копією іпотечного договору від 21.02.2008р.

31.07.2008 року  позивачу  відповідачем було направлено лист № 20.1.3.2/6-11793 у якому їй повідомили, що Приватбанк одноособово встановив відсоткову ставку у розмірі 2,09 % щомісяця, що складає 25,92 % річних.

25.12.2008 року  позивачу  відповідачем було направлено лист № 20.1.3.2/6-39827 у якому їй повідомили  відсоткова ставка складатиме 30,0%.

В своїх позовних заявах позивач вважає, що порушені її права як споживача.

У статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів ” визначено, що послуга –діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. У пункті 23 статті 1 зазначеного Закону споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Застосування Закону України “Про захист прав споживачів ” до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або біль-ше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'яз-ків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою сто-роною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двосторон-нім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно із ст.638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено у судовому засіданні, за взаємною згодою сторони уклали договір про іпотечний кредит у письмовій формі, визначили суму  кредиту та термін погашення кредиту, відповідальність за невиконання зобов'язань, засвідчили своїми підписами та скріпили печатками, тобто кредитний договір відповідає вимогам ст.ст. 1050, 1054 ЦК і є законним. Таким чином, кредитний договір № ZPBGG40000003478 від 21.02.2008р. є двосторонньою домовленістю, укладеною із додержанням норм діючого законодавства України.

Відповідно до ч.І ст.212, ч.2 ст.632 ЦК України, договір укладений сторонами по справі, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки. А саме, відповідно до п.8.9 договору укладеного з позивачем, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за ко-ристування Кредитом  у випадку: - при зміні кон'юктури ринку грошового ресурсу в Ук-раїні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або серед-ньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При нас-танні одного з цих чинників (або декількох одразу)  банк має право змінити ставку.  Тому 31.07.2008 року  позивачу  відповідачем було направлено лист № 20.1.3.2/6-11793 у якому їй повідомили, що Приватбанк одноособово встановив відсоткову ставку у розмірі 2,09 % щомісяця, що складає 25,92 % річних.  В данному випадку мали місце декілька обставин для зміни відсоткової ставки, а саме: з 30.04.2008 р. змінилася облікова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління Національного банку України № 107 від 21.04. 2008 р. "Про регулювання грошово-кредитного ринку». Згідно з цією постановою облікова ставка з 30.04.2008 р. встановлюється в розмірі 12% річних. Отже, внаслідок зміни обліко-вої ставки Національного банку України, у банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту.

Згідно п. 3.5 Правил надання банками України  інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Націо-нального банку України від 10.05.2005 № 168  встановлено, що банки мають право ініцію-вати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. При цьому зміна процентної ставки за кредитом відбулася не в наслідок волевиявлення  однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ. Про зміну відсоткової ставки за креди-том  позивач була  повідомлена банком  письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Договори   про   надання   кредиту   укладаються   на   власний   розсуд   кредито-ра   і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та Правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність" бан-кам  забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема          збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за виня-тком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення догово-ру іпотечного кредиту , дозволялося в одностонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).

Згідно з ч.З ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з мо-менту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Як встановлено у судовому засіданні при укладенні договору  про ітопечний кре-дит сторони досягли домовленості  про  присутність у договорі положення про  зміну  в односторонному порядку відсоткової ставки без врахування  волевиявлення сторін  при настанні визначених законодавством певних обставин( п. 8.9 договору) , а також перед-бачили  і інший порядок зміни  кредитного договору за взаємною згодою сторін( п.10.2, 10.3 договору).

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 ЦК Ук-раїни та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домов-леності настав. Отже, оскільки кредитний договір був укладений до 10.01.2009 року (дата набуття чинності закону про заборону банкам змінювати в односторонньому порядку від-соткову ставку) і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в одно-сторонньому порядку змінити процентну ставку, то це вже є домовленістю сторін, яка не суперечить чинному на той час законодавству і немає підстав  для скасування   цього пункту договору.

В пункті 6.2. Договору іпотечного кредитування зазначається, що відсоткова став-ка нараховується в подвійному розмірі у випадку порушення п. 1.1. і 2.4. вищезазначеного договору.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" комерцій-ні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх опе-раціях.

Враховуючи, що  сторонами  і з  цього пункту договору була досягнута домовленіть і позивач не навів переконливих доказів для скасування цього пункту договору, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для  скасування цього пункту договору.

Враховуючи, що з  10.01.2009 року набув чинності закон про заборону банкам змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку, суд приходить до висновку  про відсутність  підстав  для  заборони банку в односторонньому  порядку  змінювати умови   договору про іпотечний кредит відносно розміру оплати за кредит, оскільки це  положення передбачене чинним законом, а саме ст. 1056-1 ЦК України.

Враховуючи, що у судовому засіданні позивач  пояснила і підтвердила, що вона продовжує   погашати  внески за  кредит  банку за кредитною карточкою,  а також вразо-вуючи, що позивач не зазначила, які саме штрафні санкції нею оскаржені у суді і яким чином  нарахування за договором  штрафу перешкоджає їй виконувати кредитний договір, суд  приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову і в цій час-тині.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,10,212-215  ЦПК України,  ст. ст.203, 207, 212,213,215, 626,629,631,632,637,638,640,651,653,1050,1054,1056-1 ЦК України, ст.ст.47, 55 Закону про банки, суд

                                                             В И  Р І Ш И В :

          В задоволенні  позовів ОСОБА_1 до ПАТ КБ«Приват-банк» про захист прав споживачів, про усунення  перешкод в розрахунках,  про   визнання  договору частково недійсним - відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою  протягом 10 днів з дня оголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_5