АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-2721 Головуючий у 1-й інстанції Горбань Н.І.

Доповідач: Волошина В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г. Білич І.М.

при секретарі Вендоліної А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання дитини, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стара ОлександрівкаЧервоноармійського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, в розмірі 500 (п'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з 03 березня 2011р. до його повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. СтараОлександрівка Червоноармійського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір на користь держави в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стара Олександрівка Червоноармійського району Житомирськоїобласті, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в доход держави в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про зміну судового рішення, яким визначити розмір аліментів в частці від заробітку (доходу) у розмірі 1/4 частини, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог Сімейного кодексу України.

В обґрунтування оскарженого судового рішення зазначив, що позовні вимоги про стягнення аліментів він визнає в частині до заробітку та інших видів доходу, а посилання суду першої інстанції в рішенні, що він визнав позовні вимоги в твердій грошовій сумі не відповідає дійсності. Просить також врахувати, що він перебуває в повторному шлюбі від якого має малолітню дитину, а тому щомісячна сплата аліментів у розмірі 500,00 грн. поставить його сім'ю у скрутний стан.

Позивач по справі в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомила. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 08.10.1999р. по 19.02.2009р., від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. № № 4, 5). Відповідач не заперечував проти розміру аліментів в сумі 500,00 грн. щомісячно.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із доцільності стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн. щомісячно.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Обов'язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини ізберігається до досягнення ним повноліття і являє собою, як моральний так і правовий обов'язок батьків.

В статті 180 Сімейного Кодексу України відтворюються положення статті 51 Конституції України, зобов'язуючи батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей.

За загальним правилом способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними ( ч. 1, 2 ст. 181 СК України). У разі відсутності домовленості між батьками відносно утримання їх дітей той із батьків, з яким проживає дитина (діти), має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає два способи визнання розміру аліментів: у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ( стаття 183 СК України) та у твердій грошовій сумі ( стаття 184 СК України).

Визначаючи розмір аліментів на дитини у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що відповідач не заперечує проти такого способу визначення розміру аліментів.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач доводи апеляційної скарги в частині зміни судового рішення, яким визначити розмір аліментів в частці від заробітку (доходу) не підтримав і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Що стосується визначеного розміру аліментів, то колегія суддів враховуючи обставини перебування відповідача у повторному шлюбі від якого має малолітню дитину вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визначення грошової суми 500,00 грн. щомісячно, є правильним, оскільки встановлений розмір аліментів співрозмірний з урахуванням мети аліментного зобов'язання та встановленим прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: