П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2009 року
Суддя Торезького міського суду Донецької області Савков С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Територіальної Державної інспекції праці у Донецькій області, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який працює начальником ЖЕП №4, мешкає в місті Торезі, бульв.Ілліча, 7, кв.3,
за ст.41 ч.1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
10 листопада 2009 року Територіальною державною інспекцією праці у Донецької області проведено планову, первинну, перевірку додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Житлово-експлуатаційному підприємстві №4 міста Тореза, начальником якого є ОСОБА_1 Під час перевірки встановлені чисельні порушення діючого законодавства, які допущені керівником підприємства, а саме.
В порушення вимог п.4.14 колективного договору заробітна плата працівникам підприємства виплачується з порушенням строків її виплати. Так, виплата заробітної плати за січень-серпень 2009 року згідно довідки підприємства провадилася наступним чином: за січень - 23.02 та 17.03.2009 року; за лютий - 15.04 та 18.05.2009 року; за березень - 27.05 та 8.06.2009 року; за квітень - 30.06 та 17.07.2009 року; за травень - 31.07.2009 року; за червень - 12.08 та 1.09.2009 року; за липень - 23.09.2009 року; за серпень - 30.09 та 23.10.2009 року. Заборгованість за вересень 2009 року, згідно довідки підприємства, склала 17572,35 грн. Вищевикладене свідчить про виплату заробітної плати за січень-квітень 2009 року з тривалим порушенням вимог ст.ст.97,115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці». Крім цього, в порушення п.п.2, 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року, ст.34 Закону України «Про оплату праці» при виплаті заборгованої заробітної плати, компенсацію нараховано та сплачено не було.
Також, в порушення вимог ч.1 ст.47 та ст.116 КЗпП України розрахункові суми звільненим працівникам виплачуються не у день їх звільнення. Так, звільнені: ОСОБА_2 (наказ №24-к від 15.10.2009 року) з 15.10.2009 року за ст.38 КЗпП України, а нарахована розрахункова сума 264,60 грн. не сплачена; ОСОБА_3 (наказ №24-к від 15.10.2009 року) з 15.10.2009 року за п.1 ст.36 КЗпП України, нарахована ж розрахункова сума 393,44 грн. не сплачена; ОСОБА_4 (наказ №22-к від 30.09.2009 року) з 30.09.2009 року за п.5 ст.36 КЗпП України, розрахункова сума - 75,02
грн. сплачена лише 30.10.2009 року; ОСОБА_5 (наказ №22-к від 30.09.2009 року) з 30.09.2009 року за ст.38 КЗпП України, розрахункова ж сума 473,04 грн. сплачена тільки 30.10.2009 року.
В ході перевірки встановлено також тривале порушення вимог ч.3 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про відпустки» в частині виплати заробітної плати за час відпустки за 3 дня до її початку. Так, наказом №16-к від 4.08.2009 року з 17.08.2009 року по 5.09.2009 року була надана оплачувана відпустка ОСОБА_4, нарахована ж заробітна плата за час відпустки в сумі 708,51 грн. працівнику не виплачена; наказом №19-к від 17.08.2009 року була надана оплачувана щорічна відпустка з 1.09.2009 року по 24.09.2009 року ОСОБА_6
Н.Є., але нарахована заробітна плата за час відпустки в сумі 121,20 грн. не сплачена; наказом №19-к від 2.09.2009 року була надана оплачувана щорічна відпустка з 16.09.2009 року по 9.10.2009 року ОСОБА_2, нарахована заробітна плата за час відпустки в сумі 613,20 грн. також не сплачена; наказом №23/1-к від 5.10.2009 року була надана оплачувана щорічна відпустка з 19.10.2009 року по 30.10.2009 року ОСОБА_7, але нарахована заробітна плата за час відпустки в сумі 2000,91 грн. несплачена.
В ході вибіркової перевірки трудових книжок робітників підприємства було встановлено прийняття за професіями, які відсутні в штатному розпису, який діє на підприємстві з 1.10.2009 року.
У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. В порушення вимог ст.22 КзЗп України, про зміну істотних умов праці, систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше, працівники не повідомлені про це за два місяці.
В ходу перевірки виявлено також тривале порушення п.п.2.3, 2.4, 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року, тому що наказів про переведення, суміщення посад працівників в ході перевірки надано не існує, у трудові книжки працівників та особисті картки записи про переведення не внесено. В зв’язку з тим, що переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу, в зазначеному вбачається й порушення вимог ст.ст.29, 32 КЗпП України, ст.30 Закону України «Про оплату праці» в частині забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Всупереч п.п.4, 12 Положення про табельний облік (додаток 3 до колективного договору), табель обліку робочого часу за жовтень 2009 року складено з порушеннями.
На порушення вимог ст.50 КЗпП України ОСОБА_8 в жовтні 2009 року відпрацював 192 години при нормі робочого часу 176 годин. За час роботи ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в жовтні 2009 року, в кожного з них тривалість перерви в роботі між змінами менш ніж подвійна тривалість часу роботи в попередній зміні, включаючи й час перерви на обід, що є порушенням вимог ст.59 КЗпІІ України.
Крім зазначеного, на підприємстві за сумісництвом на посаді інспектора з кадрів працює ОСОБА_6, в той же час посада інспектора з кадрів на підприємстві не передбачена, що свідчить про неправомірні дії які привели до триваючого порушення ст.97 КЗпП України, ст.15 Закону України «Про оплату праці».
В порушення вимог ст.ст.97, 247 КЗпП України, затверджені начальником підприємства штатні розписи, не погоджені з головою профспілки чи уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.41 ч.1 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 винним себе визнав та підтвердив, що під час перевірки на підприємстві було виявлено перелічені вище порушення трудового законодавства. Обіцяв в подальшому виправити становище з зазначених питань. В скоєному щиро розкаюється. Права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому роз’яснені.
Крім пояснення та визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 підтверджується й іншими доказами, які є, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №05-25-106/0080 від 17.11.2009 року; актом перевірки №05-25-106/0064 від 10.11.2009 року; копіями: наказу №27-к від 10.07.2003 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника; контракту від 1.01.2008 року, в якому визначена відповідальність начальника ЖЕП.
Обставиною, що пом’якшує адміністративну відповідальність ОСОБА_1, є щире розкаяння. Обставин, що обтяжують його адміністративну відповідальність по справі не вбачається.
При вирішенні питання щодо розміру адміністративного стягнення слід взяти до уваги особу правопорушника, її відношення до правопорушення, наявність обставин, що пом’якшують адміністративну відповідальність.
За встановлених обставин вбачається можливим накладення адміністративного стягнення в мінімальному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283-285 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн..
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію або внесено протест прокурором до Апеляційного суду Донецької області через Торезький міський суд.
Суддя С.О.Савков