ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

30 травня 2007 р.

№ 11/241

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Регіон”

на  постанову

Львівського апеляційного господарського суду від  12.02.2007 року

у справі

№11/241 господарського суду Рівненської області

за позовом

Першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Рівненської облдержадміністрації

до	Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради

третя особа

ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Регіон”

про	стягнення суми,

за участю представників сторін від:

позивача:

не з’явились

відповідача:

не з’явились

третьої особи:

Чехомська О.І. –за довіреністю від 10.05.2005р.

прокуратури:

Шумко Г.В. –прокурор відділу ГП України (посвід. №152 від 19.12.2006р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.11.2006р. (суддя Грязнов В.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2007р. (судді Мельник Г.І. –головуючий, Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.), позов задоволено; стягнуто з Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради в доход державного бюджету України 282012,79грн. неустойки та 2820,13грн. державного мита; стягнуто з відповідача на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118грн. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

В касаційній скарзі ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Регіон” просить скасувати рішення та постанову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач та відповідач не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції. Оскільки явка представників сторін обов’язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 1115 ГПК України.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників третьої особи, прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на  наступне.

Господарськими судами встановлено, що 03.12.2004р. між Управлінням капітального будівництва Рівненського міськвиконкому (забудовник) та Головним управлінням праці та соціального захисту населення Рівненської ОДА (пайовик), правонаступником якого стало Управління у справах захисту населення від наслідків на Чорнобильській АЕС Рівненської ОДА, було укладемо договір №1, за умовами якого забудовник приймає пайовий внесок пайовика у розмірі три мільйони гривень для будівництва житлового будинку №56 на вул.Макарова в місті Рівне та зобов'язується по завершенню будівництва та введенню державною приймальною комісією в експлуатацію будинку передати у власність пайовика готові для експлуатації квартири: 20 двохкімнатних, 14 трикімнатних та 3 чотирикімнатних (п.1.2). Згідно п.1.4 договору планове закінчення будівництва та введення його в експлуатацію передбачено до 1 грудня 2005р.

На виконання умов договору для фінансування будівництва Головним управлінням праці та соціального захисту населення на рахунок УКБ Рівненського міськвиконкому платіжним дорученням №9 від 16.12.2004р. перераховано 3000000грн.

При цьому суди встановили, що в порушення п.1.4 договору замість 01 грудня 2005р. закінчена будівництвом друга черга будинку №56 по вул. Макарова у м.Рівне та здана відповідачем в експлуатацію державній приймальній комісії лише 29 червня 2006р., а квартири Управлінню у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС передано відповідачем лише 14 серпня 2006р.

Згідно п.4.2.2 договору за порушення строку введення в експлуатацію будинку забудовник сплачує пайовику за кожний прострочений день пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З урахуванням зазначеного позивач за  період з 02.12.2005р. по 02.06.2006р. нарахував відповідачу неустойку в розмірі 282012,79грн.    

Законом України “Про державний бюджет України на 2005 рік” з квітня 2005 року головним розпорядником коштів за кодами програмної класифікації видатків 3205050 “Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено Міністерство з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до розпорядження голови Рівненської ОДА №303 від 12.07.2005р. "Про забезпечення виконання державних програм соціального захисту населення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи", Головним управлінням праці та соціального захисту населення всі функції та повноваження, що стосуються забезпечення житлом громадян, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, передано Управлінню у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС облдержадміністрації.

Згідно акту від 14.04.2005р. перевірки законного, цільового та ефективного використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проведеної Рахунковою палатою України, об'єктом договору є житлова площа в будинку №56 по вул. Макарова, м. Рівне орієнтовною площею 2043,59м2 , що складає 20 двохкімнатних, 14 трикімнатних та 3 чотирикімнатних квартир.

За станом на момент проведення торгів, внаслідок яких укладеного договір, середня орієнтовна вартість 1м2 загальної площі складала 1468грн., на момент узгодженого строку здачі житлового будинку в експлуатацію - 2035грн., а на момент перевірки Рахункової. палати використання коштів Держбюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян цієї категорії, вартість склала 2765грн. Фактично позивачу передано 25 квартир в будинку №56 по вул. Макарова, загальна площа яких складає 1438,6м2.

Задовольняючи позов, суди застосували до спірних правовідносин ст.ст.526, 530, 883 ЦК України і виходили з неналежного виконання відповідачем зобов'язань по передачі квартир. Так, згідно ст.883 § 3 “Будівельний підряд”, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Однак, зазначені висновки господарських судів колегія вважає передчасними, з огляду на наступне.

Чинний ЦК України не передбачає існування окремого договору пайової участі в будівництва житла.

Водночас, положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Згідно зі ст. 4 ГПК України, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Таким чином, в даному випадку, правильне застосування норм матеріального права визначається наданням правильної кваліфікації договору, на підставі якого заявлено до стягнення спірну суму, оскільки існування в договорі певних умов того чи іншого зобов'язання можуть зумовити юридичні наслідки договору.

Як вбачається з матеріалів справи договір містить в собі елементи як договору будівельного підряду, так і договору про спільну діяльність.

Проте, судами попередніх інстанцій не визначено правову природу договору та правовідносин, які склалися між сторонами, що, фактично, унеможливило правильне застосування матеріальних норм права.

Також суди не перевірили обґрунтованість розрахунку спірної суми; не дослідили доводи відповідача та третьої особи щодо причин затримання будівництва об’єкту, у зв’язку з яким позивачем нараховано неустойку.  

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2007р. та рішення господарського суду Рівненської області від 08.11.2006р. у справі №11/241 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                        Д.Кривда

           Судді                                                                                            Г.Жаботина

        А.Уліцький