Справа №2-”а”-438/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
?2” листопада 2009 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Надєр Л.М.
при секретарі - Калін О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ананьївському районі Одеської області про визнання відмови відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни та вчинити певні дії незаконними,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому посилається на те, що він народився у 1939 році і тому, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має статус „дитини війни”. Згідно ст.6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи те, що основним завданням органів Пенсійного Фонду України є забезпечення своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, тому вищевказана соціальна державна допомога повинна нараховуватись та виплачуватись відповідачем.
Позивач зауважує, що всупереч Конституції України Законами України „Про державний бюджет України на 2006 рік та на 2007 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006-2007 роки. Крім того законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік” вказана стаття викладена в новій редакції, яка обмежує право на державну соціальну допомогу дітям війни.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Тому позивач звернувся до відповідача стосовно питання нарахування даної допомоги та в подальшому забезпечення її виплати, однак йому було відмовлено та рекомендовано дочекатись рішення ВРУ з даного питання. ОСОБА_1 вказує, що дане рішення Управління ПФУ в Ананьївському районі є незаконним. Оскільки, про порушення своїх прав він дізнався з преси на початку 2008 року — просить суд поновити йому строк на звернення до суду.
Позивач про день, місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, однак в судове засідання не зявився, надав заяву згідно якої просить вищеназваний адміністративний позов розглядати за його відсутності (а.с.13).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому надавши до суду письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнають в повному обсязі і в їх задоволені просять відмовити, а справу розглянути у відсутність представника посилаючись на те, що діючим законодавством, за період з 2007 року по 2008 рік, підстав для збільшення та виплати позивачеві пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не передбачено (а.с.11,12).
Суд вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, про що свідчить копія паспорту та копія посвідчення відповідно (а.с.6,7,8).
Спірні правовідносини регулюються ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із того, що позивач має правовий статус дитини війни, то на нього розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 зазначеного Закону.
Відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу надбавку дітям війни у 2006 році. З 2007 року надбавка дітям війни виплачувалася згідно Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" тільки особам, які є інвалідами. З 1 січня 2008 року надбавка виплачувалась згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" у встановлених законодавством розмірах.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов’язання, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Стаття 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Пунктом 17 ст.77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року №3367-ІV пункт 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" був виключений та ст.110 вказаного Закону викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, які передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначений не був, Кабінет міністрів України не погоджував з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету розмір підвищення до пенсії та не визначав розмір підвищення за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року.
Пунктом 12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.111 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
А тому, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" серед яких: ст.111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст.111 цього Закону. Отже, з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином ст.111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", на яку посилається представник відповідача у своїх запереченнях та якою керувався відповідач у 2007 році, втратила чинність саме 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України відповідач вказані надбавки позивачу не виплачував. Не сплачені надбавки і до цього часу.
За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, та підлягає судовому захисту, оскільки він має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Нарахування та підвищення за 2007 рік має бути вчинено з дня ухвалення рішення Конституційним судом України №6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.
Також, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року (п.41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України") викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008 року.
За таких обставин, підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції до 01 січня 2008 року), підлягало виплаті у період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Рішенням Конституційного суду України по справі №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
Виходячи з того, що редакція ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в 2008 році у розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
З урахуванням вищезазначеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1, підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року (з урахуванням виплат за 2008 рік) для захисту прав, свобод і інтересів позивача, оскільки бездіяльність відповідача по справі , щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії у встановленому розмірі є протиправною.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Частиною 2 статті 100 КАС України передбачено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, що позивач дізнався про порушення своїх прав на початку 2008 року, то строк для звернення до суду підлягає відновленню.
З урахуванням відсутності вимог про стягнення судових витрат, суд вважає за можливе залишити їх за сторонами.
Керуючись ст.ст.22,64,152 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік", рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.2,7,8,9,11,71,77,86,99,100,158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області про визнання відмови відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни та вчинити певні дії незаконними - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер — НОМЕР_1, підвищення до пенсії, що передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплат за 2008 рік.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Ананьївського районного суду Одеської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Ананьївського районного суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Надєр Л.М.
Постанова набуває законної сили „____” ______________ 200___ року.